Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
3.Комплекс теоретичного заняття фармакология СС.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
660.56 Кб
Скачать

Макроліди застосовують при:

  • нетяжких формах бронхітів, тонзилітів, опіків, маститі;

  • кашлюку і дифтерії;

  • хламідійному кон'юнктивіті;

  • пневмонії;

  • первинному сифілісі і гонореї;

  • холециститі, холангіті, ентериті, коліті;

  • токсоплазмозі;

  • урогенітальній інфекції.

Макроліди — це малотоксичні препарати. Серед побічних ефе­ктів слід виділити:

  • диспепсичні явища (нудота, блювання, діарея);

  • стоматит, гінгівіт;

— флебіт (при введенні внутрішньовенно). Для запобігання цьому вводять інфузійно протягом 30—60 хв.

Азитроміцин (сумамед) — напівсинтетичний антибіотик II по­коління з широким спектром дії, більш стійкий у кислому середовищі, високоефективний при захворюванні дихальних, сечовивід­них шляхів, має значну тривалість дії (вводять 1 раз на добу).

Особливості роботи з макролідами:

не можна вводити в одному шприці з вітамінами групи В, ас­корбіновою кислотою, тетрацикліном, левоміцетином, гепарином, оскільки утворюються комплекси, що випадають в осад.

4.6. До антибіотиків широкого спектра дії відносять тетрацик­ліни, які поділяють на:

  • природні препарати, одержані біосинтетичним шляхом з грибів Streptomyces aureofacieus (тетрациклін, тетрацикліну гідро-хлорид);

  • напівсинтетичні препарати: доксицикліну гідрохлорид (вібраміцин), метацикліну гідрохлорид (рондоміцин). Вони мають більшу тривалість дії, їх застосовують у менших дозах, що дозволяє зменшити можливість прояву побічних явищ.

Спектр протимікробної дії: грампозитивні і грамнегативні бак­терії, спірохети, лептоспіри, рикетсії, крупні віруси. Доксициклін впливає на Helicobacter pylori.

Тип дії — бактеріостатичний. Тетрацикліни досить токсичні антибіотики, тому з появою нових високоактивних препаратів їх застосовують обмежено при:

  • особливо небезпечних інфекціях (холера, чума, бруцельоз, туляремія);

  • рикетсіозах;

  • хламідіозах;

  • урогенітальній інфекції, зумовленій хламідіями, трепонемою або гонококом.

Побічні явища й ускладнення:

  • гепатотоксичність;

  • фотосенсибілізація (підвищена чутливість шкіри до ультра­фіолетового опромінення);

  • порушення розвитку кісток і зубів у дітей (може виникнути синдром тетрациклінових зубів);

  • дисбактеріоз, кандидоз. "

Особливості роботи з тетрациклінами:

  • додержуватись режиму дозування;

  • не можна вводити в одному шприці з гепарином, барбітурата­ми, глюкокортикоїдами, макролідами (хімічна взаємодія);

  • пам'ятати про несумісність тетрациклінів при пероральному введенні з молоком і молочними продуктами (попередити пацієнтів), а також з антацидами;

  • для профілактики кандидозу їх призначають разом з проти­грибковими (ністатин, леворин);

протипоказані вагітним і дітям віком до 8 років. Левоміцетин — це антибіотик широкого спектра дії. До нього чутливі грампозитивні і грамнегативні бактерії, рикетсії, спірохе­ти, деякі крупні віруси. Він діє на штами бактерій, що стійкі до пе­ніциліну, стрептоміцину, сульфаніламідних препаратів. Тип дії — бактеріостатичний. Левоміцетин призначають внутрішньо, рек­тально та місцево, при ураженнях шкіри, опіках. Для лікування кон'юнктивітів, блефаритів призначають 0,25% водний розчин. Внутрішньо левоміцетин застосовують тільки при тяжких інфек­ціях. Дітям до 3 років призначають лише за життєвими показання­ми, тому що у них низька активність ферментів, які перетворюють препарат. Можливе виникнення тяжкої інтоксикації (сірий синд­ром).