Тема 6. Впровадження інформаційних технологій в соціальному менеджменті

План

1. Сутність інформації, її виробництво, відтворення та використання

2. Поняття "соціальна інформація", її джерела та канали циркуляції

3. Соціальний моніторинг як складова інформаційного забезпечення соціального менеджменту

4. Використання інформаційних технологій в управлінні соціальними процесами

1. Сутність інформації, її виробництво, відтворення та використання

Функціонування соціальних систем різного рівня неможливе без їх інформаційного забезпечення, адже прийняття управлінських рішень та контроль за їх виконанням потребують вик-ня значних обсягів відповідної інформації. Під інформацією розуміють відомості, отримані внаслідок збирання, передавання та перетворення даних, про якісь явища, чиюсь діяльність. З точки зору класичної теорії поняття "інформація" визначається як міра зменшення невизначеності знання про будь-які події. У математиці, кібернетиці інформація трактується як кількісна міра усунення невизначеності (ентропії), міра організації системи.

В управлінських та економічних науках інформація визначається як певні відомості, дані, знання, які повідомляються передавальною системою для системи, яка її сприймає, що веде до зміни стану останньої [39, с. 265].

У досить широкому трактуванні ЮНЕСКО інформація - універсальна субстанція, котра пронизує всі сфери людської діяльності, є провідником знань і думок, інструментом спілкування, взаєморозуміння і співробітництва, утвердження стереотипів мислення та поведінки [54, с. 111].

З розвитком суспільного вир-ва, прискоренням його темпів інформація набула властивості товару і стала об’єктом купівлі - продажу. Широке вик-ня інформації в усіх сферах суспільного розвитку спричинило перехід до якісно нового способу вир-ва, котрий ґрунтується на знаннях, інформаційних ресурсах. У соціально-економічній літературі утверджується думка, що сучасні детермінанти цивілізаційного процесу мають дихотомічну природу (дихотомія – послідовний поділ цілого на дві частини, знову на дві).

Перший блок глобальних детермінантів цих змін пов'язаний з тенденціями і феноменами, які є технологічними за своєю природою. Це ті явища у сфері вир-ва та надання послуг, змістом яких є вик-ня нового обладнання, більш ефективної техніки, що дозволяє вирішувати принципово нові завдання в нових підходах до організації менеджменту сфери господарської діяльності та СМ. Йдеться не тільки про поліпшені способи і засоби задоволення існуючих потреб, а й про нові цінності й критерії добробуту та прогресу. Маються на увазі інновації та надання соціальних послуг у сфері інформації, що має інноваційний характер.

Якщо звернутися до змісту деяких соціальних послуг, то впадає в око їх інформаційність та інформаційна насиченість. Тепер відстань між надавачем соціальних послуг та їх споживачем доволі часто вимірюється не просторово, а кількістю натисків на "мишку ПК". Інформатизація зумовила як конкретність споживача, так і його повну спонтанність і випадковість. Водночас нині відбуваються процеси надзвичайно рельєфної інформатизаційної нерівності. Причому нові тенденції до поширення інформаційних технологій значно поглиблюють диспропорції у розподілі інформації. Доступ до потенціалу Інтернету, наявність сучасної та потужної комп’ютерної техніки забезпечують якісне перевищення можливостей провідних ринкових і найбагатших країн інтегрувати інформаційний ресурс у повсякденне суспільне й господарське життя порівняно з аналогічними можливостями бідних країн.

Це притаманне й об'єктам соціального менеджменту та розвитку соціальних систем.

Другий блок глобальних змін являє собою процес інтернаціоналізації вир-ва шляхом розширення господарської діяльності за межі великих національних економік у вигляді багатосторонніх коопераційних контактів з метою підвищення продуктивності та ефективності виробничої діяльності.

Ключовими рисами такої транснаціоналізації ринкової діяльності є усунення перешкод з боку урядів для руху товарів і факторів вир-ва, в тому числі і робочої сили. В умовах України, яка ще значною мірою стихійно включена в процеси інтернаціоналізації, можуть долатися в міру більш тісного входження нашої держави в міжнародні відносини. На внутрішньому ринку праці існує потреба в широкому використанні інформаційних технологій для поліпшення ефективності посередництва державної служби зайнятості у працевлаштуванні громадян в регіонах.

Управління соціальними процесами, системами і підсистемами, організаціями передбачає виробництво, відтворення і застосування значних за обсягами різних видів інформації, а саме [39]:

• виробництво інформації у вигляді: наукових досліджень, винаходів, відкриттів; узагальнення практичного досвіду у сфері виробництва;

• зберігання, відбір, оцінку інформації, необхідної для управління;

• аналітико-синтетичну переробку інформації (класифікація, кодування);

• зберігання і пошук інформації;

• розмноження і розповсюдження інформації, її передача споживачам;

• використання інформації;

• контроль за ефективністю використання інформації.

Однак потреба в інформації у різних суб'єктів і ланок соціального управління не однакова, вона визначається змістом тих завдань, які вирішує той або інший суб'єкт (керівник, працівник) у процесі управління. Впливають на цю потребу масштаби і значимість рішень, що приймаються. Вона залежить від багатоваріантності управлінських рішень, стану керованого об'єкта, розміру і різноманітності зовнішніх і внутрішніх чинників, що збуджують керовану систему, від кількості і якості показників, що характеризують кінцеві результати функціонування конкретної соціальної системи.

В практиці СМ є існує потреба в найбільш повній інформації про стан і розвиток соціальних груп, прошарків населення, соціальних організацій, територіальних спільнот або таких підсистем суспільства, як економічна, соціальна, політична, соціокультурна. Суб'єкти і об'єкти управління повинні мати достовірну, досить детальну інформацію про функціонування суспільства, його основних підсистем, інститутів, організацій та груп населення.

Велике значення для практики СМ має виявлення та вивчення факторів, від яких залежить активність менеджера у використанні інформації, котра надходить до нього.

Основними факторами, що впливають на інтенсивність використання інформації менеджером є:

• організаційна культура менеджера;

• зміст інформації, її адекватність об’єкту;

• форма надання інформації;

• знання, вміння, навички і досвід менеджера.

В сучасному суспільстві інформація перетворилась на найцінніший інтелектуальний ресурс забезпечення його життєдіяльності, важливу частину інтелектуальної власності, частка якої постійно зростає. Вона належить до інтелектуальної інфраструктури власності, оскільки остання свій початок бере з інформації як фундаментальної бази.

Таким чином, інформація відіграє суттєву роль, а на її вик-ня впливає значна кількість факторів.