32. Сексуальне насильство відбувається тільки між людьми, які не знають один одного.

За статистикою, в 84% випадків зґвалтувань злочинець і жертва були раніше знайомі. Більш того, насильником може бути і досить близька людина або кровний родич .

33. Той, хто піддався сексуальному насильству, сам винен у трагедії.

Досить часто люди, в тому числі, і близькі, звинувачують жертву зґвалтування у тому, що сталося. за їх думку, зґвалтування можна розцінити як відплата за "зухвалу" поведінка, зовнішній вигляд тощо. Такий підхід часто призводить до того, що постраждалий намагається приховати від оточуючих факт насильства, навіть незважаючи на можливі наслідки: психічні розлади, захворювання, що передаються статевим шляхом, та інші неприємні обставини.

Насправді, саме "легковажна" поведінка жертви так само не виправдовує агресивні дії злочинця, як відкриті вікна будинків не виправдовують квартирного злодія.

В будь-якому, жертва навряд чи хотіла бути зґвалтованою або "заслужила" це.

2. Інформаційне повідомлення “Домашне насилля”

Мета: актуалізувати наявні знанння в учасників тренінгу з даної тематики .

Час проведення: 15 хв.

Хід проведення:

Тренер ознайомлює учасників тренінгу з інформацією про домашне насилля додаток 2, демонструє презентацію (частина презентації програми слайди про домашне насилля)

До уваги тренера!!! Дорослі групи можуть наполегливо розгортати дискусії про сімейне насильство (висловлюючись від третьої особи) і про те, як правильно діяти батькам, якщо дитина зазнала насильницьких дій. Не варто йти у ці обговорення, відмовляючись від вправ, тому що це менш ефективно і може створювати проблеми.

3. Вправа “Не кричи!”

Мета: зменшити вербальну агресію у вихованні дітей та у спілкувані з молодшими, слабшими за себе.

Час проведення: 25 хв.

Хід проведення:

Вступ до вправи: тренер налаштовує учасників на складну психологічну вправу, яка може викликати різні емоції та почуття. Упродовж вправи варто робити те, що буде говорити тренер, фіксувати для себе свої відчуття, емоції щоб потім, після закінчення вправи, поділитися ними.

Учасники об'єднуються в пари. Один учасник пари повинен стояти і кричати на іншого по якомусь придуманому приводу, а інший учасник, у свою чергу, повинен сісти навпочіпки щоб бути набагато менше ростом і говорити тільки одну фразу "Я маленький, і я просто хочу, щоб мене любили". Потім учасники міняються ролями.

До уваги тренера!!!! Якщо Група , на вашу думку, не готова до проведення даної вправи по парах, тоді учасники тренінгу можуть лише спостерігати а вправу виконувати лише 2 тренери або тренер (в ролі дитини) та учасник з групи без подальшої зміни ролей

Запитання для обговорення:

• Що дала вам ця вправа?

• Чи відчули ви вплив на психологічний і фізичний стан людини?

• Які висновки кожен із вас зробив?

• Чи вплинуть висновки цієї вправи на ваші подальші погляди та поведінку, як саме?

До уваги тренера! Обов’язково потрібно вивести учасника(учасників) із ролі, для цього варто попросити спочатку пройти декілька кіл по кімнаті або легенько попідстрибувати намісці. Після чого попросити тричі сказати: «Я (ім’я). Я вже не граю роль» Потім: «Я (ім’я). Я пишаюся (3 речі)» Як варіант: кожен учасник тренінгу говорить приємні слова тій (про ту) людині, яка була «у ролі».

Висновок тренера: Ми, інколи скаржимося що нам важко з дітьми з молодшими братами, сестрами ... І мало хто задумается- наскільки їм важко з нами. Ця вправа викликала багато емоцій, при чому, більше негативних. У житті це буває ще жорстокіше, адже там ніхто не може зупинитися і «вийти з ролі». Давайте будемо пам’ятати сьогоднішні емоції, коли ми кричали на меньшого за нас людину і не будемо цього робити у житті.