2. Основні поняття та наукові категорії регіональної економіки

Для подальшого поглиблення знань про регіональну економіку слід зупинитися на основних поняттях та категоріях, якими вона оперує.

Вихідними в цій галузі знань є поняття територія. У більшості наукових публікацій сучасних науковців-регіоналістів територія визначається як обмежена частина поверхні Землі, що характеризується визначеною площею, географічним положенням та іншими ознаками.

Так же визначені і поняття, що його доповнюють – акваторія – обмежена частина водної поверхні Землі та аероторія – частина повітряної оболонки Землі, що співвідноситься з визначеною територією чи акваторією. Родовим поняттям, що об’єднує зміст понять «територія», «акваторія», «аероторія» є геоторія.

Територія, в першу чергу, як певна площа землі, відіграє особливу роль у господарстві, являючи собою місце, де зосереджується господарська діяльність та різні форми її організації.

Неоднорідність території за різними ознаками або надмірна величина території з погляду певних цілей вивчення або практичної діяльності обумовлюють необхідність членування території на частини - регіони.

Регіон. Термін «регіон» має латинське походження – «regio» – область, місцевість, країна, тобто визначена територія.

• певна територія, яка відрізняється від іншої території низкою ознак і характеризується певною цілісністю та взаємопов'язаністю її складових елементів (найбільш загальне визначення);

• територія з достатньо однорідними природними умовами, специфічними економічними, демографічними, історичними умовами, на якій функціонує визначений комплекс галузей виробництва, виробничої та соціальної інфраструктури.

Як бачимо, поняття регіону є досить абстрактним і припускає, що його конкретизація й змістовна інтерпретація здійснюються при виділенні певних типів регіонів. Отже, регіон - поняття типологічне. Регіони виділяються з території відповідно до певних цілей і завдань.

Наприклад:

• Категорія «Регіони світу». Наприклад, геосхема ООН — система, за якою країни світу утворюють макрогеографічні регіональні та субрегіональні групи в статистичних цілях. Скажімо, Європа як регіон ділиться на Східну, Північну, Південну, Західну Європу.

• В ЄС прийнята система територіальних одиниць NUTS, у рамках якої, скажімо, виділяються регіони першого рангу (суб’єкти федерації, автономні утоврення); регіони другого рангу (провінції, департаменти, округи); регіони третього рангу (графства, префектури).

• Крім того, у Європі утворюються так звані єврорегіони, що включають території суміжних держав. Наприклад, еврорегион "Сарлотлюкс" включає Саар (ФРН), Лотарингію (Франція) і держава Люксембург; в еврорегіон "Нейсе" входять ряд східних земель ФРН, західні воєводства Польщі й західні округи Чехії (усі вони розташовані уздовж ріки Нейсе). Єврорегионы мають свої органі управління й права, що частково виходять за рамки юриспруденції держав.

Очевидно, що в різних науках і областях практичної діяльності використовуються свої принципи виділення регіонів. Зокрема , для економіки найбільше значення має виділення регіонів з позицій адміністративного й економічного управління, тому межі регіонів збігаються з межами адміністративно-територіальних одиниць.

Щодо України і в подальшому нашого вивчення: регіон – адміністративно територіальна одиниця область+АРК+міста республіканського значення.

Потенціал території. Слайд. Акцент на співвідношенні «ресурс – потенціал».

Регіональна соціально-економічна система – це взаємопов’язана єдність елементів соціальної сфери та суб’єктів господарювання регіону, якій притаманні ознаки саморегуляції, збалансованості та комплексність, що забезпечує відтворення територіальної спільності людей і відтворення природного й соціального середовища її проживання.