103

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

Київський національний університет культури і мистецтв

Факультет магістерської підготовки

Кафедра мистецтвознавства

Кочержук Денис Васильович

денна форма навчання

Магістерська робота

на тему:

«Особливості використання комп’ютерних музичних програм в умовах студійного звукозапису» (на прикладі роботи артиста-вокаліста)

Спеціальність 8.02020401 – музичне мистецтво

Науковий керівник –

кандидат мистецтвознавства, доцент

Дорофєєва Вероніка Юріївна

Київ – 2015

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………….……....3

РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.....8

1. Основні поняття дослідження, їх ґенеза, специфіка та напрямки досліджень………………………………………………………………….…......8

2. Робота артиста-вокаліста у студії звукозапису в контексті

сучасних наукових підходів……………………………………….……..……..18

3. Класифікація комп’ютерних музичних програм…………...……..27

Висновки до розділу І…………………………………….………….….38

РОЗДІЛ ІІ ФУНКЦІЇ ТА ВЛАСТИВОСТІ СТУДІЙНОГО ЗВУКОЗАПИСУ……………………………………………………….………...39

1. Систематизація за функційними ознаками студій звукозапису………………………………………………………………….…...39

2. Технології розвитку студійного звукозапису…………..……...….49

3. Новітні програми обробки звуку………………………………..…54

Висновки до розділу ІІ……………………………………………….….69

РОЗДІЛ ІІІ РОБОТА АРТИСТА-ВОКАЛІСТА В УМОВАХ СТУДІЙНОГО ЗВУКОЗАПИСУ……………………………………..………...70

1. Поетапна робота артиста-вокаліста у студії звукозапису….…….70

2. Порівняльний аналіз запису та обробки музичної композиції…..81

Висновки до розділу ІІІ……………….………………………………....91

ВИСНОВКИ………………………….…………………………………..92

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………….....96

ДОДАТКИ……………………………………………………………....103

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасна українська культура сповнена складними та суперечливими процесами, що разом з радикальними політичними, економічними, соціальними перетвореннями, в тій чи іншій мірі, відбуваються у всіх видах мистецтва. Демократизація суспільства, загальнокультурні постмодерністські настрої призводять до зростання та синтезування жанрів, видів, форм і стилів мистецтва, а модернізація – надає особливу роль комп’ютерним, інформаційним технологіям. Естрадне вокальне мистецтво, займаючи особливу нішу музичної культури України, активно застосовує новітні технічні, технологічні та програмні досягнення. Адже робота сучасного артиста-вокаліста естрадного жанру безпосередньо пов’язана із технічним обладнанням вокальної студії, студії звукозапису та концертного майданчику. Новітні способи роботи з музичним матеріалом значно розширюють можливості вокального виконавства. Обробка звуку за допомогою комп’ютера змінює творчий процес та його результати. З’являється музика, принципово неможлива без комп’ютерних технологій.

З появою таких новацій зростають й вимоги телевізійних та радіо- ефірів до якості музичного матеріалу. Бажаними стають різноманітні музичні звукові ефекти, досягти яких можливо виключно засобами комп’ютерних програм. Однак лише оптимальне поєднання технічних засобів, високої майстерності артиста-вокаліста та професіоналізму звукорежисера уможливлює високоякісний музичний продукт.

Актуальність та своєчасність проблеми спонукає багатьох дослідників до її вивчення. Звернення до комп’ютерних музичних програм та зокрема до їх застосування у вокальному мистецтві наприкінці ХХ століття набуває провідної тенденції у всьому світі. Вже у перше десятиріччя ХХІ ст. відзначається активізація уваги до проблеми й в українській науковій думці. З’являються фундаментальні дослідження які висвітлюють функціонування комп’ютерних музичних технологій у музичному виконавстві (К. Фадєєва), у комп’ютерній музиці та музичній інформатиці (В. Ульянич).

Огляд фундаментальних праць з теорії вокального мистецтва свідчить про те, що в першу чергу увага приділялася, зокрема, таким аспектам, як фізіологічні основи постановки голосу (М. Грачова, І. Павлов, І. Сєченов, О. Яковлєв, К. Злобін, Ю. Фролов); історичні аспекти вокального мистецтва та вокального виконавства (Б. Гнидь, В. Багадуров, М. Львов, І. Назаренко); психологічні аспекти вокального процесу (В. Єрмолаєв, Б. Тєплов, Л. Чистович,) техніка постановки голосу та фізіологія цього процесу (Л. Дмитрієв, І. Назаренко, Ф. Засєдатєлєв, О. Жданович, В. Морозов, О. Стахевич), дослідження в галузі фоніатрії (Ф. Засєдатєлєв, А. Єгоров, І. Лєвідов, Л. Работнов); професійна підготовка співаків до виконавської діяльності (В. Антонюк, Н. Гребенюк, В. Ємельянов, А. Єгоров, М. Єгоричева, Т. Малишева, В. Морозов, Г. Стасько).

Окремої уваги заслуговують і роботи І. Ісаєвої, Л. Коваль, І. Красильникова, І. Романчука в яких досліджується особливості студійного звукозапису солістів-вокалістів (академічне та естрадне виконавство) та музичних колективів. Процеси студійного звукозапису також вивчали А. Вейнцфельд, І. Вепрінцев, І. Дворко, Н. Ефімова, С. Круглікова, Б. Меєрзон, В. Осінскій, Ф. Шак, В. Шликов, П. Уайт та ін.

У працях В. Сирової та Г. Шміделя окрему увагу присвячено комп’ютерним музичним програмам. Концептуальним є дослідження ролі комп’ютерних музичних програму галузі сучасної музичної творчості С. Пучкова.

Проблему комп’ютеризації музичного навчання та необхідності вивчення та використання комп’ютерних музичних програм розглядають і російські вчені Ю. Паре, І. Горбунова, Р. Заріпов, Н. Сушкевич, Н. Терентьєва, І. Красильников, Є. Орлова, П. Живайкин, Е. Мансфельдерс, А. Ментюков, С. Полозов, М. Карасьова, C. Пучков.

Проблемою для даної роботи є осмислення ролі та можливостей сучасних комп’ютерних музичних програм у вокальному мистецтві. Попри чисельні дослідження нагальність проблеми потребує від музичної науки осмислення значущості названих змін, їх новизни, а також визначення тенденцій подальшого розвитку та удосконалення. Вимагають ретельного вивчення та систематизації, власне, музичні комп’ютерні технології та способи їх використання у студіях звукозапису різних типів.

Об’єкт дослідження – сучасне естрадне вокальне мистецтво.

Предмет дослідження – використання комп’ютерних музичних програм у студійній роботі артиста-вокаліста.

Метою дослідження є комплексне дослідження роботи артиста-вокаліста у студії звукозапису з використанням комп’ютерних музичних програмами.

Завданням дослідження є:

• проаналізувати наукові роботи в галузі студійного звукозапису, комп’ютерних музичних програм; естрадного співу (артист-вокаліст);

• розкрити основні поняття дослідження «артист-вокаліст», «студія звукозапису», «комп’ютерні музичні технології», «комп’ютерні музичні програми», «студійний звукозапис»;

• дослідити та проаналізувати новітні програми обробки звуку;

• запропонувати поетапну роботу артиста-вокаліста у студії звукозапису;

• провести порівняльний аналіз між записаною та зведеною у студії звукозапису музичною композицією (на прикладі роботи артиста-вокаліста);

• графічно зобразити функціонування та вплив комп’ютерних музичних програм на звук фонограми та голос артиста-вокаліста.

Методи дослідження. Відповідно до поставлених завдань у магістерській роботі використовуються такі методи: культурологічного підходу (висвітлення динаміки розвитку інформаційних технологій у соціокультурному контексті); формально-аналітичний метод; метод синтезу; теоретичний аналіз мистецтвознавчих джерел; вивчення досвіду використання комп’ютерних музичних програм; узагальнення опрацьованого матеріалу, що дало змогу усвідомити основні закономірності й етапи роботи артиста-вокаліста у студії; метод порівняльного аналізу; метод графічного моделювання.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що:

• вперше структуровано студії звукозапису за типами, систематизовано етапність роботи артиста-вокаліста у студії та диференційовано комп’ютерні музичні програми;

• естрадне виконавство розглянуто не лише як вид вокального мистецтва, а й з точки зору культурної традиції, що обумовлена специфікою сприйняття різними аудиторіями;

• з’ясовано, що вокально-виконавська діяльність на сучасному етапі тісно пов’язана із науковими прогресивними досягненнями. Художня комунікація артиста та слухача відбувається із застосуванням допоміжних технічних засобів, котрі підсилюють художньо-емоційний образ.

Теоретичне значення дослідження полягає у науковій обґрунтованості та прикладній спрямованості теоретичних та практичних положень викладених у роботі. Їх використання поліпшить процес вивчення роботи виконавців в умовах студійного звукозапису, оптимізує процес оволодіння комп’ютерними музичними програмами, може бути спонукою для подальшого вивчення проблеми.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані в навчальних курсах для напряму підготовки 6.020204 «Музичне мистецтво» («студійний практикум», «сольний спів», «ансамбль», «вокальна імпровізація», «сучасні музичні технології», «менеджмент і маркетинг в мистецтві») та «Звукорежисура» («сучасні музично-інформаційні технології», «основи аудіо-відеозапису», «музична акустика», «звукотехнічне обладнання»), а також стати складовою навчально-методичних розробок з даної проблематики.

Методологічною основою дослідження стали концептуальні положення мистецтвознавства та культурології про соціокультурний, інформаційний та технологічний розвиток; наукові ідеї щодо сутності мистецтва як специфічної форми суспільної свідомості; ідеї сучасних вчених про комп’ютерні музичні технології як складову музичної культури, засіб удосконалення звучання та про необхідність застосування комп’ютерних музичних програм у освітньому процесі мистецьких ВНЗ.

Теоретичну основу дослідження склали концептуальні положення українських та зарубіжних вчених  О. Жаркова, Р. Заріпова, А. Мухи, Н. Очеретовської, І. Пясковського, О. Соколова, Л. Хіллера; у питаннях музичної інформатики основою стали праці Ю. Машбиця, А. Родіонова, А. Севашко; ґрунтовне дослідження комп’ютерних музичних програм І. Гайденко, К. Фадєєва; сучасна теорія музично-педагогічної освіти В Сраджева, Л. Седунова, Н. С. Сушкевич; теоретичні положення щодо психологічного та педагогічного впливу музичних комп’ютерних програм Є. Власової, Л. Казанцевої.

Обсяг та структура роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів (з підрозділами), висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, який нараховує 85 позиції та міститься на 7 сторінках, додатків. Загальний обсяг роботи – 103 сторінки, з них основного тексту 83 сторінки.