1.3.5 Формули та рівняння
Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка. Вище та нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.
Формули та рівняння нумеруються порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу та порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад: формула “1.3” – третя формула першого розділу. Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в круглих дужках у крайньому правому положенні на рядку.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, наводять безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведенні у формулі чи рівнянні.
Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнту слід наводити з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без крапок.
Приклад:
«Відомо, що………………….
Z =
,
(1.1)
де М1, М2 – математичне очікування;
,
– середньоквадратичне.
Перенесення формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операції, повторюючи знак операцій на початку наступного рядка. При перенесенні знаку множення застосовують знак “х”. У тексті математичні знаки пишуться словами (окрім позначення температури). Математичні та інші символи повинні бути єдиними в тексті роботи, ілюстрованій частині чи додатках [21].
1.3.6 Підбір літератури, статистичної та іншої інформації, оформлення посилань
Після вибору теми курсової роботи студент переходить до підбору та вивчення літературних джерел, перелік яких приводиться після висновків, пропозицій і додатків.
Підбор літературних джерел здійснюють в наступній послідовності:
підручники, монографії, брошури, статті тощо.
закони та законодавчі акти України;
інструкції, нормативні акти Кабінету Міністрів України, Мінекономіки, МФУ, Державного комітету статистики, Національного банку України, та інших відомств;
Перелік літератури складається у алфавітному порядку. Частину основної літератури можна скласти, користуючись списками літератури, які містяться у програмі учбових курсів. Друга частина - добирається за допомогою системного каталогу в бібліотеці академії. Велику допомогу в цьому може надати вивчення довідкових томів, приміток, алфавітних і предметних вказівок, які містяться в монографіях, статтях тощо. При цьому в першу чергу слід використовувати літературу останніх (3-х) років видання.
При формуванні списку літератури рекомендується скласти бібліографічні картки, де треба вказати прізвище та ініціали авторів, назву книги чи статті, видавництво, місце та рік видання, сторінку, розділ. Це полегшує систематизацію підібраної літератури по темі та підготовку списку використаних джерел при оформленні курсової роботи.
У тексті робот, включно з ілюстраціями і таблицями, необхідно посилатися на першоджерела, з яких подано ці матеріали.
Посилання у тексті на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділенням з обох сторін квадратними дужками, наприклад: [ 7, С.15-17], де 7 – порядковий номер джерела у переліку літератури, С.15-17 – сторінки.
Звертаємо увагу! Якщо в тексті роботи міститься згадування будь-якого нормативно-правового акту або автору, то посилання має бути обов’язково оформлено у списку літератури.