Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Схема аналізу уроку добукварного періоду.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
160.77 Кб
Скачать

Схема аналізу уроку навчання грамоти

В добукварний період

  1. Дата спостереження.

  2. Школа.

  3. Вчитель.

  4. Клас.

  5. Тема, мета уроку.

  6. Структура уроку, її відповідність вимогам лінгводидактики.

  7. Які загальнонавчальні уміння і навички формувалися на уроці? У який спосіб?

  8. Які прийоми формування фонетичного слуху було організовано на уроці?

  9. Як організовувалась робота з розвитку умінь здійснювати мовний аналіз?

  10. Як здійснювалась підготовки руки дитини до письма?

  11. Як учитель працював над розвитком мовлення першокласників?

  12. Яка наочність була використана на уроці?

  13. Чи працювали діти з підручником? Які види робіт виконували?

  14. Які ігрові методи роботи використано на уроці?

  15. Загальні висновки про урок.

Актуалізація опорних знань

1. Метод „Мікрофон”

Продовжте висловлювання Г.П.Коваль про значення періоду навчання грамоти в житті школярів.

Навчання грамоти – це важлива ланка всієї системи роботи з рідної мови в початкових класах. У процесі оволодіння грамотою в молодших школярів формуються такі вміння й навички, які мають основоположне значення для подальшого успішного навчання. (Г.П. Коваль.)

2. Прийом „Знайди відповідність” Методи навчання грамоти

Буквоскладальний синтетичний метод

Механічне заучування назв окремих літер (аз, букі, вєді...), поєднання їх у склади, а потім – у слова.

Складовий синтетичний метод

Механічне заучування значної кількості складів, відірваних від слів, потім поєднання їх у слова.

Звуковий синтетичний метод

Засвоєння спочатку певної кількості звуків, навчання позначати їх певними буквами, лише потім – виконання синтетичних вправи на злиття звуків в окремі склади й слова.

Звуковий аналітичний метод

Сприйняття зором цілого речення, виокремлення з нього окремих слів, запам’ятовування вимови і графічного зображення кожного слова, далі – їх складів і лише потім – виділення з них окремих букв (на письмі) та звуків (усно).

Метод цілих слів

Запамятовування шляхом зорового сприйняття форми значної кількості односкладових слів і лише через кілька місяців – виділення з них звуків і з’ясування способу позначення їх на письмі.

Звуковий аналітико-синтетичний метод

Виділення звуків (паралельно парних твердих і м’яких приголосних), тренування у читанні злиття (синтезу) приголосного з голосним у межах складу, слова.

4. Усне повідомлення на тему „Принципи звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти”.

5. Вікторина „Правильно – неправильно”. Запа’мятай, як правильно формулювати думку під час звукової аналітико-синтетичної роботи

Неправильно!

Правильно!

У слові „парта” перший звук „пе”.

У слові „парта” перший звук [п].

У слові „парта” перша буква „пе”.

У слові „льон” перший звук [л].

У слові „льон” перший звук [л'].

М’яка приголосна буква.

М’який приголосний звук.

Буква на позначення м’якого приголосного звука.

Наголошена буква.

Наголошений звук.

Звук [я].

Буква „я”.

Буква „я” вживається для пом’якшення попереднього приголосного.

Буква „я” вживається для позначення м’якості попереднього приголосного.

Буква „еф” позначається звуком [ф].

Буква „еф” позначає звук [ф].

Звук [ф] позначає букву „еф”.

Звук [ф] позначається буквою „еф”.

Буква „я” може мати два звуки.

Буква „я” може позначати два звуки.

У слові „легко” звук [г] оглушується.

У слові „легко” замість звука [г] вимовляється парний йому глухий [х].