- •Тема 1. Теорія держави і права у системі юриспруденції
- •Тема 2. Походження держави і права
- •Тема 3. Право та його властивості
- •Свободи
- •Принцип
- •Гуманізму
- •Тема 4. Право в системі соціального регулювання. Правові норми
- •Тема 5. Джерела права
- •Тема 6. Система права та система законодавства
- •Тема 7. Правоутворення і правотворчість
- •Тема 8. Юридичний процес
- •Тема 9. Суб’єкти права
- •Тема 10. Реалізація та застосування права
- •2. Форми реалізації права:
- •3. Знайдіть співвідношення між стовпцями таблиці «Форми реалізації права»
- •Тема 11. Правові відносини
- •Тема 12. Правосвідомість і правова культура
- •Тема 13. Тлумачення права
- •Тема 14. Правова поведінка та юридична відповідальність
- •Тема 15. Законність і правопорядок
- •Гарантії законності
- •Тема 16. Механізм правового регулювання
- •Тема 17. Правова система та її різновиди
- •Тема 18. Поняття, ознаки, сутність та типологія держави
- •Тема 19. Функції держави
- •Тема 20. Форма держави
- •Тема 21. Державна влада і механізм держави
- •Тема 22. Громадянське суспільство і держава
- •Тема 23. Демократична, правова і соціальна держава
- •Тема 24. Держава і цивілізація
Тема 21. Державна влада і механізм держави
ЕО:
.
Державна влада – це публічно-політичні відносини між державним апаратом і підвладними йому індивідами (їх об'єднання, соціальні спільноти). Є різновидом політичної влади.
Ознаки державної влади:
1) Єдність – нормою для держави є одна державна влада: інакше неминучої буде громадянська війна, або, як мінімум, безлад. Всі інші влади, навіть політичні, відмічені плюралізмом, їх може бути кілька;
2) Загальність –поширює свою дію на всю територію держави і всіх індивідів, які проживають і перебувають на ній, незалежно від громадянства і підданства;
3) Універсальна репрезентативність –представляє суспільство, виступає від його імені у внутрішніх і зовнішніх спільних справах. Якість репрезентативності мають і інші види влади, але вони представляють інтереси окремих соціальних спільнот, а не всього суспільства;
4) Суверенність – є самостійною і незалежною від будь-якої іншої влади всередині країни і за її межами. При цьому необхідно враховувати, що суверенітет сучасної держави обмежується загальновизнаними стандартами прав людини, міжнародними зобов'язаннями, перебуває під контролем громадянського суспільства та світової спільноти;
5) Організаційне оформлення – відокремлена від суспільства, стоїть над ним, і матеріально втілена в державному апараті – системою взаємопов'язаних органів, які складаються з професійних управлінців;
6) Монополія (виключне право) на видання загальнообов'язкових правил поведінки і забезпечення їх виконання з допомогою примусової сили держави;
7) Монополія на стягнення податків, мита, залучення населення до виконання неподаткових повинностей. Фінансові кошти державної влади для утримання апарату держави та вирішення спільних проблем.
3.
Державний апарат співвідноситься з механізмом держави як частина і ціле, виступаючи як головний, системоутворюючий елемент механізму держави.
4. Побудова і діяльність механізму сучасної держави здійснюється на основі певних принципів, до яких належать:
1)принцип гуманізму, тобто пріоритетності захисту прав і свобод людини і громадянина в діяльності держави;
2) принцип розподілу влади у побудові та функціонуванні державного апарату;
3) принцип гласності в діяльності державного апарату;
4)високий професіоналізм державних службовців і компетентність державних органів;
5) принцип законності, тобто правових засад в діяльності всіх складових частин механізму держави;
6) принцип демократизму у формуванні та діяльності державних органів, що дозволяє враховувати різноманітні інтереси переважної більшості громадян.
2.
Механізм держави
Організаційні
засоби
Державні службовці
Державні установи
Державний апарат
Принципи механізму
держави
Високий
професіоначиновників
Принцип розподілу
влади
Принцип гласності
Принцип законності
Принцип демократизму
Принцип гуманізму
5. До загальних, традиційних методів здійснення державної влади належать переконання і примус. Переконання — це метод активного впливу на волю та свідомість людини ідейно-етичними засобами для формування у неї поглядів та уявлень, заснованих на глибокому розумінні сутності державної влади, її цілей та функцій. Різновидами методу переконання є заохочення та рекомендація. Заохочення — створення умов, за яких певна діяльність стає вигідною для суб'єкта, який її здійснює. Наприклад, з метою виконання соціальної функції держава встановлює податкові пільги для підприємств, що беруть на роботу інвалідів.
Рекомендація — пропозиція здійснити дії, виконання яких дозволить домогтися соціально значущих цілей.
Державний примус — це психологічний, матеріальний або фізичний (зокрема насильницький) вплив повноважних органів і посадовців держави на особу з метою примусити її діяти на користь держави.
ПР:
1. ідея висловлювалася Арістотелем, теоретично обґрунтована Джоном Локком, в класичному вигляді розроблена Шарлем Луї Монтеск'є, Іммануїлом Кантом, Бенжаменом Констаном, Олександром Гамільтоном, Джеймсом Медісоном.
2.
ВТЗ:
1. Складовими механізму держави є: органи держави, державні установи, державні службовці, організаційні засоби і фінансові кошти.
ЗТЗ:
1. Не є органом української держави:
б) омбудсман;
