Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
3.Комплекс теоретичного заняття фармакология СС.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
660.56 Кб
Скачать

Засоби, що впливають на функцію органів дихання

Стимулятори дихання — препарати, які збуджують ди­хальний центр довгастого мозку, збільшують частоту та глибину дихання. Застосовують при станах, що супроводжуються при­гніченням дихання.

Класифікація стимуляторів дихання

  1. Стимулятори дихання центральної дії (аналептики): кофеїн-бензоат натрію, етимізол, камфора, сульфокамфокаїн, бемегрид.

  2. Стимулятори дихання рефлекторної дії.

  1. Н-холіноміметики: цититон, лобеліну гідрохлорид.

  2. Подразливі засоби: розчин аміаку.

3. Стимулятори дихання комбінованої дії: кордамін, вуглекис­лота.

Стимулятори дихання центральної дії безпосередньо збуджу­ють дихальний центр мозку. Інформацію щодо препаратів і засто­сування див. тему 10.1.

Стимулятори дихання рефлекторної дії подразнюють перифе­рійні рецептори і рефлекторно стимулюють дихання. Щодо засто­сування препаратів див. теми 6 та 7.

Стимулятори дихання комбінованої дії збуджують дихання прямо і рефлекторно.

Вуглекислота — фізіологічний стимулятор дихання. її застосо­вують у вигляді карбогену (суміш вуглекислоти і кисню). При вди­ханні карбогену об'єм дихання збільшується у 5-8 разів через 5-6 хв після початку вдихання.

Протикашльові засоби — засоби, що усувають кашель. Кашель — рефлекторний акт, спрямований на видалення з ди­хальних шляхів мокротиння чи сторонніх тіл. Кашель супрово­джує запальні процеси дихальних шляхів (гострі та хронічні трахе­їти, бронхіти, пневмонії).

Класифікація протикашльових засобів

1. Протикашльові засоби центральної дії:

  1. Наркотичні протикашльові засоби: кодеїну фосфат, етил-морфіну гідрохлорид (діонін).

  2. Ненаркотичні протикашльові засоби: глауцину гідрохло­рид (глаувент), бронхолітин, окселадин (тусупрекс, пакселадин), синекод (бутамірат).

2. Протикашльові засоби периферійної дії: лібексин, фалімінт (пронілід), пентоксиверин (седотусин), стоптусин.

Протикашльові засоби центральної дії пригнічують кашльовий центр мозку.

Кодеїну фосфат — наркотичний протикашльовий засіб цент­ральної дії, алкалоїд опію. Справляє високоефективну протикаш­льову, а також анальгетичну дію. Застосовують при хворобах, що супроводжуються стійким, виснажливим кашлем. Побічна дія — сонливість, закрепи, звикання, залежність.

Тусупрекс (окселадин, пакселадин) — ненаркотичний протика­шльовий засіб центральної дії. Гальмує кашльовий центр, не зумо­влює залежності.

Протикашльові засоби периферійної дії пригнічують аферент­ні рецептори дихальних шляхів.

Лібексин — протикашльовий засіб периферійної дії. Справляє також бронхолітичну та протизапальну дію. Лікарської залежності не спричинює.

Відхаркувальні засоби — препарати, які розріджують мокротиння та полегшують його видалення.

Класифікація відхаркувальних засобів

1. Секретомоторні засоби (підвищують фізіологічну актив­ність епітелію бронхів і прискорюють видалення мокротиння; підвищують секрецію бронхів і розріджують мокро­тиння).

  1. Секретомоторні засоби рефлекторної дії: трава термопсису (мишатнику), корінь солодки, листя подорожника (подра­знюють рецептори шлунка і рефлекторно посилюють сек­рецію бронхів, видаляють мокротиння).

  2. Секретомоторні засоби резорбційної дії: калію хлорид, натрію гідрокарбонат, нашатирно-ганусові краплі, терпін­гідрат (посилюють секрецію бронхів після всмоктування препаратів у кров).