1.3. Вимушено переміщені особи, аналіз ситуації в Україні та за кордоном

У зв'язку зі ситуацією, що сформувалась в Україні, збільшилася кількість внутрішньо переміщених осіб.

Згідно з Керівним принципам УВКБ ООН з питання про переміщення осіб всередині країни, особи, переміщені всередині країни, визначаються як люди або групи людей, які були змушені рятуватися втечею або залишити свої будинки або місця проживання, або щоб уникнути наслідків збройного конфлікту, ситуації загального насильства, порушень прав людини або стихійних лих/техногенних катастроф, і які не перетнули міжнародно-визнаний державний кордон країни.

У минулому люди, переміщені всередині своїх країн, отримували допомогу в обмеженому розмірі, а іноді не отримували її взагалі. Міжнародний Комітет Червоного Хреста, як гарант Женевських Конвенцій, які регулюють ведення військових дій, вже багато десятиліть активно працює в цій галузі. В кінці 1990-х і 2005 році інші організації та уряди почали широке обговорення даної проблеми, визнавши відсутність компетентної допомоги внутрішнім переселенцям і погодивши більш скоординований, всеосяжний і "передбачуваний" підхід до вирішення проблеми.

Щоб підтримати, як державні структури, так і громадянське суспільство, у створенні міжнародних стандартів підготовки до надзвичайних ситуацій, УВКБ ООН склало збірку документів з даної проблематики.

Закон України № 1706-VII від 20.10.2014 "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"

Постанова КМУ No 509 від 1.10.2014 "Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції"

Масова поява людей, які змушені були переселитися в інші регіони України і яких називають вимушеними переселенцями або внутрішніми мігрантами, а в офіційних документах — внутрішньо переміщеними особами (ВПО російською та ВПО українською мовою), не залишається непоміченим.

В 2015 році за підтримки Німецького товариства GIZ побудовано та відкрито харківське модульне містечко для переселенців з Донецької та Луганської областей. У містечку проживають багатодітні сім'ї, сім'ї з дітьми-інвалідами, люди з обмеженими можливостями.

Надання допомоги переселенцям, зокрема, у працевлаштуванні, що проводиться під егідою Міжнародної організації з міграції з січня 2014 у семи областях України, включаючи Харківську. Газета «Час» вже розповідала про приклади освоєння коштів Євросоюзу, виділених в рамках програми «Всебічна стабілізаційна підтримка внутрішньо переміщених осіб і потерпілого населення в Україні», в Чугуївському районі та місті Харкові.

На думку Валентина Смаля, у 2014 році Україна вдруге у своїй новітній історії постала перед проблемою внутрішньо переміщених осіб. Перший досвід масового переміщення населення був пов'язаний з аварією на Чорнобильській АЕС в 1986 році, коли понад 116 тис. чоловік було переселено з радіоактивно забруднених територій.

В сучасній Україні переміщення великих потоків людей з місць їх постійного проживання відбувається внаслідок відомих подій в Криму та окремих районах Донецької і Луганської областей.

При цьому, дані про кількість ВПО, що надходять з різних офіційних джерел, а часом і з одного джерела, істотно відрізняються.

Так, за даними Міністерства Соціальної політики на 6 червня 2016 року, в Україні взято на облік 1785740 ВПО, з них майже 1100 тис. — жінки, 700 тис. — чоловіки.

А за даними Міжвідомчого координаційного штабу (МКШ) з питань соціального забезпечення громадян України, які переміщуються з районів проведення АТО і тимчасово окупованій території, на 7 червня 2016 року було офіційно зареєстровано на 760 тис. переселенців менше, ніж у Міністерстві соціальної політики.

Різні цифри пояснюються відмінністю в методології реєстрації вимушено переміщених осіб МКШ і Мінсоцполітики. МКШ фіксує осіб, які звернулися за допомогою у переселенні та розміщенні. При цьому інформація вводиться до реєстру громадян, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції.

Мінсоцполітики у відповідності з постановою уряду №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 1 жовтня 2014 року враховує осіб, які звернулися з питань виплати належної їм пенсії або соціальної допомоги за новим місцем проживання. В реальності облік Мінсоцполітики охоплює не тільки переселенців, але і тих, хто відмовився від тимчасового розміщення і фактично живе на непідконтрольної центральної влади території, періодично приїжджаючи для отримання пенсії або соціальної допомоги на контрольовані Києвом території.

Згідно з інформацією МКШ, з тимчасово окупованої території і районів проведення АТО до інших регіонів переселено 1026177 людина. У тому числі з Донецької та Луганської областей — 1003824 людини, з АРК і Севастополя — 22353 людини. З них 169756 дітей, 493897 інвалідів та осіб похилого віку. У будь-якому випадку чисельність переселенців значна — більше, ніж чисельність населення багатьох країн світу, в тому числі європейських. Наприклад, населення Чорногорії — 647 тис., Естонії — 1265 тис. Таким чином, Україна за кількістю ВПО займає перше місце в Європі і входить в список країн-світових лідерів за цією сумною статистикою. Так, за даними проекту міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст», на сьогодні найбільше ВПО в Сирії — 6,600 млн., в Колумбії — 6,200, в Іраку — 3,290 млн. Україна знаходиться на восьмому місці в світі (і в Європі) з числом 1,678 млн. ВПО.

За даними Мінсоцполітики, найбільше ВПО зареєстровано у Донецькій, Луганській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській та Київській областях. Менше ВПО розселили у Тернопільській, Чернівецькій, Рівненській, Закарпатській, Івано-Франківській та Волинській областях. Вибір значною частиною переселенців регіонів, близьких до місць попереднього проживання, не випадковий. Це свідчить про намір повернутися в покинуті місця проживання.

У той же час чимала кількість ВПО тільки реєструється поза окупованій території Донецької та Луганської областей для отримання соціальних виплат, а потім повертається додому. Іноді за однією адресою реєструються сотні і навіть тисячі переселенців, про що не раз повідомлялося в ЗМІ.

Така нерівномірність у регіональному розподілі ВПО в Україні призводить до надмірної соціальної та адміністративної навантаженні на громади, локальні ринки праці, соціальну інфраструктуру регіонів вселення, підкреслює автор. При цьому він зазначає, що в наведеній в його статті статистиці не враховується число людей, які виїхали з проблемних регіонів України в інші країни на ПМЖ.

Ось ще цікавий момент. За даними Управління верховного комісара ООН у справах біженців, співвідношення частки чоловіків і жінок серед ВПО у світі приблизно рівне. На противагу цьому В Україні спостерігається істотне переважання переселенців-жінок. Згідно з даними Єдиної інформаційної бази даних стосовно внутрішньо переміщених осіб, частка жінок становить у нас приблизно 62%. Переважання жінок пояснюється різними причинами. Це і перебування чоловіків будинку для догляду за житлом або родичами, і небажання реєструватися як ВПО, щоб уникнути можливої мобілізації в ЗСУ.

Примітно, що таке співвідношення в гендерній структурі ВПО формується за рахунок переселенців зі сходу України. Серед вихідців з Криму зберігається паритет між кількістю чоловіків і жінок.

Безробітними з числа переселенців також у переважній більшості є жінки. Якщо серед зареєстрованих безробітних всіх категорій в країні питома вага жінок становила 56,4%, то серед безробітних з числа ВПО — 71,7%.

Серед працездатної частини ВПО значний питома вага молоді. Зокрема, частка молоді у віці до 35 років серед переселенців становить понад 40%. Але таку вікову структуру можна характеризувати як прогресивну. Вона свідчить про значний потенціал трудових ресурсів, оскільки молодь є більш мобільною та креативної їх частиною, має сучасна освіта і здатна до нових видів діяльності.

При цьому внутрішньо переміщені особи працездатного віку мають високий освітній та кваліфікаційний рівень, оскільки більшість з них має вищу освіту.

За даними Держслужби зайнятості, розподіл ВПО з освіти істотно відрізняється від освітнього рівня загальної кількості безробітних в Україні. Так, серед усіх безробітних осіб з вищою освітою — менше 45%, з професійно-технічною — 35%, з середнім — 20%. Серед безробітних ВПО з вищою освітою — понад 70%, з професійно-технічною — 19%, з початковим і середнім — 11%.

Необхідно розробити чіткий механізм та критерії відбору для надання допомоги ВПО залежно від їх матеріального стану та соціального статусу. Введення єдиної системи реєстрації переселенців дозволить визначити обсяг потреб ВПО, спланувати надання соціальних виплат і запобігти можливі зловживання державною та донорської допомоги.