1.3. Внутрішній венчур

Він передував розглянутим вище організаційним формам венчурного підприємництва. У 60-ті роки XX ст. у США великі концерни і корпорації почали створювати у своїх структурах автономні науково-дослідні та проектні групи або відділи, які були призначені для пошуку, обґрунтування ідей дослідних зразків і налагодження виробництва нових видів продукції, впровадження прогресивних технологічних процесів.

Такі відділи (групи) часто формували як тимчасові творчі колективи і розформовували одразу після розв'язання завдань, які ставилися перед ними, або існували тривалий час як науково-дослідні та дослідно-конструкторські бюро, науково-виробничі об'єднання. Фінансували внутрішні венчури за рахунок основної діяльності компанії, причому великі компанії створювали до декілька десятків таких тимчасових венчурних груп. У деяких корпораціях внутрішні венчури існують і нині. У разі успіху внутрішній венчур стає одним із виробничих підрозділів компанії, а його продукція реалізується каналами збуту корпорації [15, c. 32].

……………….

Таким чином, у створенні інновацій та їх практичному застосуванні значну роль відіграє малий бізнес, який може включатися в інноваційний процес на різних його стадіях: від створення інновацій (венчурні фірми) до їх використання на стадії згасання (фірми-комутанти). Гнучкість, мобільність малих фірм забезпечують високу сприйнятливість до інновацій. Однак вони через невеликі масштаби діяльності часто не спроможні реалізувати перспективну підприємницьку ідею самотужки, оскільки не мають відповідних коштів

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ІННОВАЦІЙНОГО СТАНУ ПрАТ “АЗОВКАБЕЛЬ”

1. Загальна характеристика ПрАт “Азовкабель”

ПрАТ “Азовкабель” - один з найбільших виробників кабельно-провідникової продукції, як в Україні, так і в СНГ. Створене в листопаді 2007 року Закрите акціонерне товариство “Азовкабель” є тим, що продовжує славної історії одного з провідних підприємств в своїй галузі - заводу “Азовкабель”.

Історія заводу “Азовкабель” бере свій початок в листопаді 1947 року, коли в цілях інтенсивного розвитку суднобудування Уряд СРСР прийняв спеціальну ухвалу про будівництво в місті Бердянську кабельного заводу для забезпечення кабельною продукцією всього Радянського Союзу. В травні 1948 року почалося зведення корпусів майбутнього підприємства, а вже з 1950 року налагоджується серійний випуск продукції.

………….

Таким чином, можна зробити висновок, що ПрАТ “Аовкабель” є одним з найуспішніших підприємств України в своїй галузі, має широкий асортимент продукції та ефективно здійснює зовнішньоекономічну діяльність.

2. Аналіз бізнес-інкубаторів на підприємстві

З метою підтримання розвитку підприємницьких структур на етапі їх становлення у багатьох країнах створюють бізнес-інкубатори. Бізнес-інкубатор - організаційна структура, метою якої є формування сприятливих умов для стартового розвитку малих підприємств через надання їм певного комплексу послуг і ресурсів.

Бізнес-інкубатори як інституції для «вирощування» малих підприємств з'явилися наприкінці 50-х років XX ст. у США. Першим був проект одного соціолога, над яким свого часу сміялася Америка. Ідея здавалася не дуже серйозною: соціолог орендував за безцінь нікому не потрібний старий вокзал, поділив його на невеличкі кімнатки, найняв кваліфікованих юриста та економіста і дуже дешево здавав офіси для початківців малого бізнесу. Результати перевершили сподівання. Якщо за звичайних умов із 100 бізнесменів-початківців на ноги зводилося ледве 12, то в цьому бізнес-інкубаторі майже 30% їх успішно перейшло з малого в середній бізнес, а значна кількість успішно заволоділа певною ринковою нішею [16, c. 78].

………………………

Отже, внесок організаційних структур малого бізнесу в розвиток інноваційних процесів значний. Проте часто їх інноваційний продукт не вирізняється високим ступенем новизни, що спричинено відсутністю належної матеріальної бази для його створення. Розвиток бізнес-інкубаторів та інноваційних центрів підвищує їх здатність втілювати підприємницькі ідеї у життя, створює необхідні умови для успішного їх становлення. Однак масштабні інноваційні проекти силами малого бізнесу не можуть бути реалізовані. Для цього у практиці управління інноваційною діяльністю використовують інші організаційні форми - регіональні науково-технологічні центри, парки і технополіси.

РОЗДІЛ 3

ЗАХОДИ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ