Лекція № 3 Медицина Єгипту та Індії

План

1. Розвиток медицини у Єгипті, Індії.

2. Школи при храмах. Діяльність лікарів у Єгипті.

3. Епідемії Єгипту.

4. Період Харапської культури. Ведичний період.

5. Перші трактати з анатомії.

6. Трактати Чарака, Сушрута.

Розвиток медицини у Єгипті, Індії

Давньоєгипетська держава обіймає період з V тисячоліття до нової ери (до народження Христа) та поділяється на такі відрізки: ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Джерелами для вивчення медицини стародавніх єгиптян є _________________________________________________________________. З періоду Давнього царства, коли Єгипет був уже централізованою сильною державою з високорозвиненими землеробством та ремеслами, зберігся до наших часів папірус медичного змісту, відомий в історії медицини під назвою Кахунського (від м. Кахун), в якому розповідається про __________________________________________________________________.З періодів Середнього і Нового царства збереглися _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________.У більш стародавніх писемних джерелах знаходимо лише збірки рецептів та короткі описи хвороб, причому характерно, що засоби лікування позбавлені містичного характеру, яким виразно позначені новіші джерела. Серед папірусів з медичними відомостями найважливішим є ____________________________, знайдений в руїнах Фів у 1873 р. Це сувій обсягом 110 сторінок, який має назву __________________________________ ___________________________________________ завдовжики 20 м, 30 см завширшки, третина його суто медичного змісту._____________________, як у всіх інших, не знаходимо імен авторів, зміст подається як одкровення вищих сил.

Джерелами вивчення індійської медицини є письмові пам’ятки

__________________________________________________

Медичну допомогу надавали _______________________________, які навчались в світських медичних школах. При школах були _______________

_________________. Із Аюрвед довідуємося про вимоги, які ставилися до лікаря, та ставлення до нього оточення. «Лікар, практика якого має бути успішною, повинен бути здоровим, охайним, скромним, терплячим, носити коротко підстрижену бороду, старанно вичищені і обрізані нігті, білий, надушений пахощами одяг. Мова його має бути тиха, приємна та підбадьорлива. Він повинен мати відкрите, співчутливе серце, суворо правдивий характер, спокійний темперамент, бути поміркованим. Завжди намагатися робити добро. Добрий лікар зобов’язаний часто відвідувати і пильно досліджувати хворих. Не бути боязким і нерішучим. Якщо лікар легковажно береться вилікувати хворого невиліковною хворобою, він ризикує втратити репутацію, друзів та великі прибутки». Невипадково в Аюрведах стверджується, що «можна боятися батька, матері, друзів, учителя, але не повинно відчувати остраху перед лікарем: він для хворого батько, мати, друг і наставник».

Серед терапевтичних засобів індійські лікарі віддавали перевагу ____________________________________________________.Ліки призначались у т. зв. критичні дні (коли порушувалась взаємодія соків): блювотні– _______________, проносні – ______________ а кровопускання – _________________.

Їхній фармацевтичний арсенал нараховував більше _______ назв ліків рослинного походження (_____________________________), а також багато мінералів і металів _________________________________________________

___________________.

Давні індійці виділялись розмахом хірургічної роботи. Із хірургічних методів лікування застосовувались ___________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________