- •Глава 1. Артилерійська зброя кораблів
- •1.1. Історія появи та розвитку корабельної артилерії
- •1.2. Призначення, будова і класифікація артилерійських пострілів
- •1.3. Тактичні властивості та класифікація корабельних артилерійських комплексів
- •1.4. Будова корабельних артилерійських комплексів
- •1.5. Характеристика корабельних артилерійських комплексів вмс Артилерійський комплекс ак-230
- •Артилерійська установка 2м-3м
- •Глава 2. Ракетна зброя кораблів
- •2.1. Історія появи та розвитку корабельних комплексів крилатих ракетної зброї
- •2.2. Тактичні властивості та класифікація корабельних комплексів крилатих ракет
- •2.3. Будова корабельних комплексів крилатих ракет
- •2.4. Характеристика корабельних комплексів крилатих ракет вмс Комплекс тактичної ракетної зброї «Терміт»
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 3. Мінна зброя
- •3.1. Історія появи та розвитку морської мінної зброї
- •3.2. Тактичні властивості та класифікація морських мін
- •3.3. Будова морських мін
- •3.4. Характеристика морських мін вмс
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 4. Протимінна зброя
- •4.1. Історія появи та розвитку морської протимінної зброї
- •4.2. Тактичні властивості та класифікація морської протимінної зброї
- •4.3. Загальні поняття про контактні та неконтактні трали
- •4.4. Шукачі і засоби знищення мін
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 5. Торпедна зброя
- •5.1. Історія появи та розвитку торпедної зброї
- •5.2. Тактичні властивості та класифікація торпедної зброї
- •Торпедні апарати пч і нк
- •5.3. Будова торпед і торпедних апаратів кораблів
- •5.4. Характеристики торпедної зброї кораблів вмс
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 6. Протичовнова зброя
- •6.1. Історія появи та розвитку протичовнової зброї
- •6.2. Тактичні властивості та класифікація протичовнової зброї
- •6.3. Будова комплексів протичовнової зброї
- •6.4. Характеристика ракетних протичовнових комплексів
- •Запитання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Глава 1. Артилерійська зброя кораблів ………………………….……….…... 2
- •1.1. Історія появи та розвитку корабельної артилерії ………………………..….. 2
1.3. Тактичні властивості та класифікація корабельних артилерійських комплексів
Призначення корабельної артилерії.
Завдання, які повинна вирішувати корабельна артилерія визначаються її роллю при вирішенні завдань ВМС у мирний і воєнний час. При вирішенні практично всіх завдань, які стоять перед ВМС у мирний час, і тим більше в особливий період, може виникнути необхідність застосування зброї. Безумовно, це буде не ракетна або торпедна зброя. З метою вогневого попередження, а в необхідних випадках і ураження, може застосовуватися тільки корабельна артилерія.
Тактичні властивості корабельної артилерії.
В результаті сумісної експлуатації артилерії з іншими видами зброї корабля виявилися тактичні властивості корабельної артилерії:
відсутність «мертвих зон»;
універсальність за числом вирішуваних завдань та розміщення на кораблях і суднах різної водотоннажності;
можливість вести стрільбу з використанням основних і резервних каналів управління, у тому числі при застосуванні засобів РЕБ;
можливість швидкого перенесення вогню при відбитті удару декількох цілей;
високі боєздатність і боєготовність, надійність і живучість як бойова, так і технічна, що дозволяє застосовувати артилерію в різних метеорологічних умовах та у будь-який час року і доби;
можливість навантаження артилерійських боєприпасів на корабель у морі;
об’ємно-вагові переваги;
простий і швидкий монтаж артилерійських комплексів при розміщенні на кораблі й виконанні ремонтів тощо.
В порівнянні з ракетною зброєю відносними недоліками корабельної артилерії є:
мала вірогідність влучення снаряду в ціль, в наслідок того, що він на траєкторії не керується;
мала руйнівна сила снаряду;
невеликі дальності стрільби.
Перший недолік може бути усунений створенням снаряду з самонаведенням, другий – застосуванням нових, більш потужних вибухових речовин і третій – підвищенням швидкості виходу снаряду з каналу ствола.
Однак, на даний час варто відмітити, що корабельна артилерія доповнює і розширює бойові можливості ракетної зброї, особливо за її мертвими зонами.
На кораблях, де основною зброєю є ракетна або мінно-торпедна, артилерія відіграє допоміжну роль, підсилюючи бойову стійкість кораблів і розширюючи круг вирішуваних ними завдань. На кораблях, де вказані види зброї не можуть бути основним озброєнням, артилерія є головною, а на невеликих та допоміжних суднах і єдиним вогневим засобом.
Отже, корабельна артилерія є необхідною складовою частиною озброєння надводних кораблів і може успішно вирішувати велику кількість вогневих завдань у різних умовах обстановки, це пов’язано з тією роллю, яку відіграє корабельна артилерія при вирішенні завдань ВМС в мирний і воєнний час, а також з тими позитивними властивостями, які, в певних ситуаціях, дають їй переваги перед іншими видами зброї.
Класифікація корабельної артилерії.
Сучасну корабельну артилерію прийнята розділяти за кількістю стволів і за калібром.
За кількістю стволів сучасну корабельну артилерію розділяють на одноствольну, двоствольну і з блоком стволів, що швидко обертаються.
До одноствольних артилерійських установок (АУ) відносяться АК-176 і АК- 100.
До двоствольних артилерійських установок відносяться АК- АК-725, АК-230 і 2М-3М.
До артилерійських установок із блоком стволів, що швидко обертаються, відносяться АК-630 і АК-306. В цих АУ шість стволів, змонтованих в один блок, який при стрільбі швидко обертається і встановлює на лінію подачі і стрільбі почергово кожний з шести стволів. Тим самим забезпечується висока скорострільність (до декілька тисяч пострілів в хвилину) і висока живучість стволів.
За калібром сучасну корабельну артилерію розділяють на артилерію малого, середнього і великого калібру. Калібр артилерії визначається калібром гармати.
Калібром гармати (d) називають діаметр початку каналу ствола по полям нарізів, виражений в міліметрах.
Артилерія малого калібру – це АУ від 20мм до 75мм включно. Це артилерійські установки:
АК-725 – 57мм, що є на озброєнні протичовнових корветів і великих десантних кораблів;
АК-630 – 30мм, що є на озброєнні практично усіх бойових кораблів і катерів;
АК-230 – 30мм, що є на озброєнні середніх десантних кораблів і тральщиків;
АУ-306 – 30мм, що є на озброєнні кораблів, які виконують функції забезпечення;
АУ 2М-3М – 25мм, що є на озброєнні тральщиків.
Установки, що мають калібр менше 20мм відносяться до кулеметів.
Артилерія середнього калібру – це АУ більше 75мм і до 152мм – у морської, до 155мм – у наземної та до 100мм у зенітної артилерії включно. Це артилерійські установки:
АК-176 – 76мм, що є на озброєнні фрегатів, корветів і ракетних катерів;
АК-100 – 100мм, що є на озброєнні фрегатів;
АК-130 – 130мм, що є на озброєнні крейсерів.
Артилерія великого калібру – це та, що має калібр більше вказаного для артилерії середнього калібру.
Наприкінці, слід відмітити, що є ще декілька ознак за якими можливо поділяти артилерію, однак, вони не є основними.
