- •Обґрунтування місця і задач зустрічі в структурі тренінгового курсу
- •Хід проведення Частина і
- •1. Зворотній зв’язок за попередньою темою
- •2. Вступ
- •3. Вправа «Кулачок»
- •4. Вправа: «Форми насильства»
- •5. Вправа: «Ураган»
- •6. Вправа “Комікс”
- •1. Вправа “Міфи про насилля”
- •32. Сексуальне насильство відбувається тільки між людьми, які не знають один одного.
- •33. Той, хто піддався сексуальному насильству, сам винен у трагедії.
- •2. Інформаційне повідомлення “Домашне насилля”
- •3. Вправа “Не кричи!”
- •4. Вправа: «Вихід із ситуації»
- •5. Рефлексія дня
2. Вступ
Мета: ознайоми учасників з темою тренінгу, налаштувати на роботу
Час проведення: 5 хвилин
Хід проведення:
Тренер ознайомлює з тематикою занняття. Іноді люди відчувають насильство, але не розуміють цього, бо звикли вважати подібне нормою.
Щоб протистояти насильству, необхідно пам'ятати, що будь-яка спроба підпорядкувати собі іншу людину всупереч її бажанню пов'язана з утиском прав людини, а цього бути не повинно.
Сьогодні ми поговоримо про насильство, щоб краще розібратися в цій непростій темі.
3. Вправа «Кулачок»
Мета: активізувати групу, показати наскільки є важливою комунікація для вирішення конфліктної ситуації
Час проведення: 5 хв.
Хід проведення:
Тренер просить учасників об’єднатися у пари. Один із пари міцно стискає долоню в кулак, інший ,будьякою ціною, має розтиснути кулак, розмовляти можна. Тренер попереджає учасників, щоб руки та пальці один одному не ламали. Після того, як один із пари справився із завданням, учасники міняються ролями. Потім проводиться обговорення вправи: які методи використовували; в кого вийшло розтиснути кулак, що застосовував; які почуття ви- никали. Учасники обговорюють свої дії. Тренер має сказати, що ця вправа виконується просто: можна просто попросити людину розтиснути кулак, тобто звернутися до неї із проханням, а використання сили навпаки ускладнює виконання даної вправи.
4. Вправа: «Форми насильства»
Мета: Виявити знання, які мають учасники тренінгу стосовно проблеми насильства, та нагадати учасникам про те, що вони стикаються з цими явищами щодня.визначити, які форми насильства існують, і структурувати їх.
Час проведення: 25 хв
Хід проведення:
Учасники об'єднуються в 3-4 групи. Кожній групі пропонується записати на стікерах прояви насильства які існують.
Якщо буде потрібно, тренер пояснює, що насильство - це фізичний або психологічний вплив однієї людини на
іншу, що порушує конституційне право людини на особисту недоторканість
(у фізичному і духовному розумінні).
Насильство – дії однієї або декількох осіб стосовно іншої людини, які порушують громадянські її права та свободи або призводять до фізичного,
психологічного або морального страждання. Будь-які дії, фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одної людини по відношенню до іншої, які порушують її конституційні права й свободи і наносять їй моральну шкоду, шкоду її фізичному та/або психічному здоров’ю».
Після 15 хвилин групи по черзі зачитують по одному стікеру(доки не закінчатся стікери, або учасники не почнуть повторюватись) та передають їх тренеру. Тренер приклеює стікери на ватман в одну з чотирьох колонок (фізичне , психічне, економічне, сексуальне).
Учасники обговорюють наступні питання:
Чи можна розділити написанні прояви насильства на групи? Які це групи? Фізичне , психічне, економічне, сексуальне.
Чи всі форми насильства вказані? (якщо учасники не вказали всі важливі прояви, тренер може додати їх).
Приклади форм фізичного насильства: штовхання, копняки, запотиличники, викручування рук, кусання, дряпання, висмикування волосся, тягання за вуха, побиття за допомогою будь-яких речей, підставляння ноги, придушення тощо.
Приклади форм психологічного насильства: прізвиська, образи, навішування ярликів, порівняння, підкреслювання фізичних і психологічних «вад», ігнорування, бойкот, групове,говорити жінці/чоловіку, що вона/він негарна/ий або не приносить ніякої користі, цькування, вживання ненормативної лексики, відмовляти їй/йому в любові, прихильності, принижувати її/його перед іншими, необґрунтовано намагатися контролювати її/його, наприклад, забороняючи їй/йому зустрічатися зі своїми родичами і друзями; наполягати, щоб вона/він звітували, що вона/він роблять кожного разу, коли вона/він йдуть з дому; тощо.
Приклади проявів сексуального насилля: дотики до інтимних частин тіла, пропозиції статевого характеру, імітування статевого акту, акцентування уваги на статевих ознаках, згвалтування, тощо.
Приклади проявів економічного насилля: псування речей, відбирання їжі, насміхання над інтересами, використання залежного становища; відмова дати достатньо грошей, щоб годувати сім'ю або оплачувати рахунки, тоді як він сам/сама має гроші на сигарети або алкоголь або на подарунок подружці або інші необов'язкові витрати; забирати всі зароблені гроші; давати гроші своїй коханці, а не дружині; доросла здорова людина відмовляється працювати; робити борги, накопичувати неоплачені рахунки; програвати в азартні ігри сімейний бюджет.
На завершення вправи обговорюється питання, які із зазначених форм насильства «прийняті» (вважаються допустимими) серед друзів, знайомих, в школі?
В деяких випадках обговорення може викликати складнощі у зв'язку з культуральними особливостями регіону (наприклад, в деяких регіонах жінка не має права носити відкритий одяг, тому обмеження свободи у виборі одягу не розглядається як насильство).
До уваги тренера !!! Утруднення при обговоренні у учасників може бути пов'язано зі складністю в позначенні форм насильства та їх структурування. У ці моменти актуалізується сором, страх здатися дурним. Тому група може виконувати такі завдання з небажанням і повільно. Часто учасники фіксують тяжкі насильницькі дії, а «легкі» взагалі не ідентифікують як вид насильства. Тренер допомагає групі та підбиває підсумок: які дії до якого виду насильства відносяться. Варто мати на увазі, що учасники часто виявляються необізнаними в темі сексуального насильства або соромляться про неї говорити. Цінність даної вправи в тому, що можна вивести учасників на усвідомлення вчинення ними великого кількості насильницьких дій у повсякденному житті, а також спробувати в ході обговорення осмислити почуття людини, що є об'єктом насильства. Обговорення краще проводити «від третьої особи». |
