Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
3.Комплекс теоретичного заняття фармакология СС.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
660.56 Кб
Скачать

Побічні явища:

  • сонливість;

  • атаксія; порушення координації рухів;

  • рідко — нудота, тахікардія, алергійні реакції.

Нітразепам протипоказаний вагітним, при міастенії, захворю­ваннях печінки та нирок з порушенням їх функцій, а також водіям та іншим особам, діяльність яких потребує швидкої психічної та фізичної реакції.

До снодійних засобів з наркотичним типом дії відносять похід­ні барбітурової кислоти. Барбітурати мають суттєві недоліки і за­стосування їх як снодійних обмежене.

Фенобарбітал — призначають дорослим як снодійний засіб за 1 год до сну (тривалість дії — 6-8 год) і як заспокійливий та спаз­молітичний засіб. Для лікування хворих на епілепсію призначають за схемою, починаючи з дози 0,05 г 2 рази на день і поступово під­вищуючи дозу до усунення нападів, а для заключного курсу дозу поступово знижують. Фенобарбітал має здатність спричинювати індукцію мікросомальних ферментів печінки, що слід враховувати при комбінованому застосуванні з іншими препаратами, ефект від яких може при цьому знижуватися.

Етамінал-натрій призначають внутрішньо при порушенні заси­нання за 30 хв до сну і як заспокійливий засіб.

Побічні явища снодійних:

  • постсомнічні порушення: сонливість, головний біль, м'язо­ва слабість, порушення координації, менструального циклу;

  • дратівливість, неврози і навіть психози (внаслідок скорочен­ня парадоксальної фази сну);

  • психічна і фізична залежність (наркоманія) як наслідок три­валого застосування;

  • толерантність (у результаті тривалого застосування);

— симптоми абстиненції: дратівливість, пітливість, нервоз­ність, порушення зору;

  • диспепсичні явища;

  • алергійні реакції.

Особливості роботи зі снодійними препаратами:

  • регламентоване зберігання, відпуск і призначення;

  • курс лікування не перевищує 4 тиж;

  • у разі одночасного застосування з психостимуляторами або анальгетиками взаємно послаблюється ефект.

Таблиця 16. Снодійні засоби

Назва препарату

Форма випуску

Спосіб застосування

Нітразепам (Nitrazepamum)

Таблетки по 0,005 і 0,01 г

Внутрішньо по 0,005-0,01 г за 30 хв до сну; по 0,005-0,01 г 2—3 рази на день (при неврозах)

Фенобарбітал (Phenobarbitalum)

Порошок; таблетки по 0,05 і 0,1 г

Внутрішньо по 0,1 г за 1 год до сну; по 0,01-0,05 г 2—3 рази на добу (як заспокійливий засіб)

Етамінал-натрій (Aethaminalum-natrium)

Порошок; таблетки по 0,1 г

Внутрішньо по 0,1-0,2 г за

30 хв до сну або ректально

(в клізмах) по 0,2—0,3 г; внутрішньо­венно повільно 5-10 мл 5% розчину

Гостре отруєння барбітуратами виникає внаслідок випадково­го або навмисного передозування. На першій стадії отруєння у по­терпілих спостерігають слабість, сонливість, головний біль. Не­вдовзі — глибоке пригнічення ЦНС: втрачається свідомість, по­слаблюються рефлекси, пригнічуються центри довгастого мозку, у зв'язку з чим пригнічується дихання, знижується AT, шкіра і сли­зові оболонки стають блідими з ціанотичним відтінком.

Лікування гострих отруєнь полягає в прискоренні виведення препарату з організму і підтримці життєво важливих функцій. Проводять промивання шлунка (якщо отрута не всмокталася в кров), дають адсорбівні засоби, сольові проносні. Проводять фор­сований діурез. При великих концентраціях отрути в крові прово­дять гемосорбцію, а також перитонеальний діаліз і гемодіаліз.

У тяжких випадках проводять штучне дихання. Застосовують також судинотонізувальні і кардіотонічні засоби, антибіотики для профілактики пневмонії.

Больові відчуття супроводжують багато патологічних ста­нів і погіршують перебіг основного захворювання, а у випадку травматичного шоку можуть бути причиною смерті. Ось чому таке велике значення в медицині мають анальгезивні засоби.

Анальгетики (від грец. algosбіль і an — заперечення) — це лікарські препарати, які при резорбтивній дії вибірково пригнічу­ють больову чутливість.

Матеріали для самоконтролю

Запитання

  1. Що таке наркоз? Назвіть засоби для інгаляційного наркозу та на­ведіть їх порівняльну характеристику.

  2. У чому полягає відміна засобів для неінгаляційного наркозу від та­ких для інгаляційного? Проведіть фармакотерапевтичний аналіз окремих препаратів.

  1. Що характерно для снодійних засобів? Назвіть препарати та особ­ливості їх застосування.

  2. Як поділяються засоби, що застосовують для фармакотерапії епі­лепсії? Назвіть препарати цієї групи.

  3. Назвіть протипаркінсонічні засоби, принцип їх дії.

Тести

1. Для інгаляційного наркозу використовують такі засоби:

а) тіопентал-натрію, кетамін, фторотан;

б) ефір для наркозу, фторотан, пропанідид;

в) натрію оксибутират, кетамін, пропанідид;

г) ефір для наркозу, фторотан, діазоту оксид;

д) ізофлуран, енфлуран, тетурам.

2. Визначте мету введення наркотичних анальгетиків, транквілізато­рів, міорелаксантів разом із наркозними засобами:

а) для кумуляції;

б) для потенціювання;

в) для антагонізму;

г) для сенсибілізації;

д) для тафілаксії.

3. Визначте препарати, які сприяють настанню фізіологічного сну, збільшують його тривалість і глибину:

а) фторотан, фенобарбітал, нітразепам;

б) зопіклон, золпідем, донорміл;

в) бромізовал, леводопа, мідантан;

г) фенобарбітал, карбамазепін, етосуксимід;

д) етамінал-натрію, юмекс, наком.

4. Виберіть правильне ствердження:

а) тетурам застосовують для лікування хворих на алкоголізм, оскільки він виявляє протиблювотну дію;

б) тетурам пригнічує метаболізм етилового спирту на рівні ацетилальдегіду;

в) тетурам сприяє окисненню етилового спирту до оксиду вуглецю та води;

г) тетурам застосовують при гострому отруєнні спиртом етиловим;

д) тетурам сприяє виведенню етилового спирту.

5. Визначте мету застосування етосуксиміду:

а) для лікування пацієнтів із хворобою Паркінсона;

б) при епілептичному статусі;

в) для запобігання малим нападам епілепсії;

г) для запобігання великим судомним нападам епілепсії;

д) для лікування хворих з міоклонуе-епілепсією.

6. Пацієнт приймає нейролептик, що спричиняє явища паркінсонізму. Ви­значте препарати, що призначають для запобігання такому ускладненню:

а) леводопа;

б) юмекс;

в) мадопар;

г) наком;

д) циклодол

Ситуаційні задачі

  1. У флаконі міститься 1 г тіопентал-натрію, його потрібно ввести внутрішньовенно для неінгалядійного наркозу у формі 2,5 % розчи­ну. Як це зробити?

  2. Медична сестра приготувала для первинного оброблення рук хірур­га 95 % спирт етиловий. Проаналізуйте її дії. Відповідь обґрунтуйте.

  3. Пацієнтові призначено натрію вальпроат. Дайте поради щодо вжи­вання.

4. *Аптекою отримані засоби, що пригнічують функцію ЦНС. На­звіть, які з них є: засобами для наркозу; снодійними; протиепілептичними та протипаркінсонічнями, а також визначте препарати, що не відпускаються амбулаторним хворим:

  • бромізовал;

  • донорміл;

  • енфлуран;

  • ефір для наркозу;

  • імован;

  • ізофлуран;

  • карбамазепін;

  • клоназепам;

  • кетамін;

  • мадопар;

  • мідантан;

  • натрію оксибутират;

  • пропанідид;

  • суксилеп;

  • фенобарбітал.

  1. Пацієнтові відпускають шипучі таблетки донормілу. Що слід до­датково з'ясувати і які дати поради щодо вживання препарату?

  2. *Перевірте рецептурні прописи:

• дорослому

Rp.: Ethosuximidi 0,25

D. t. d. N. in caps.

S. Всередину по 1 капсулі І раз на день під час їди

• дитині віком 6 міс

Rp.: Phenobarbithali 0,02

Sacchari 0,2

М. t. pulv.

D. t. d. N. 30

S. Всередину по 1 порошку 2 рази на день

7. Випишіть рецепти на:

  • снодійний засіб, що не порушує фази сну;

  • спирт етиловий для оброблення операційного поля;

  • засіб для лікування хворих з великими епілептичними нападами;

  • засіб для лікування хворих з малими епілептичними нападами;

— засіб для лікування пацієнтів із хворобою Паркінсона, що пригнічує холінергічний вплив.

Робота з рецептурником

1. Занотуйте класифікацію лікарських засобів, що пригнічують ЦНС.

2. Унесіть до словника фармакологічних термінів: наркоз; стадії наркозу; премедикація; комбінований наркоз; ГАМК; снодійні засо­би; протиепілептичні засоби; протипаркінсонічні засоби.

  1. Запишіть до словника клінічних термінів: кахексія; епілепсія; епі­лептичний статус; хвороба Паркінсона; ригідність; гіпокінезія.

  2. Завдання з фармакотерапії (оформляється у вигляді таблиці): на препарати кетамін, пропанідид, тіолентал-натрій, нітразепам, імо­ван, фенобарбітал, карбамазепин, етосуксимід, натрію вальпроат.

  3. Випишіть вищі та середньотерапевтичні дози препаратів для дорослих та дітей: фенобарбіталу; бромізовалу; карбамазепіну; наїрію вальпроату.

Матеріали для самоконтролю

Запитання

  1. Що таке наркотичні анальгетики? Назвіть препарати цієї групи та особливості роботи з ними.

  2. У чому полягає механізм дії наркотичних анальгетиків? Обґрунтуй­те їх фармакологічні ефекти.

  3. У яких випадках застосовують наркотичні анальгетики?

  4. Що таке ненаркотичні анальгетики? Назвіть препарати та зробіть їх порівняльну характеристику.

  5. Які побічні дії виникають при застосуванні ненаркотичних аналь­гетиків? Особливості роботи з ними.

Тести

1. Визначте наркотичні анальгетики:

а) промедол, анальгін, налоксон, морфін;

б) пентазоцин, промедол, бутадіон, анальгін;

в) фентаніл, морфін, промедол, етилморфіну гідрохлорид;

г) трамадол, кодеїн, фентаніл, бутадіон;

д) етилморфіну гідрохлорид, індометацин, анальгін, фентаніл.

2. Для нейролептанальгезії застосовують:

а) трамадол;

б) морфін;

в) кодеїн;

г) омнопон;

д) фентаніл.

3. Ненаркотичні анальгетики застосовуктіпричйиоих станах:

а) головний, зубний біль;

б) радикуліт, неврит, невралгія;

в) міозит, міалгія;

г) артрит, артралгія;

д) усе вищесказане є правильним.

4. У разі отруєння морфіном застосовують препарат, що відновлює збудливість центру дихання. Визначити препарат:

а) кофеїн-бензонат натрій;

б) кодеїн;

в) мелоксикам;

г) напроксен;

д) налоксон.

5. Визначте, який центр збуджують наркотичні анальгетики:

а) кашльовий;

б) дихальний;

в) блювотний;

г) центр блукаючого нерва; д)больовий.

Ситуаційні задачі

1. До вас звернувся відвідувач з проханням відпустити таблетки кислоти ацетилсаліцилової. Що слід з'ясувати у пацієнта і які дати рекомендації щодо вживання препарату?

  1. *В аптеці є ненаркотичні анальгетики: анальгін в таблетках, кислота ацетилсаліцилова, парацетамол у свічках, ефералган у свіч­ках, кислота мефенамова в таблетках, таблетки цитрамону. Визнач­те, які з них є безпечними для зниження температури тіла при гаряч­ці у дітей дошкільного віку?

  2. Ви працюєте медичною сестрою у хірургічному відділенні. Проаналізуйте застосування таких препаратів: фторотан, фентаніл, морфіну гідрохлорид, кетамін.

4. *До аптеки надійшли анальгетичні засоби. Визначте, які з них за­стосовують: а) при болю (головному, зубному); б) при гарячці; в) при запальних процесах у суглобах; г) при болю, зумовленому колікою, спазмом судин:

а) анальгін;

б) баралгін;

в) ібупрофен;

г) індометацин;

ґ) диклофенак натрію;

д) кислота ацетилсаліцилова; є) кислота мефенамова;

є) парацетамол;

ж) седалгін;

з) темпалгін; и) цитрамон.

5. *Перєвірте рецептурні прописи: Rp: Ortopheni 0,15

D. t. d N 20 in tab

S. Всередину по 1 таблетці на день після їди

Rp: Acidi mephenamici 0,25

D. t. d N 20 in tab

S. Всередину по 1 таблетці 3 рази день після їди

6. Випишіть рецепти на:

  • 10 супозиторіїв, що містять 0,1 г парацетамолу;

  • 20 таблеток цитрамону;

  • 20 капсул, що містять 0,025 індометацину;

  • 10 ампул по 1 мл 1 % розчину промедолу;

  • 20 г 1 % мазі диклофенаку натрію.

*Робота з рецептурником

1. Занотуйте класифікацію анальгетичних засобів.

  1. До словника фармакологічних термінів занотуйте: наркотичні анальгетики; ноцицептивна система; опіоїдні рецептори; анальгезія; тригер-зона; ненаркотичні анальгетики; ЦОГ.

  2. До словника клінічних термінів внесіть: онкологічні захворюван­ня; нейролептанальгезія; обстйпаційний ефект; подагра; радикуліт; міозит; ревматизм; стенокардія; інфаркт міокарда; печінкова та нир­кова коліка.

  3. Виконайте завдання з фармакотерапії (оформити у вигляді табли­ці) на препарати морфіну гідрохлорид, промедол, фентаніл, трамадол, анальгін, кислота ацетилсаліцилова, парацетамол, диклофенак-натрій, індометацин.

5. Випишіть вищі та середньотерапевтичні дози ацальгетичних пре­паратів для дорослих і дітей.

Запитання для самоконтролю

1. Назвіть препарати, які здатні усувати марення та галюцинації. По ясніть, до якої фармакологічної групи вони належать та обґрунтуйте і застосування засобів цієї групи.

2. Що таке транквілізатори? Назвіть препарати цієї групи та дайте їм фармакотерапевтичну характеристику.

3. Які групи препаратів належать до заспокійливих засобів? Обґрун­туйте мету їх застосування та вплив на ЦНС.

4. Назвіть ноотропні засоби, розкажіть про їх вплив на вищу нервову діяльність та застосування.

5. Які засоби використовують для невідкладної допомоги в разі пригнічення дихання та роботи серця? Дайте назву фармакологічної групи та проведіть фармакотерапевтичний аналіз окремих пре­паратів.

Тести і задачі для самоконтролю

1. У пацієнта К. гострий алкогольний психоз. Які препарати при­значить лікар-психіатр для швидкого усунення марення та галюцинацій:

а) діазепам, феназепам;

б)галоперидол,аміназин;

в) пірацетам, ноотропіл;

г) етимізол, камфора;

д) корвалол, персен?

2. Пацієнта готують до операції. Назвіть препарати, які може призначити лікар для усунення страху та напруження:

а) діазепам, сибазон;

б) кофеїн-бензоат натрію; в) аміназин,галоперидол; г) корвалол, валокордин; д) аміналон, енцефабол.

3. У дитини енцефалопатія (форма розумової відсталості). Препарати якої групи призначить лікар у цьому разі:

а) транквілізатори;

б) нейролептики;

в) ноотропні;

г) аналептики;

д) заспокійливі?

4. Після черепно-мозкової травми у пацієнта виникли часткова амнезія, порушення мови. Назвіть препарати, які будуть призначені при втраті пам'яті:

а) кофеїн, кордіамін;

б) седуксен, феназепам;

в) натрію бромід;

г) пірацетам, фезам;

д) галоперидол, дроперидол.

  1. У пацієнта безсоння. Порекомендуйте лікарські засоби. Зробіть їх­ній фармакотерапевтичний аналіз.

  2. Складіть рецептурний пропис на:

  • драже аміназину;

  • таблетки сибазону;

  • мікстуру на 12 прийомів, що містить 3 % розчин натрію броміду та 4 мл настойки валеріани;

  • пірацетам у капсулах;

  • камфору в ампулах.

Назвіть їхні фармакологічні групи та зробіть фармакотерапевтичний аналіз кожного з препаратів.

  • 7. В аптеці відсутні такі засоби: діазепам, пірацетам, корвалол. Порекомендуйте заміну.

  • 8. Обчисліть, скільки грамів лікарської речовини міститься в 1 сто­ловій ложці 3 % розчину натрію броміду. З якою метою призначають цей препарат?

  • 9. На упаковці препарату тофізопам (грандаксин) написано, що 1 таблетка містить 50 мг. Яку кількість таблеток грандаксину має вжити пацієнт, якщо лікар призначив препарат по 0,1 г 3 рази на день?

  • 10. До аптеки надійшли психотропні засоби: корвалол, персен, седуксен, ноотропіл, феназепам, новопасит, кофеїн-бензоат на­трію, галоперидол, тофізопам, екстракт валеріани, настойка елеу­терококу, камфора. Розкладіть їх відповідно до фармакологічних груп.

  • 11. На упаковці препарату фезам написано, що він містить піра­цетам та циннаризин. До якої фармакологічної групи ви його від­несете?

12. До вас звернувся пацієнт з проханням порекомендувати йому пре­парат для усунення симптомів перевтоми й астенії. Дайте пораду.

Робота з рецептурником

* Занесіть до рецептурника з фармакології:

  • визначення термінів «нейролептики», «транквілізатори», «седа­тивні засоби», «антидепресанти», «психостимулятори», «ноотропні засоби», «аналептики»;

  • класифікацію препаратів вищезазначених груп;

  • препарати: аміназин, галоперидол, клозапін, діазепам, феназепам, тофізопам, натрію бромід, настойка валеріани, корвалол, амітриптилін, сиднокарб, настойка женьшеню, кофеїн-бензоат нат­рію, камфора, етимізол;

  • до словника клінічних термінів: антипсихотична дія, психічні хвороби.