Методика порівняння текстів:

1. Уважно прочитати Біблійний текст, з’ясувати його ідейне навантаження (про що цей текст).

2. Виокремити структурні частини у Біблійному псалмі.

3. Вписати до запропонованої нижче таблиці основні образи, формальні особливості твору (рима, система віршування, система римування, особливості строфіки...).

4. Визначені у п.3 образи та формальні показники порівняти з текстом першоджерела і вказати у таблиці наскільки точно відображений першотекст.

5. Вписати до таблиці образи, яких немає у біблійному псалмі, але які вводить у свій твір автор (наприклад, Л.Костенко).

6. Зробити висновок щодо особливостей твору автора: переклад, переспів, „твір за мотивами“ тощо (див. Літературознавчий словник).

Таблиця для порівняння творів

Параметри порівняння	Біблія: Псалом 1-й	Вірш Л.Костенко
Система образів
Формальні особливості
Нові авторські інтерпретації

Семінарське заняття №3

ТЕМА: Перекладна й оригінальна агіографічна проза

МЕТА: з’ясувати жанрові особливості житія, охарактеризувати різновиди житійної літератури, звернути увагу на джерельну базу житія „Сказання про Бориса і Гліба“, особливості побудови сюжету, визначити провідні художні засоби у творенні образів Бориса і Гліба, окреслити проблему авторства цього твору.

ПЛАН

1. Житіє як літературний жанр: характеристика особливостей.

2. Перекладна агіографія візантійського походження (огляд).

3. Житія в оригінальній літературі Київської Русі (оглядово).

4. Історична основа „Сказання про Бориса і Гліба“.

5. Сюжет і композиція пам’ятки.

6. Художні прийоми змалювання образів Бориса та Гліба.

7. Проблема авторства житія.

Завдання для обов’язкового виконання Домашні завдання:

• підготуватися до бесіди за основними питаннями;

• ознайомитися з текстом „Сказання про Бориса і Гліба“, скласти план житія, щоб глибше збагнути композицію твору (див. бібліографію текстів до теми);

• сформулювати тези відповідей на всі питання, які зазначено в плані семінарського заняття;

• вивчити напам’ять уривок з тексту літопису „Повість временних літ“ – „Хвалебна пісня Борису і Глібу“ (див. нижче список творів, обов’язкових для вивчення напам’ять).

Аудиторні завдання:

• узяти на заняття текст житія „Сказання про Бориса і Гліба“ (див. бібліографію текстів до теми);

• визначити жанрові особливості житія, його композицію;

• підібрати з тексту „Сказання про Бориса і Гліба“ приклади, які ілюструють такі художні прийоми, як монолог, драматизація подій, просторові переміщення, символи, алегорії, метафори;

• визначити, яку роль відіграє пряма мова у „Сказанні про Бориса і Гліба“, визначити образні домінанти мовлення;

• провести компаративний аналіз тексту житія „Сказання про Бориса і Гліба“ з біблійним сюжетом про братовбивство.