Порушення рухової функції кишечника

       Порушення рухової (моторної) функції кишок називаються кишковими дискінезіями. Виділяють два варіанти кишкових дискинезий: гіперкінетичний і гіпокінетичний. Для першого характерно посилення перистальтики кишок, сегментуючих і маяникоподібних рухів, які проявляються розвитком поносів (діареї).

       Другий, навпаки, характеризується ослабленням рухової активності кишок, внаслідок чого виникають запори.

       Причинами кишкових дискінезій гіперкінетичного типу можуть бути:

а) підвищення збудливості рецепторів кишок до адекватних подразників, які супроводжують розвиток запалення слизової оболонки кишок (ентерити, коліти);

б) дія на рецептори кишок незвичайних, патологічних подразників – неперетравленої їжі (наприклад, при ахілії), продуктів гниття і бродіння, токсичних речовин та ін.;

в)  підвищення збудливості центрів блукаючого нерва;

г) збільшення утворення деяких гастроінтестинальних гормонів, які підсилюють перистальтику кишок (мотилін).

       Наслідками кишкових дискінезій гіперкінетичного типу є:

а) розлади травлення (перетравлення, всмоктування);

б) зневоднення;

в) видільний негазовий ацидоз (втрата гідрокарбонатів).

       Кишкові дискінезії гіпокинетичного типу проявляються зменшенням перистальтики кишок, що приводить до виникнення запорів. У залежності від механізмів розвитку виділяють два види запорів: спастичні та атонічні.

       Спастичні запори виникають в результаті стійкого тривалого тонічного скорочення гладкої мускулатури кишок (спазму) і можуть бути обумовлені вісцеро-вісцеральними рефлексами або дією токсичних факторів (наприклад, отруєння свинцем).

       Причиною розвитку атонічних запоров, пов’язаних із зменшенням скоротливої функції гладких м'язів кишок, можуть бути:

а) харчування з низьким вмістом клітковини у вживаних харчових продуктах;

б) надмірне перетравлення їжі в шлунку (наприклад, при шлунковій гіперсекреції);

в) вікові зміни рецепторного апарату кишок у похилих людей, а також структурні зміни кишкової стінки при ожирінні;

г) зниження тонусу блукаючого нерва;

д) порушення внутрікишкової іннервації, наприклад, при хворобі гіршпрунта – відсутність гангліонарних клітин ауербахового сплетення в сигмовидній і прямій кишках.

     Кишкові дискінезії гіпокинетичного типу приводять до:

1) розвитку кишкової аутоінтоксикації;

2) виникненню метеоризму;                        

3) утворенню калових каменів;

4) у крайніх випадках може розвиватися кишкова непрохідність.

Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Завдання 1. Розвязати ситуаційні задачі.

1. Хворий 45-ти років скаржиться на нудоту, відрижку «тухлим», періодичну блювоту, метеоризм. Об’єктивно: зниження маси тіла, сухість шкіри, слизових оболонок. При обстеженні виявлено: базальна секреція НСl - 15 ммоль/л, максимальна-50 ммоль/л.

1. Яке порушення секреторної функції у даного хворого?

2. Охарактеризуйте механізми розвитку симптомів при даному стані.

3. Наведіть основні принципи патогенетичного лікування даного порушення.

2. У хворого, 42 років, скарги на болі в епігастральній ділянці, блювання; блювотні маси кольору “кавової гущі”; мелена. В анамнезі виразкова хвороба шлунку. Аналіз крові: еритроцити – 2,8х1012/л , лейкоцити – 8х109/л, гемоглобін 90 г/л.

1. Вкажіть найбільш ймовірне ускладнення, яке виникло у хворого? Обґрунтуйте відповідь.

2. Назвіть ускладнення виразкової хвороби шлунку.

3. Наведіть основні принципи патогенетичного лікування даного захворювання.

3. Хворий звернувся до лікаря зі скаргами на «голодні» болі в епігастрії, печію, відчуття дискомфорту після прийому грубої, жирної, гострої їжі. При обстеженні виявлена виразка слизової оболонки шлунка, в анамнезі відзначено тривале безконтрольне застосування глюкокортикоїдів.

1. Яка причина виникнення виразки у даного хворого ?

2. Охарактеризуйте механізми розвитку виразкової хвороби шлунка.

4. Хворий скаржиться на біль в епігастральній ділянці, відрижку кислим, печію, часті запори. При обстеженні виявлено: базальна секреція НСl - 80 ммоль/л, максимальна-130 ммоль/л.

1. Яке порушення секреторної функції у даного хворого?

2. Охарактеризуйте механізми розвитку симптомів при даному стані.

3. Наведіть основні принципи патогенетичного лікування даного порушення.

5. Хворий Р., 66 років, хворіє впродовж 10 років на ревматоїдний артрит. У зв'язку із загостренням тривало приймав ацетилсаліцилову кислоту і преднізолон. Скаржиться на біль в животі, відрижку кислим, нудоту, печію, відчуття переповнення в епігастрії, метеоризм. При гастроскопії виявлена виразка (1см х 1см) слизової оболонки шлунка.

1. Яка причина виникнення виразки у даного хворого ?

2. Назвіть основні причини виникнення виразкової хвороби шлунка.

6. Хворий Л., скаржиться на відрижку, печію, часті запори. При титруванні шлункового соку одержали такі дані: загальна кислотність - 88 ммоль/л., загальна HCl - 83 ммоль/л, вільна HCl - 50 ммоль/л, зв'язана HCl - 33 ммоль/л, кислі фосфати і органічні кислоти - 5 ммоль/л.

1. Оцініть стан кислотності шлунка.

2. Розкрийте причини та механізм розвитку основних диспептичних проявів.

7. Дослідження шлункового вмісту: Порція натщесерце: кількість - 16 мл; загальна кислотність - 18; вільна НС1 - 0. Базальна секреція: час – 1год.; кількість - 19 мл; загальна кислотність - 10-20; вільна НС1 - 0. Максимальна секреція (після введення 7% відвару сухої капусти): час -1год.; кількість - 29 мл; загальна кислотність - 6-14; вільна НС1 - 0. Проба на вміст молочної кислоти - позитивна. Вміст: колір кавової гущі, запах прогорклий, домішок немає. Слиз в невеликій кількості. Leu в значній кількості. Ег у великій кількості. Палички молочно-кислого бродіння в невеликій кількості. М'язові волокна неперетравлені та рослинна клітковина перетравлена в невеликій кількості.

1. Вкажіть порушення кислотоутворюючої функції шлунка. Вкажіть приблизний рН шлункового вмісту в даному шлунковому вмісту.

2. Механізм розвитку та наслідки порушення секреторної функції шлунка.

8. Дослідження шлункового вмісту: Порція натщесерце: кількість - 6 мл; загальна кислотність - 0; вільна НС1 - 0. Базальна секреція: час - 1 год.; кількість - 20 мл; загальна кислотність - 6-8; вільна НС1 - 0. Максимальна секреція (після введення 7% відвару сухої капусти): час - 1 год.; кількість - 25 мл;загальна кислотність - 4-12; вільна НС1 - 0. Проба на вміст молочної кислоти - позитивна. Вміст: сірого кольору. Запаху і домішок немає. Ядра лейкоцитів 2-4 в полі зору. Дріжджові грибки поодинокі в не кожному полі зору. Слиз в невеликій кількості.

1. Яка патологія у хворого згідно даного аналізу?

2. Вкажіть тип секреторної функції шлунка.

3. Вкажіть причини даного порушення шлункової секреції.

9. Дослідження шлункового вмісту: Порція натщесерце:кількість - 160 мл; загальна кислотність - 70; вільна НС1 - 60. Базальна секреція: час - 1 год.; кількість - 356 мл; загальна кислотність - 65-105;вільна. НС1 - 48-86.

Максимальна секреція (після введення 1% відвару сухої капусти):час - 1 год.; кількість - 320 мл; загальна кислотність - 78-115; вільна НС1 - 60-92.

Проба на вміст молочної кислоти - негативна. Вміст: сірого кольору. Запаху і домішок немає. Leu в значній кількості. Циліндричний епітелій до 36 в полі зору. Ег свіжі до 10 в полі зору. Слиз у великій кількості.

1. Яка патологія у хворого згідно даного аналізу?

2. Вкажіть тип секреторної функції шлунка.

3. Вкажіть причини даного порушення шлункової секреції.

10. Дослідження шлункового вмісту: Порція натщесерце: кількість - 190 мл; загальна кислотність - 28; вільна НС1 - 8. Базальна секреція: час – 1год.; кількість - 95 мл; загальна кислотність - 30-46; вільна. НС1 - 10-16.

Максимальна секреція (після введення 7% відвару сухої капусти): час - 1 год.;кількість - 128 мл; загальна кислотність - 20-40; вільна НС1 - 10-20.

1.Вкажіть тип кислотоутворюючої функції шлунка.

2.Вкажіть приблизний рН шлункового вмісту в даному шлунковому вмісту

3.Вкажіть механізм розвитку та наслідки даної патології ШКТ.