Класифікація побічних явищ

І. Побічні явища, що виникають при терапевтичній концент­рації препарату в плазмі крові. До них відносять:

• побічні дії (наслідок фармакокінетичної і фармакодинамічної дії препаратів, які можна прогнозувати і їм запобігти);

• алергійні реакції (можуть виникнути миттєво або після пе­ріоду сенсибілізації). Вони дозонезалежні. Для виявлення гіперчутливості негайного типу проводять пробу in vitro. Для виявлен­ня гіперчутливості уповільненого типу в скарифіковану шкіру вти­рають розчин препарату, наносячи зверху аерозоль полімеру для створення плівки. Якщо через 1—2 дні на місці нанесення утворю­ється папула — це ознака гіперчутливості;

• ідіосинкразія — це гіперчутливість або непереносимість. Во­на пов'язана зі спадковим дефектом ферментних систем або спад­ковими порушеннями обміну речовин;

• лікарська залежність. Психічна — при якій відміна препара­ту спричинює емоційний дискомфорт, і фізична — коли відміна препарату призводить до абстинентного синдрому (психічні і со­матичні порушення).

II. Побічні явища, що виникають при токсичній концентрації препарату в плазмі крові. Лікарські препарати в терапевтичних і токсичних концентраціях можуть справляти таку дію:

• ембріотоксичну — виникає в перші 3 тиж. після запліднення, при цьому неімплантована бластоциста гине. До такого наслідку призводять гормони (естрогени, прогестагени), барбітурати, суль­фаніламідні препарати, нікотин тощо;

• тератогенну — виникає від початку 4-го до кінця 10-го тиж­ня вагітності. Спричинює аномалії розвитку внутрішніх органів і систем плода. Дуже небезпечні для плода талідомід, андрогени, гормональні протизаплідні засоби; менш небезпечні протиепілептичні, нейролептики, транквілізатори, антибіотики, саліцилати, сечогінні тощо. Різні лікарські речовини зумовлюють вади розвит­ку. Все залежить від того, в які терміни вагітності ліки надійшли в організм жінки;

• фетотоксичну — це наслідок реакції зрілого плода на лікар­ські засоби. Реакція плода може бути причиною його загибелі та загибелі новонародженого.

III. Побічні явища, що виникають незалежно від концентрації ліків у плазмі крові. Це група біологічних вторинних побічних явищ. До них відносять:

— дисбактеріоз — якісне і кількісне порушення мікрофлори кишок, тяжкими наслідками якого є:

• суперінфекції;

• гіповітаміноз;

• пригнічення імунітету.

Особливе місце серед побічних явищ посідає синдром відміни, який виникає внаслідок швидкої відміни препарату і спричинює загострення захворювання. Для запобігання цьому слід застосову­вати лікарські засоби за схемою і попередити пацієнта.

Медичній сестрі слід знати ознаки і симптоми токсичної дії і давати пацієнту певні настанови. Ознаками нефротоксичності є гематурія, олігурія, кристалурія, тому слід спостерігати за кількіс­тю виведеної сечі, контролювати результати лабораторних ана­лізів. Ознаками ототоксичності є шум у вухах, запаморочення, то­му слід перепитувати пацієнта про ці симптоми, спостерігати за проявами запаморочення; припинити давати пацієнтові призначе­ні засоби та повідомити лікаря.

Симптомами анемії є блідість, хронічна втома, диспное. Необ­хідно контролювати результати лабораторних аналізів крові.

Ознаками гепатотоксичності є жовтяниця, загальна слабість, біль у правому верхньому квадранті живота, темна сеча.