Розділ 2. Особливості грошового ринку україни

2.1. Грошова реформа. Стан та динаміка грошової маси

Проведення грошової реформи в Україні є важливим етапом в економічному розвитку країни. Так, упродовж 1995 року та в першій половині 1996-го року урядом та Національним банком України здійснювалась політика, спрямована на стабілізацію процесів в економіці, що і створило необхідні умови для якісного проведення монетарної реформи. Серед основних передумов слід виокремити:

- сповільнення темпів інфляції. Наприклад, у 1994 році індекс цін на споживчому ринку складав 501%, у 1995-му – 282%, а в першому півріччі 1996-го – 124,9% [16].

- стабілізація курсу українського карбованця. Після законодавчого встановлення валютного курсу в останньому кварталі 1994 року розпочався процес поступової стабілізації, а вже починаючи з весни 1996 року курс української валюти до іноземних постійно зростав і напередодні монетарної реформи стабілізувався у співвідношенні 176 тис. крб. до 1 долару США.

- зменшення темпів спаду промислового виробництва. За друге півріччя 1996 року було досягнуте уповільнення темпів спаду промислового виробництва з 14,1% рівня 1995 року до 3,7% у 1996 році. При цьому було знижено і темпи зниження обсягу валового продукту з 12,4 до 9,5%.

Відповідно до концепції проведення грошової реформи було визначено завдання, механізми, характер, загальні підходи та етапи проведення даної реформи.

Концепція виділяє наступні основні завдання:

• обмін тимчасової грошової одиниці – карбованець (у готівковому обігу купоно-карбованець) на повноцінну валюту – гривню;

• зміна масштабу цін;

• утворення стабільної грошової системи.

Передбачалося продовження стабілізаційного курсу, пришвидшення розрахунків, залучення надлишкової готівки, що перебувала в обігу, забезпечення стабільного курсу національної валюти щодо іноземних.

Грошова реформа в Україні була прозорою та безконфіскаційною. У процесі вибору типу грошової реформи намагались забезпечити виконання наступних завдань:

• довіра населення України до нової національної одиниці;

• утримання стабільності на всіх ринках України, зокрема на грошовому, споживчому і валютному, недопущення інфляційного сплеску, який міг негативно вплинути на життєвий рівень українців;

• запобігання спекулятивним операціям, що виникнуть при обміні карбованців на гривні;

• недопущення підсилення психологічної і соціальної напруги в суспільстві.

Саме тому, було обрано безконфіскаційний тип реформи, що передбачав обмін карбованців на гривні без обмежень.

Грошова реформа в Україні 1992 – 1996 рр. не обійшлася без використання таких ключових принципів, як показані на рис 2.1.

Рис. 2.1 Принципи проведення грошової реформи в Україні

1992-1996 Роках [16]

Проаналізовані негативні наслідки, які також визначили тип грошової реформи. Серед них:

• витіснення карбованця в тіньовий обіг, розвиток спекуляцій;

• порушення пропорцій на макроекономічному рівні та стабільності на споживчому та валютному ринках [16].

Слід зазначити, що було встановлено термін проведення грошової реформи, так як вона несла безконфіскаційний характер. У технічному аспекті мінімальним був термін у 15 днів, проте потім його було продовжено до 2,5 року після реформи.

Важливим стало визначення пропорції, у якій будуть обмінюватись старі грошові знаки на гривню. Серед чинників, які вплинули на дане рішення можна виділити: рівень інфляції, цін на споживчі товари, заробітної плати, цін на метали та курс національної валюти щодо іноземних. Було прийнято рівень деномінації 100000 крб. за 1 гривню.

Щодо технічного аспекту обміну грошей, то зважаючи на досвід західних країн, де обмін здійснювався лише у банках, та досвід реформ у СРСР (спеціальні комісії на підприємствах та організаціях), було вирішено поєднати ці два варіанти та дати населенню можливість здійснити обіг як в банку, так і в спеціалізованих комісіях (рис. 2.2).

Рис. 2.2 Механізм обміну карбованців на гривню в Україні

з 02.09.1996 р. по 16.09.1996 р. [16]

Емісія банкнот та монет, у зв’язку з недостатнім технічним забезпеченням була проведена вперше у Канаді на фірмі «Canadian Bank Note Company Limited», а пізніше у Великобританії «Thomas De La Rue Company Limited». Розмінні монети карбувались в Італії та в Луганську [16].

Після уніфікації Концепції проведення грошової реформи було здійснено розробку близько 20 законодавчих актів, основними з яких є - Указ Президента «Про грошову реформу в Україні» №762 від 25.08.1996 р., інструкція «Про порядок обміну українських карбованців на гривні в пунктах обміну та на підприємствах, в установах та організаціях», рішення Державної комісії з проведення грошової реформи «Про заходи щодо підготовки до проведення грошової реформи» №1/96 від 26.08.1996 р. та інші [3, 4].

Для проведення обміну карбованців на гривню було створено близько 10000 обмінних пунктів, що було здійснено уповноваженими банками другого рівня («Аваль», Укрсоцбанк, Ощадний банк, «Україна», «Промінвестбанк», Укрексімбанк та інші). Банки були забезпечені як кваліфікованими кадрами, технічними засобами, охороною, так і достатньою кількістю готівки, що знаходилась у тимчасових фондах національного банку у банках другого рівня.

Було запроваджено постановою Правління від 22 серпня 1996 року (№219) Порядок складання і подання оперативної статистичної та бухгалтерської звітності про хід проведення грошової реформи та обміну карбованців на гривні, для зібрання найбільш повної інформації [5].

Грошова реформа була проведена з 2 по 16 вересня 1996 року, у результаті чого утвердилась національна валюта – гривня. З 2 вересня було повністю припинено емісію українських карбованців та випущено в обіг гривні. Було обміняно карбованці на гривні, і, відповідно, перераховано всі грошові виплати. Обмін карбованців здійснювався за пропорцією 10000 до 1 без обмежень та конфіскацій. Облік всіх господарських операцій також повинен був проводитися виключно в гривнях. З 2 по 16 вересня 1996 року у сфері готівкового обігу функціонували паралельно як гривня, так і карбованець, який поступово вилучався. Також, суб’єкти господарювання були зобов’язані приймати оплату за блага як у гривні, так і у карбованці, відповідно до рішення Державної комісії з проведення в Україні грошової реформи від 26 серпня 1996 року №2/96 «Про заходи щодо виконання Указу Президента України від 25 серпня 1996 року» [4].

Після 16 вересня прийом карбованців у всіх видах платежів був припинений, продовжувався лише його обмін на гривню.

2 вересня 1996 року емісія карбованців була 338,1 трлн. крб., з них 319 трлн. крб., що знаходились в обігу і 19,1 трлн. крб. знаходились у касах банків. У період реформи для погашення даної емісії було вилучено в резервні фонди Нацбанку 327,9 трлн. крб. (97% емітованих до реформи готівки).

У результаті по завершенню грошової реформи залишилось невилученими 10,2 трлн. крб. Структуру вилучених карбованців зображено на рис. 2.3.

Рис. 2.3 Структура вилучених карбованців в Україні під час проведення реформи 1996 р., % [16]

Із загальної суми вилучених карбованців у період проведення грошової реформи 199,2 трлн. крб., або понад 64 %, обміняно населенню 69,7 трлн. крб. (22,5%) – надійшло через купівлю товарів та послуг; 3 трлн. крб. – внесено населенням на вклади в банках, 3,2 трлн. крб. – здано в банки і 3,1 трлн. крб. надійшло від підприємств зв'язку. Решту надходжень становили інші платежі та надходження.

За період з 2 по 16 вересня 1996 року обмін зробили 11,3 млн. чоловік, або 28% загальної чисельності працюючого населення та пенсіонерів. У розрахунку на одну людину середня сума обміну карбованців на гривні була за весь період реформи 17,6 млн. крб. [16]. У перші дні грошової реформи цей показник був о вищим і складав 25 – 27 млн. крб. У результаті лише за перші п'ять днів реформи було вилучено 55,5% готівки в карбованцях.

Після завершення грошової реформи обмін карбованців на гривні був неодноразово продовжений до 15 травня 1996 року. Станом на 1 квітня 1996 року загальний обсяг вилученої валюти склав 331,6 трл. крб.

Отже, у процесі проведення грошової реформи було виконано всі завдання, що стояли перед нею. Запроваджена нова національна валюта гривня підвищила довіру населення до уряду та стала фактором продовження інших економічних реформ.

Позитивні наслідки грошової реформи наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Позитивні наслідки грошової реформи в Україні [16]

Соціальні наслідки	Економічні наслідки
Зниження криміналізації суспільства	Стабільне зниження темпів інфляції
Підвищення рівня доходів населення	Стабілізація курсу гривні щодо іноземних валют
Зростання довіри до уряду	Поліпшення стану фінансово-грошової системи
Збільшення вкладів та депозитів населення до банків	Зниження рівня безробіття

Найскладнішим було втримати стабільність на споживчому, грошовому і валютному ринках. Її було вирішено у процесі реформи на високому рівні та зі значним позитивним результатом. Темпи інфляції у період та після грошової реформи не лише не зросли, а стабільно понижувалися з 5,7% в серпні до 0,8% відсотка в грудні 1996 року. На рівні 1-го % в місяць темпи інфляції збереглися і на наступний рік, а в цілому за 1997-й рік рівень інфляції досяг 140 % у порівнянні з 282 % у 1996-му.

Стабілізація курсу гривні щодо іноземних валют стала одним із гарних результатів грошової реформи.

Також, вдалося поліпшити стан фінансово-грошової системи. Після реформи спостерігається зниження темпів зростання готівки в обігу, а в серпні - жовтні обсяги готівки знизилися на 150 млн. грн., також її питома вага в загальній грошовій масі знизилася із 45% на 1 серпня 1996 року до 43% на 1 січня 1997-го. За цей період прискореними темпами збільшуються вкладення і депозити населення в банках. Протягом 1 серпня по 1 листопада вкладення збільшилися на 101 млн. грн. і складали 785 млн. грн. Реформа також сприяла активнішому надходженню зборів та платежів за комунальні та інші послуги, зростання обсягів реалізації товарів [16].

Таким чином, проведена грошова реформа в Україні була проведена ефективно та успішно, носила безконфіскаційний, прозорий та чіткий характер. Слід зазначити широкомасштабність даної реформи, яка включала повну заміну грошових знаків у готівкового обігу за досить короткий період у 2 тижні, зміну масштабу цін і переведення грошової системи на гривню – нову грошову одиницю.

Формування ефективної грошово-кредитної політики країни зумовлює необхідність аналізу грошової маси, оскільки зміни, що відбуваються у складі, структурі, обсязі грошової маси суттєво впливають на швидкість обороту грошей, формування платоспроможного попиту, ринкову кон’юнктуру і, як наслідок, на економічний розвиток країни в цілому.

Для оцінки кількісних змін грошового обігу та формування грошово-кредитної політики використовують показники складу та структури грошової маси, що називаються грошовими агрегатами [28, с.84].

Дослідження грошових агрегатів дає можливість охарактеризувати структуру грошової маси, оцінити ступінь розвитку грошової маси країни та визначити шляхи стабілізації й зміцнення грошової одиниці.

У табл. 2.2 наведено динаміку грошових агрегатів протягом 2002-2014 рр.

Таблиця 2.2

Динаміка грошової маси в Україні за період 2002-2014 рр., млрд. грн. [41]

Рік	М0	М1	М2	М3
2002	26,43	40,28	64,32	64,87
2003	33,12	51,54	94,85	95,04
2004	42,35	67,09	125,48	125,80
2005	60,23	98,57	193,14	194,07
2006	74,98	123,27	259,41	261,06
2007	111,12	181,66	391,27	396,15
2008	154,75	225,12	512,53	515,72
2009	157,02	256,77	541,76	487,30
2010	182,99	272,32	570,87	597,9
2011	192,66	304,98	673,23	685,51
2012	200,68	322,18	762,30	773,20
2013	224,33	372,18	868,76	871,55
2014	283,0	435,51	955,32	956,73

Як свідчать дані табл. 2.2, протягом періоду з початку 2002 року по 2014 рік зросли всі грошові агрегати. Варто зазначити, що на 256,57 млрд. грн. зросли наявні в обороті готівкові гроші, а грошова маса збільшилась на 891,96 млрд. грн., тобто майже у 15 разів.

Для більш детального аналізу слід обчислити питому вагу М₀, М₁, М₂ в М₃, тобто який відсоток складають дані грошові агрегати в загальній грошовій масі за кожен рік досліджуваного періоду. Результати обчислень в табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Питома вага агрегатів М₀, М₁, М₂ в агрегаті М₃ в Україні

за період 2002-2014 рр., % [41]

Рік	М0	М1	М2	М3
2002	40,74	62,09	99,15	100,00
2003	34,85	54,23	99,80	100,00
2004	33,66	53,33	99,75	100,00
2005	31,04	50,79	99,52	100,00
2006	28,72	47,22	99,37	100,00
2007	28,05	45,86	98,77	100,00
2008	30,01	43,65	99,38	100,00
2009	32,22	52,69	111,18	100,00
2010	30,61	45,55	95,48	100,00
2011	28,10	44,49	98,21	100,00
2012	25,95	41,67	98,59	100,00
2013	25,74	42,70	99,68	100,00
2014	29,57	45,52	99,85	100,00

Відповідно до наведених розрахунків у табл. 2.3, співвідношення М₁/М₃ за останні три роки має тенденцію до зростання. Це є негативною тенденцією та свідчить про те, що знижується маса грошей, яка виступає кредитним ресурсом.

Зростання агрегату М₂ та загалом грошової маси країни є підтвердженням зростання заощаджень економічних суб’єктів у банківських й небанківських установах [39]. Доцільно розглянути окремо складові частини грошової маси М₃ за 2014 рік, що відображено на рис. 2.4.

Рис. 2.4 Складові частини грошової маси М₃ в Україні за 2013 р., % [43]

В 2014 році в структурі М₃ 26 % складали гроші поза банками, тобто М₀. Взагалі починаючи з 2011 року і 2013 року частка готівки постійного зменшувалась, що було пов’язано із збільшенням грошової маси, а також із поверненням депозитів населення до банківської системи. Однак, протилежна ситуація спостерігається в 2014 році, де даний показник значно підвищився, що зумовило відтік депозитних ресурсів у зв’язку із фінансовою і економічною нестабільністю, а також веденням бойових дій на території України.

Також стійкість розвитку національної економіки, ефективність використання обсягів грошової маси для регулювання грошового обороту характеризує показник швидкості обігу грошової маси.

Зміна швидкості обігу грошей суттєво впливає на їх пропозицію в обігу та, тим самим, впливає на платоспроможний попит і на витрати обігу, ускладнює чи полегшує регулювання грошового обігу, дає узагальнююче відображення зміни інтенсивності економічних процесів [28, с. 85]. Значення показника швидкості обігу грошей вважається достатнім у випадку, якщо кожна грошова одиниця обертається приблизно 2 рази за рік (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Швидкість обігу грошей в Україні за період 2002-2014 рр. [41], [42]

Рік	М3, млрд. грн.	ВВП, млрд. грн.	Швидкість обігу грошей
2002	64,87	225,81	3,48
2003	95,04	267,34	2,81
2004	125,80	345,11	2,74
2005	194,07	441,45	2,27
2006	261,06	544,15	2,08
2007	396,15	720,73	1,82
2008	515,72	948,04	1,84
2009	487,30	914,06	1,88
2010	597,90	1082,55	1,81
2011	685,51	1302,10	1,90
2012	773,20	1411,20	1,83
2013	871,55	1454,90	1,67
2014	956,73	1566,73	1,63

Як видно із даних таблиці, значення показника швидкості обігу грошової маси знаходиться у межах норми.

При дослідженні грошової маси слід проаналізувати й динаміку грошової бази як грошей, які не беруть участі у кредитному обороті та грошовому обігу, але створюють базу для їх розширення. Динаміка грошової бази зображена на рис. 2.5.

Рис. 2.5 Динаміка грошової бази в Україні за 2002-2014 рр., млрд. грн. [18]

Протягом 2002-2009 років в Україні спостерігається стійка тенденція до збільшення грошової бази.

У 2009 році на динаміку монетарної бази мали значний вплив фіскальні чинники. Зокрема, обсяг коштів уряду в національній валюті на рахунках у Національного банку за 2009 рік зменшився на 86,1% – до 1,1 млрд. грн. [43].

Національний банк України підтримував динаміку грошових агрегатів протягом 2002-2008 років на рівні, що давав можливість поступово підвищувати рівень задоволення потреб економічних суб’єктів у грошових коштах. За даний період грошова база збільшилася у 3,4 рази, середньорічні темпи її приросту становили відповідно 61 %, грошова маса М₃ – у 4,1 рази, середньорічні темпи – 77 %.

З 2007 року приріст грошової бази у річному вимірі, тобто у розрахунку до відповідної дати попереднього року, став повільнішим. Однак завдяки активній мультиплікації грошей банківською системою підтримувалися високі темпи росту маси грошових коштів. У період з 2005 року по 2008 рік спостерігалися високі кількісні показники динаміки грошових агрегатів за умов недосконалості структури емісійного механізму [36, с. 112].

В 2009 році Національний банк України констатував зменшення грошової маси. Упродовж року спостерігалася низхідна динаміка агрегату М₃ через низьку заощаджувальну активність всіх економічних суб’єктів. Це було спричинено як їх складним фінансовим станом, так і високими інфляційними очікуваннями й недовірою до банківської системи.

Проте тенденція до поступового зниження змінилася повільним зростанням грошової маси в 2010 році.

І уже у 2014 році монетарна база збільшилася до 317,48 млрд. грн., а грошова маса з урахуванням дії механізму мультиплікації коштів становила 956,73 млрд. грн. Зростання грошової маси відбувалося виключно за рахунок збільшення коштів у національній валюті, що відображає підвищення довіри до грошової одиниці України. В той час обсяг грошової маси в іноземній валюті за цей період зменшився на 0,3%. Грошова маса збільшувалася завдяки зростанню як депозитної, так і готівкової складових.

Таким чином, за результатами аналізу стану грошової маси в Україні, можна зробити наступні висновки: за останні п’ять років грошова маса збільшилась у 1,6 рази, а наявні в обороті готівкові гроші зросли на 100,01 млрд. грн.; коефіцієнт готівки поступово зменшувався до 2014 року,де спостерігається його різке підвищення, що є негативною динамікою, так як частка готівки у структурі грошової маси повільно збільшується; показник швидкості обігу грошей є достатнім, оскільки кожна грошова одиниця обертається приблизно 2 рази за рік.

В цілому проведений аналіз грошової маси дає підстави стверджувати про позитивні тенденції у динаміці грошової маси України за 2002-2013 рр, однак починаючи з 2014 р. варто очікувати негативної ситуації на грошовому ринку у зв’язку із фінансовою і економічною нестабільністю, а також веденням бойових дій на території України.