5 Період Відновлення Польської держави — II Річ Посполита (1918–1939)

У 1918 р. незалежність Польщі відновлено. Радянсько-польська війна 1919-21 років закінчується поразкою Радянської Росії, і за Ризьким мирним договором 1921 року західна частина українських та білоруських земель відходить до Польщі. 15 червня 1931 року СРСР і Польща укладають Договір про дружбу і торговельне співробітництво. 25 січня 1932 року СРСР і Польща підписують Договір про ненапад.26 січня 1934 року Польща і Німеччина підписують Пакт про ненапад строком на 10 років. 4 листопада 1935 Польща і Німеччина підписують Угоду про економічне співробітництво. 28 березня 1939 Гітлер розриває Пакт про ненапад з Польщею. 23 серпня 1939 Пакт Молотова-Ріббентропа, в якому ряди Радянського Союзу і Німеччини домовилися у справі розділу території Східної Європи, при чому за планом (згодом трохи зміненому) Польща повинна була бути поділена по лінії Вісли.

6 Період Друга світова війна (1939–1945)

1 вересня 1939 війська Третього Рейху вторгаються на територію Польщі. 17 січня Варшава була звільнена Червоною Армією, а до початку лютого була звільнена від німців майже вся Польща. Радянська Армія залишається в Польщі до 18 вересня 1993 року. Берлінська конференція 1945 встановлює західний кордон Польщі по річках Одра (Одер) і Ниса-Лужицька (Нейсе).

7 періодПолітика Перебудови , що проводилась М. Горбачовим, і ослабивша вплив СРСР, в тому числі і на Польщу, призвела до значних змін у країні. 1990-1995 р.р. – епоха Валенси. Польські комуністи беруть ім’я соціал-демократів.1995-2005 роки – епоха Кваснєвського. У 1997 р. Польща вступила в НАТО і підтримала військові інтервенції альянсу до Сербії (1999), Афганістану (2001) та Іраку (2003). У 2004 році – вступила до Європейського Союзу.

8 періодЗ 21 грудня 2007 року Республіка Польща офіційно приєдналася до Шенгенської зони.

8.Історичні регіони Польщі.

1. Мазовія –центр Польщі (Варшава)

2.Лодзь –(польський Манчестер)

3. Мала Польща –(найближча до кордону України)

4.Сілезія –(центр Вроцлав,найтепліший регіон)

5.Велика Польща (Познань)

6.Помор’я (Гданьськ ,Сопот…)

7.Вармія(Мазурія)

8.Підлящя (Білосток)

Специфіка виникнення та функціонування польських міст.

У XII-XIII ст. у Польщі відбувався подальший розвиток ремесла. Удосконалювалися технічні прийоми в уже існуючих раніше галузях ремісничого виробництва — гончарній, ювелірній, ливарній та деревообробній. Виникали нові галузі міського ремесла. Так, зі складу ремісників, які виготовляли металеві вироби, виділилися слюсарі, зброярі і т. д. Особливо великих успіхів в XIII в. досягло виробництво сукон.

Росли й міцніли польські міста, що перетворювалися на великі центри ремесла і торгівлі. Арабський мандрівник Ідрісі, відвідав Польщу в XII ст., писав: «Це родюча країна, порізана багатьма річками, покрита містами і селами. Головні її міста — Краків, Гнєзно, Накло, Серадз, всі прекрасні, квітучі, знамениті, тому що населені людьми, знаючими в науках і релігії, а також ремісниками, настільки ж майстерними, наскільки і досвідченими у своїй справі ».

Розширювалася внутрішня торгівля, підсилювався обмін між містами і сільською округою, розвивався грошовий обіг. Разом з тим населення міста не переставало займатися і сільським господарством. Городяни мали свої ріллі, городи, луки, розводили худобу. За свідченням того ж Ідрісі, одне з найважливіших міст Польщі Краків було відоме «великою кількістю будівель, ринків, виноградників і садів».

У зовнішній торгівлі, в якій як і раніше важливу роль відігравали торговельні зв’язки з Руссю, значне місце займала транзитна торгівля через такі великі центри, як Краків та Вроцлав. Однак розвиток ремесла і торгівлі в Польщі гальмувався тим, що міста знаходилися в залежності від князя, платили на його користь феодальну ренту й торговельні мита. Є підстави припускати, що з кінця XII в. боротьба, яку великі міста вели за звільнення від феодальної залежності і отримання міських прав і привілеїв, загострилася.

Білет 10

Польща за часів династії пястів

Династія Пястів була сильна на початку свого існування і в кінці. Переживши усобиці і зовнішні потрясіння разом зі своєю країною, П’ясти зуміли відновити втрачену владу і навіть зміцнили її, але, на нещастя, останній король з цього роду помер бездітним.

Великі представники: Мешко I, Болеслав I Хоробрий, Болеслав III Кривоустий, Казимир I Відновлювач, Казимир III Великий.

У 960 році між племенами полян, сілезців, куявів, мазур та ін, що жили в басейні річки Вісли, був укладений союз, який очолив нащадок селянина-колісника Пяста (Пяст Колодзей) – Мешко. Об’єднання отримало назву за назвою племені полян і стало Польщею. В якості князя Великої Польщі, частини Сілезії, Мазовії та Куявії Мешко I правив в 960-992 роках. У 966 році він разом зі своєю дружиною хрестився за західним обрядом. Протягом декількох десятиліть нова релігія та писемність на латинській мові поширилися по всій Польщі. Так Польща стала католицькою країною.

Син Мешка I Болеслав I Хоробрий, що правив в 992-1025 роках, був сильним князем, дружину якого становили 20 тисяч чоловік. Він підкорив собі малу Польщу з містом Краковом і всю Сілезію, підкорив слов’ян-поморян, що жили на березі Балтійського моря і частина лужичан, і захопив Червенські міста. Протягом деякого часу йому належали Чехія та Моравія.Папа римський в 1025 році дав Болеславу I королівський титул і перевів у своє підпорядкування польську церкву (раніше вона підпорядковувалася німецькому архієпископу). Всього лише через рік після цього Болеслав помер. Велика частина земель, завойованих ним, відпала від Польщі. Проти неї вели війни Німеччина, Чехія і Русь. Країна зазнала повної поразки. Червенські міста повернулися до складу Русі. Німецька імперія захопила Лужиці. Мазовія і Помор’я стали самостійними князівствами.

Але все-таки племена, що входили в Польський союз, поступово злилися в польську народність, і Польська держава існувала як самостійна держава.

У 1016-1058 роках Казимир I Відновлювач, спираючись на союз з Київською Руссю, скріплений одруженням з дочкою Володимира I Святославича Марією (Добронега), розпочав боротьбу за возз’єднання польських земель. Йому вдалося підкорити Мазовію і повернути Сілезію.

Посиленню роздробленості ще більше сприяв розділ між синами, проведений Болеславом III Кривоустим (1085-1138). Спочатку Болеславу вдалося тимчасово відновити політичну єдність Польщі, але 1138 року питома система отримала юридичне оформлення в так званому статуті Болеслава Кривоустого, за яким Польща була розділена на уділи між його синами. Столиця булла перенесена до Кракова.

Найбільшої могутності королівська влада П’ястів досягла при синові Владислава – Казимир III Великий (1333-1370). Казимир III об’єднав Велику і Малу Польщу, Краковію і Куявію, в 1349-1352 роках захопив Галицьку Русь, а в 1366 році – частину Волині.

Усередині країни Казимир III проводив політику централізації влади, реорганізував центральний апарат управління, в який залучив представників середньої шляхти, і ввів керування областями через своїх представників – старост.

Крім того Казимир протегував торгівлі, будував дороги, упорядкував чеканку монет. Він розширював старі міста і перетворював на міста села.

При Казимирі вперше в Польщі були складені зводи судових законів – окремо для Малої та Великої Польщі. У 1364 році в Кракові він заснував університет, головним завданням якого була підготовка юристів для королівського управління і суду.

Особливими указами Казимир противився закріпаченню селян, що залишилися вільними (кметів) і обмежив термін повернення втікачів одним роком. Все це робило короля популярним серед народу, але викликало ненависть великої знаті, які прозвали його «королем холопів».

Протягом усього свого правління Казимир запекло боровся проти великих панів. У 1352 році він розбив конфедерацію (збройний союз) панів, посадив їх предводителя у в’язницю, де заморив його голодом.

Сам Казимир Великий помер в 1370 році бездітним, і влада в Польщі перейшла в руки угорського короля Людовика, що надав панам в 1374 році Кошицький привілей, який звільняв їх майже від усіх повинностей королю, крім невеликого податку та військової служби всередині держави

Білет 11

Польща часів династії Ягеллонів. 

Ягеллони (пол. Jagiellonowie) — польська династія, що виникла в 1386, коли 12-річна польська королева Ядвіга (дочка Людовіка (Лайоша) I Великого, короля Польщі та Угорщини) вийшла заміж за литовського великого князя Ягайла (коронованого в якості короля Польщі під ім’ям Владислава II Ягелло), що було передбачено укладеною в 1385 році Кревською унією між Польщею та Литвою.

Оскільки батько Ягайла Ольгерд відібрав у татаро-монголів землі сучасної України, союз Польщі і Литви привів до поширення границь нового державного утворення до Чорного моря.

Литовці були язичниками, але Ягайло прийняв католицтво сам і хрестив своїх підданих, що зробило можливим об’єднання литовців і поляків у боротьбі проти їх старовинного ворога — лицарів Тевтонського ордена, що позбавили Польщу виходу до Балтійського моря.

У 1410 під командуванням Ягайла польські, литовські, російські, чесько-моравські, волоські, угорські й татарські сили розбили лицарів у битві при Грюнвальді, і від цього смертельного удару орден уже не оговтався.

За мирним договором, укладеним в Торуні в лютому 1411 року, становище сторін залишалося в основному без змін, орден повинен був лише виплатити контрибуцію. Але в результаті успішної Тринадцятирічної війни 1454-1466 син Ягайло Казимир IV Ягеллончик зміг продиктувати лицарям умови Другого Торуньського мирного договору (1466), у відповідності з яким Західна Пруссія переходила під повний суверенітет Польщі, між тим, як Східна Пруссія віддавалася лицарям, з польським королем в якості сюзерена.

Тим самим зростаюча міць польсько-литовської держави зупинила просування Німеччини на схід. У цей час престиж Ягеллонської династії досяг вищої точки, Чехія та Угорщина вибирали своїх государів з її представників.

З укладенням при Сигізмунді II Августові в 1569 році Люблінської унії Польща і Литва об’єдналися остаточно, виникла єдина держава Річ Посполита, що проіснувала до 1795.

У 1572, зі смертю Сигізмунда II, династія обірвалася. Відтепер королів стали вибирати, через що королівська влада сильно ослабла.

Білет 12

Видатні польські королівські династії

Династія П'ястів  (з 960 по 1370 рік)

Мешко I ( 960-992 ). Перший достовірний історичний правитель Польщі з цієї династії - Мешко I, Він прийняв рішення про створення польської держави і прийняв християнську віру ( в 965 р Мешко I взяв у дружини чеську принцесу християнку - католичку Дубравка, а через рік сам прийняв християнство ( католицтво ). Саме в 1025 році Болеслав I ( син і спадкоємець Мішка I), першим з польських правителів, приймає королівський титул. За допомогою імператора Генріха III Казимир I повертає собі польський трон і частинами збирає землі Польської Корони , за що й удостоївся прізвиська «Восстановитель» .одружений був Казимир I на дочці Ярослава Мудрого - Марії, що дозволило йому користуватися послугами війська київського князя для повернення під свою владу Мазовії . повертає собі королівський титул , а Польщі - статус королівства. Болеслав II Сміливий відновлює повну незалежність Польщі від німецьких імператорів і зміцнює позиції християнства в Польщі. Таким чином, зусиллями цього монарха були остаточно подолані наслідки смути 30х років.

ДИНАСТІЯ Анжу

Дочка короля Угорщини та Польщі Людовика I Анжуйського після того, як їй виповнилося 12 років , Ядвіга вийшла заміж за литовського князя Ягайла. Краківський єпископ Петро Виш переконав королеву у величі майбутньої їй місії: зробившись дружиною литовського князя , вона зверне цілий язичницький народ в християнство. 18 лютого 1386 відбувся шлюб її з Ягайло. Ядвіга була відома своєю добротою, вченістю і благочестям . Володіла чотирма мовами : польською, угорською , французькою та латиною. Вона охоче допомагала бідним і незадовго до смерті продала всі свої коштовності, щоб розширити Краківський університет . Ім'я її чи не за життя стало обростати в народі легендами : розповідали наприклад, що одного разу, коли вона всю ніч безперервно молилася перед дерев'яним розп'яттям в соборі у Вавелі , Христос з цього розп'яття заговорив з нею . У 1997 році папа Іоанн Павло II проголосив її святою.

Династія Ягелонів

Владислав II Ягайло . Дав відсіч хрестоносцям , що тримали в страху всю Європу. Він переміг їх у знаменитій Грюнвальдській битві , яка поклала кінець Тевтонському терору. Саме він став родоначальником найбільшої королівської династії Ягеллонів , яка правила європейськими державами в плині двох сотень років. Литовський князь, що став королем Речі Посполитої. Язичник , що перетворився на пристрасного поборника віри Христової.На час правління двох останній королів Ягеллонськой династії Польщі -Сігізмунда I Старого ( з 1506 по 1548 роки ), а потім Сигізмунда II Августа (з 1548 по 1572 роки ) припадає початок « Золотого століття » Польщі , справжній розквіт польської держави. Різке посилення мощі , динамічний розвиток економіки і культури зробили Польщу одним з найбільших і блискучий держав Центральної Європи , здатним чинити дієвий вплив на світову політику . Після кончини Сигізмунда II Августа в жовтні 1572 закінчилося і правління славної Ягеллонськой династії Польщі , яке тривало близько 200 років. Почалася епоха виборних польських королів.

Стефан Баторий

(1533-1586)

Король польський и великий князь литовский (с 1576), син Іштвана IV, воєводи Трансильвании. Він реформував судову систему, а в 1579 заснував університет у Вільні ( Вільнюсі ), який став форпостом католицизму та європейської культури на сході. Баторій зміцнив польську владу над Гданськом, витіснив Івана Грозного з Прибалтики і повернув Лівонію .

ДИНАСТИЯ ВАСА

ВАСА - шведський род, представники якого в XVI-XVII століттях займали королівські престоли Швеції та Речі Посполитої. Ян II Казимир (1649-1668) - останній король польський і великий князь литовський з династії Ваза ( правил в1648-1668 роках), князь Опольський ( Верхня Сілезія ) . На роки його правління довелося три війни , що потрясли Річ Посполиту. Король Ян Казимир зрікся польського трону в 1668 році.