6.Організація інвентаризації основних засобів та інших матеріальних необоротних активів.

Важливим моментом в організації бухгалтерського контролю за використанням основних засобів є їх інвентаризація. Вона проводиться згідно з “Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань”, затвердженою МФУ 02.09.2014  № 879.

Інвентаризація проводиться комісією (у складі якої повинно бути не менше трьох осіб), яка перевіряє правильність включення об’єктів до складу основних засобів; правильність нарахування амортизації (бухгалтерської і податкової); проведеної переоцінки (індексації). Для цього бухгалтерія повинна надати комісії інвентарні картки, технічну документацію на об’єкти, підтвердження права власності підприємства на них. Після ретельного вивчення облікової інформації члени комісії оглядають об’єкти в натурі з метою перевірки їх фактичної наявності у визначених розпорядчими документами керівника підприємства місцях експлуатації та встановлення їх придатності для подаль­шого використання за прямим призначенням. З цією метою складається інвентаризаційний опис основних засобів, до якого заносять їх повну назву, призначення, інвентарний та заводський номери, рік ви-пуску (побудови), дату введення в експлуатацію, балансову (первіс­ну) вартість.

У разі встановлення непридатних для експлуатації основних засобів на них складається акт ліквідації типової форми № 03-3 “Акт списання основних засобів” та подаються пропозиції щодо подальшого їх використання в іншій якості. Такі об’єкти заносять до окремого опису. Об’єкти, які за своїми економічними характеристиками не належать до основних засобів, переводять до складу інших активів (товарно-матеріальних цінностей чи малоцінних і швидкозношуваних предметів). Окремі описи складають при виявленні неврахованих основ-них засобів та на об’єкти, що перебувають поза підприємством (на капітальному ремонті, предмети в прокаті); що перебувають у оренді на даному підприємстві; на передані в оренду - комісія зобов’язана отримати інвентаризаційний опис від орендаря, і тільки на його підс­таві приймається рішення про включення таких засобів до інвентаризаційного опису.

Якщо під час інвентаризації встановлено нестачі або лишки необоротних активів, комісія бере від матеріально відповідальної особи письмове пояснення причин виникнення таких розбіжностей і надалі використовує їх для встановлення характеру лишків та нестач, для регулювання інвентаризаційних різниць та прийняття рішення про відшкодування нестач.

Згідно з новою редакцією п. 2 Порядку № 116 розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.

Тобто якщо на підприємстві встановлено факт розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей, має бути проведено незалежну оцінку збитку, яку здійснюють професійний оцінювач (фізична особа), який має відповідний сертифікат, чи юридична особа, у складі якої працює хоча б один оцінювач, які отримали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності (ст. 5 Закону № 2658).

Балансова залишкова вартість пошкодженого (викраденого тощо) майна, визначена станом на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації) або передавання його в оренду, чи на останню звітну дату балансу підприємства-балансоутримувача, збільшується на відповідний коефіцієнт.

Цей коефіцієнт визначається як добуток індексів цін виробників промислової продукції за галузями промисловості або індексів цін на будівельно-монтажні роботи за типами будівель і споруд, які визначаються Держстатом України, за період з дати, на яку було визначено балансову залишкову вартість майна, до дати оцінки збитків.

Ці індекси публікує Держстат України. Ознайомитися з ними можна на сайті: http://www.ukrstat.gov.ua/