- •Глава 1. Артилерійська зброя кораблів
- •1.1. Історія появи та розвитку корабельної артилерії
- •1.2. Призначення, будова і класифікація артилерійських пострілів
- •1.3. Тактичні властивості та класифікація корабельних артилерійських комплексів
- •1.4. Будова корабельних артилерійських комплексів
- •1.5. Характеристика корабельних артилерійських комплексів вмс Артилерійський комплекс ак-230
- •Артилерійська установка 2м-3м
- •Глава 2. Ракетна зброя кораблів
- •2.1. Історія появи та розвитку корабельних комплексів крилатих ракетної зброї
- •2.2. Тактичні властивості та класифікація корабельних комплексів крилатих ракет
- •2.3. Будова корабельних комплексів крилатих ракет
- •2.4. Характеристика корабельних комплексів крилатих ракет вмс Комплекс тактичної ракетної зброї «Терміт»
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 3. Мінна зброя
- •3.1. Історія появи та розвитку морської мінної зброї
- •3.2. Тактичні властивості та класифікація морських мін
- •3.3. Будова морських мін
- •3.4. Характеристика морських мін вмс
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 4. Протимінна зброя
- •4.1. Історія появи та розвитку морської протимінної зброї
- •4.2. Тактичні властивості та класифікація морської протимінної зброї
- •4.3. Загальні поняття про контактні та неконтактні трали
- •4.4. Шукачі і засоби знищення мін
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 5. Торпедна зброя
- •5.1. Історія появи та розвитку торпедної зброї
- •5.2. Тактичні властивості та класифікація торпедної зброї
- •Торпедні апарати пч і нк
- •5.3. Будова торпед і торпедних апаратів кораблів
- •5.4. Характеристики торпедної зброї кораблів вмс
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 6. Протичовнова зброя
- •6.1. Історія появи та розвитку протичовнової зброї
- •6.2. Тактичні властивості та класифікація протичовнової зброї
- •6.3. Будова комплексів протичовнової зброї
- •6.4. Характеристика ракетних протичовнових комплексів
- •Запитання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Глава 1. Артилерійська зброя кораблів ………………………….……….…... 2
- •1.1. Історія появи та розвитку корабельної артилерії ………………………..….. 2
4.2. Тактичні властивості та класифікація морської протимінної зброї
Під протимінною зброєю розуміють засоби боротьби з мінами, що застосовуються протимінними кораблями (тральщиками) та вертольотами (тральщиками) для пошуку, знищення або позначення мін.
Серед тактичних властивостей, притаманних всім видам протимінної зброї, основне значення мають: надійність дії, багаторазовість дії, продуктивність, залежність від гідрометеоумов.
Під надійністю дії контактних тралів розуміється їх здатність виявляти або знищувати всі міни в межах ширини й глибини захвата трала при першому проходженні трала через загородження (при одному тральному покритті). Надійність контактних тралів приймається рівною 1,0 для тралів, що буксирують, та 0,9 – для тралів, що підсікають. Підсікаючі трали, оснащені різаками практично можуть впливати на мінреп міни необмежене число раз. Кратність дії патронних тралів, що підсікають, залежить від кількості патронів на частині, що тралить (до 10 патронів на частину, що тралить) та приймається рівною 2/3 цієї кількості.
Продуктивність контактних тралів визначається припустимою швидкістю буксирування та шириною захвата трала. Більшість тралів, що знаходяться на озброєнні, можуть застосовуватися на швидкостях від 4 до 12 вузлів (трал БКТ – до 18 вузлів). Ширина захвата може бути від 100 до 400 м (у вертолітних тралів до 100 м). Глибина ходу трала (поглиблення трала) може бути від 10 до 500 м (трал ПГКТ-1 від 50 до 500 м).
На застосування контактних тралів значний вплив має стан моря, температура повітря та глибина району. Стан моря впливає на можливість постановки й збирання тралів, а також на їх механічну міцність. Практично, постановка тралів може здійснюватись при стані моря до 4 балів, а тралення до 5 балів. Низькі температури приводять до обмерзання провідних та підтримуючих буїв, що впливає на правильність роботи трала. Тому контактні трали можуть застосовуватися при температурі повітря не нижче – 4° С.
Під надійністю дії неконтактних тралів розуміється їх здатність викликати спрацьовування підривників (каналів підривників) мін. Надійність їх дії залежить, у першу чергу, від того, наскільки фізичне поле, створюване тралом, подібно по характеру й послідовності дії на міну з фізичним полем корабля. Найбільшу надійність мають соленоїдні трали.
Неконтактні трали мають значну вибухостійкість та здатні зберігати боєздатність після декількох вибухів мін. Електродні електромагнітні трали витримують до 25 вибухів, петельні до 12, соленоїдні до 8, акустичні до 5, а трал-баржі до 8 вибухів.
Продуктивність неконтактних тралів визначається швидкістю буксирування та шириною зони тралення. Швидкість буксирування електромагнітних тралів лежить у межах від 4 до 14 вузлів, акустичні трали можуть буксируватися на швидкостях до 14 вузлів. Найбільша ширина зони тралення у електромагнітних тралів. Залежно від глибини може становити для соленоїдних тралів 75-155 м, петельних 430-620 м, електродних 60-200 м. Ширина зони тралення у акустичних тралів може досягати 1000 м. Максимальна глибина зони тралення у електромагнітних тралів досягає 120 м. У акустичних тралів глибина зони тралення значно більше.
Несприятливі гідрометеорологічні умови обмежують застосування неконтактних тралів: хвилювання моря в 4-5 балів та температура повітря нижче -4° С роблять тралення неможливим. Хвилювання викликає механічні перевантаження в тралі, а обмерзання виступаючих з води частин трала приводить до притоплення буїв.
Основною перевагою шукачів мін є їх здатність виявляти міни незалежно від принципу дії підривників, наявності в мінах протитральних пристроїв та установок на приладах терміновості й кратності.
Електромагнітні шукачі здатні виявляти міни незалежно від прозорості води та у замуленому стані (за винятком мін із немагнітними й неметалічними корпусами). Але перед застосуванням таких шукачів ділянка або район пошуку повинен бути попередньо обстежений й всі металеві предмети (у габаритах міни й більше) повинні бути позначені на карті або вилучені.
Телевізійні шукачі здатні виявляти донні міни з будь-якими корпусами. Зорове розпізнання значно полегшує роботу при пошуку та підвищує надійність результатів. Але, залежність від прозорості води, неможливість виявлення замулених мін знижують ефективність телевізійних шукачів.
Кратність дії електромагнітних та телевізійних шукачів залежить від кількості буїв-позначників у касеті (касетах) та може бути до 4 (8). Електромагнітні шукачі мають ширину зони пошуку до 30 м. Буксирування пошукових елементів здійснюється на відстані 3-5 м від ґрунту при швидкості до 6 вузлів. Відстань пошукових елементів від корми буксирувальника може бути 100-200 м. Застосування таких шукачів можливо на ділянках із глибиною до 60 м. Телевізійні шукачі також мають ширину зони пошуку до 30 м та буксируються на швидкості до 6 вуз. Відстань пошукових елементів від ґрунту 7-10 м. Останні зразки шукачів, у яких застосований лазер з оптичною системою, забезпечують пошук із шириною зони до 100 м та буксируються зі швидкістю до 10 вуз. Застосування їх можливо в районах із глибинами до 100 м. Всі параметри, зазначені для шукачів, характерні й для шукачів-знищувачів.
Недоліками шукачів є неможливість застосування їх у загальному строї (для збільшення ширини зони пошуку), мала продуктивність та залежність від гідрометеоумов (стан моря до 3 балів, температура повітря до -4° С).
Гідролокаційні шукачі здатні виявляти міни на значних відстанях від корабля (якірні міни до 8 каб при швидкості ходу 6-10 вуз; донні міни на дистанції 350-400 м при швидкості 6-8 вуз), у тому числі й прямо за курсом, що дозволяє ухилитися від міни, знищити її з реактивної пускової установки або засобами знищення, що наводяться (самохідними). Такі шукачі мають більшу ширину й глибину пошуку (сектор огляду в горизонтальній площині 30-60°, у вертикальній 10-30°). Недоліком цих шукачів є залежність дальності виявлення мін від гідрологічних умов та рівня власних шумів (від швидкості ходу корабля).
Застосування підривних засобів без попереднього пошуку мін призводить до великої витрати цих засобів, а отже, і до значної вартості протимінних дій. Підривні засоби дозволяють при однократному покритті зонами вибухів певної ділянки надійно знищити донні міни, що потрапили до смуги знищення. Ширина смуги знищення донних мін залежить від гідростатичної міцності приладової камери, виду вибухової речовини у шнуровому заряді, від типу ґрунту й глибини замулювання мін. Для шнурових зарядів (ШЗ), що знаходяться на озброєнні, ширина смуги знищення мін, що перебувають на ґрунті на глибині 50 м, становить 120 м – при мулистому або кам'янистому ґрунті, 100 м – при піщаному та 70- 80 м – для мін, замулених у ґрунт на глибину 1 м. Швидкість корабля при постановці ШЗ може досягати до 5 уз, при постановці БШЗ – до 8 уз. Глибина місця застосування шнурових зарядів не повинна перевищувати 100 м. Постановка ШЗ допускається при стані моря до 4 балів, застосування глибинних бомб можливе до 6 балів.
Морська протимінна зброя може бути класифікована за наступними ознаками:
За носіями: корабельна; авіаційна.
За числом буксирувальників: одинарна; парна.
За розташуванням щодо води або ґрунту: поверхнева; нормальна (стандартна); глибоководна; придонна.
За способом впливу на міну: контактні трали: що буксирують (із захватами), що підсікають (з різаками й патронами), що позначають; неконтактні трали: акустичні, електромагнітні (соленоїдні, петельні, електродні), гідродинамічні, комбіновані; шукачі: магнітні, електромагнітні, оптичні (телевізійні), гідроакустичні, магнітні, комбіновані; підривні засоби: шнурові заряди, великі глибинні бомби, заряди вибухової речовини.
