50

ЗМІСТ

ВСТУП.……………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ТОЕРЕТИЧНІ ОСНОВИ ГРОШЕЙ ТА ГРОШОВИХ ВІДНОСИН…5

1.1. Сутність та теорії грошей………………………………………………………5

1.2. Становлення і еволюція грошових відносин в світовій практиці……...…...12

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ГРОШОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ …..……………16

2.1. Грошова реформа. Стан та динаміка грошової маси………………………..16

2.2. Проблеми грошового ринку України………………………………………...27

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ПОКРАЩЕННЯ СТАНУ ГРОШОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ…………………………………………………………………………...333.1. Світовий досвід щодо покращення стану грошового ринку………………33

3.2. Державне регулювання та заходи щодо покращення стану грошового ринку………………………………………………………………………………...40

ВИСНОВКИ..……………………………………………………………………….44

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…...…………………………………......47

ВСТУП

Гроші відіграють ключову роль у ринковій економіці. Без них не можна уявити собі обмін товарів, оскільки бартер уже не адекватний сучасному виробництву та його ефективній організації. Взагалі роль грошей у суспільному виробництві настільки велика, що за станом грошового обігу в країні можна досить упевнено робити висновки про фінансовий стан країни і про ті чи інші напрями та тенденції розвитку виробництва.

Особливого значення вивчення грошей набуває для розуміння функціонування ринкової системи економіки. Гроші, грошовий обіг є головними інструментами в механізмі державного регулювання, який веде до економічного і соціального прогресу країни. Це і обумовлює актуальність даної теми.

Вирішенню питань, які стосуються теми курсової роботи присвячені праці деяких українських та іноземних науковців, а саме: Р. Тхоржевський, Д. М. Кейнс, Л. Мізес, А. Сміт, І. Педерсен, Н.Шира, Н. Дорофєєва та інші економісти. Проте на сучасному етапі питання розвитку грошей і грошової системи залишається актуальним, потребують нових розробок та детальнішого вивчення закордонного досвіду для подальшого вдосконалення і розвитку грошей як складової економіки.

Об’єктом дослідження курсової роботи є гроші як загальний еквівалент.

Предметом курсової роботи є кількісні показники, що впливають на грошовий обіг в країні.

Теоретико-інформаційну базу для написання курсової роботи становлять навчальні посібники, книги, нормативні та законодавчі акти, що стосуються грошової реформи в Україні 1996 року, офіційний сайт, інструкції та положення Національного банку України, монографічні роботи та статті вітчизняних і зарубіжних економістів у фахових економічних виданнях.

Мета курсової роботи полягає в узагальненні теоретичних основ грошей як загального еквіваленту та здійснити практичний огляд грошей в системі обігу, а також висвітлити проблеми та шляхи покращення стану грошового ринку.

Мета курсової роботи передбачає виконання таких завдань:

- дослідити сутність та теорії грошей;

- дослідити становлення і еволюцію грошових відносин;

- дослідити грошову реформу та здійснити аналіз стану та динаміки грошової маси в Україні;

- визначити проблеми грошового ринку України;

- обґрунтувати світовий досвід щодо покращення стану грошового ринку

- дослідити державне регулювання та визначити заходи щодо покращення стану грошового ринку.

Серед методів дослідження, у курсовій роботі були використані такі загальні методи, як логічний, метод аналізу і синтезу, індукції та дедукції, порівняння та статистики.

При аналізі грошової маси були використані методи кількісного та якісного аналізу даних. Для наглядного відображення статистичної та теоретичної інформації були використані графічний та табличний методи.

Розділ 1. Теоретичні онови грошей та грошових відносин

1.1. Сутність та теорії грошей

Гроші – це багатофункціональна економічна форма, за допомогою якої здійснюється облік вартості, обмін, платежі, накопичення вартості. Гроші є одним з найбільш важливих розділів економічної науки. Вони є набагато більшим, ніж простий інструмент, що сприяє розвитку економіки. Добре діюча грошова система сприяє як повному використанню потужностей, так і повній зайнятості. Та навпаки, погано функціонуюча грошова система може стати головною причиною різких коливань рівня виробництва, зайнятості та цін в економіці.

Гроші – це категорія товарного виробництва і товарного обігу. Вони мають товарне походження і виражають певні виробничі відносини між товаровиробниками з приводу обміну продуктами праці через ринок. У грошах як загальному еквіваленті втілений безпосередньо суспільний характер праці. Вони дають змогу вимірювати суспільні витрати і отримані результати [27].

Під грошима часто розуміється все те, що звичайно приймається в обмін на товари і послуги; продукт угоди між людьми; товар особливого роду, що виконує роль всезагального еквівалента; те, що використовується як гроші [20].

Л. Харріс визначає гроші як «будь який товар, що функціонує як засіб обігу, лічильна одиниця і засіб збереження вартості». Р. Барр пише, що «гроші можуть бути визначені як засіб обміну, загальноприйнятий у даному платіжному співтоваристві». С. Фішер, Р. Шмалензі вважають ключовим моментом у визначенні грошей їх платіжну функцію: «Гроші – загальновизнаний засіб платежу, який приймається в обмін за товари і послуги, а також при оплаті боргів». Яскравим прикладом суто функціонального підходу в цьому питанні слугує визначення К. Р. Макконелла і С. Л. Брю: «Гроші – це те, що гроші роблять. Усе, що виконує функції грошей і є гроші» [27].

Добре відомо, що появі грошей передувала епоха безпосередньо товарного (бартерного) обміну. Грошовий обмін є не тільки результатом, а й важливим чинником всебічного розвитку і поглиблення суспільного поділу виробництво, а його найважливіші базові категорії – товар і гроші. Виникнувши в давнину, гроші пройшли тривалий і складний шлях свого розвитку. Гроші належать до низки дуже загадкових феноменів, виникнення яких цікавило людство вже в стародавні часи. Цікаві висловлювання про гроші є в працях Платона і Аристотеля, часто згадується про них і в літописах періоду Київської Русі [9].

Проте систематичні дослідження грошей і формування їх наукових теорій почалися з розвитком капіталізму. Багато уваги проблемам грошей приділялося у працях відомих економістів Заходу XIX – XX ст. – Дж. С. Міля, У. Джевонса, Л. Вальраса, М. Туган-Барановського, А. Маршалла, Дж. Кейнса, П. Самуельсона, Д. Патінкіна, М. Фрідмана та ін.

Незважаючи на багатовікові дослідження і велику кількість теоретичних концепцій грошей, людство сьогодні не має однозначної й остаточної відповіді на питання, що ж таке гроші. Щоб дати науково достовірне тлумачення сутності грошей, потрібно насамперед дослідити їх походження: яке умовно можна звести до двох основних загальних напрямків – раціоналістичного й еволюційного [19].

Раціоналістичний напрямок. Представники: Дж. Кейнс, Дж. Гелбрейт, Л. Харрісон, Г. Кнапп, П. Самюєльсон, К. Макконел. Починаючи з Аристотеля і до ХVIII ст. у теорії грошей досить поширеною була думка, що гроші виникли внаслідок угоди між людьми або запроваджені законодавчими актами держави задля полегшення обміну товарів.

Таке трактування походження грошей дістало назву раціоналістичної концепції. Уперше цю концепцію висунув Аристотель, який у роботі «Нікомахова етика» пише: «Усе, що бере участь в обміні, повинне бути якимось чином порівняне. Для здійснення обміну повинна існувати якась одиниця (виміру), причому заснована на умовності». У наступні історичні епохи раціоналістична концепція походження грошей законодавчо була закріплена в нормах античного й середньовічного права [34].

Дж. Гелбрейт гроші розглядає як наслідок угоди між людьми про закріплення грошової функції за коштовними металами. Німецький економіст Г. Кнапп у книзі «Державна теорія грошей» назвав гроші «продуктом правопорядку». На його думку гроші, незалежно від їх металевого вмісту, наділяються державою певною платіжною силою і стають законним платіжним засобом. Так, аналізуючи форми грошей, відомий англійській економіст Л. Харріс у своїй фундаментальній праці «Грошова теорія» виступає прибічником саме цієї концепції: «Сам собою доларовий білет – річ непотрібна; він набуває вартості лише тому, що суспільство через свої закони та звичаї наділяє його властивістю функціонувати як засіб обігу».

Еволюційна концепція стверджує, що гроші з’явилися незалежно від волі людей у результаті тривалого розвитку обміну, коли з величезного товарного світу виділився особливий товар, що виконував роль грошей [12].

Багато мислителів стародавньої Греції вивчали природу грошей, їх функції і роль в організації виробництва. Серед них, насамперед, слід назвати відомого грецького історика і філософа Ксенофонта (430 – 355 рр. до н.е.). Також постулатів цієї концепції дотримуються К. Маркс, К. Менгер, С.Маслова та ін. Науковий аналіз походження та природи грошей, зроблений класиками політичної економії А. Смітом, Д. Рікардо, К. Марксом, довів безпідставність раціоналістичної концепції. Адже гроші в їх найпростіших проявах виникли на ранніх ступенях розвитку суспільства, коли ні фактор взаємної домовленості, ні державна влада просто не могли відігравати істотної ролі у формуванні економічних відносин, тим більше конституювати таку складну їх форму, як гроші. Засновники класичної політичної економії дійшли висновку, що виникнення грошей зумовлене труднощами безпосереднього обміну продуктами праці [17].

У XVI і XVII ст. представники меркантилізму, зокрема англійський економіст Т. Мен, проголосили справжнім багатством суспільства гроші. Для меркантилістів було характерно не тільки ототожнення багатства з грошима, але й ототожнення грошей зі шляхетними металами, у чому і полягає металістична теорія грошей. Відповідно до цієї теорії шляхетні метали є грошима за своєю природою [33].

Металісти приписували золоту і сріблу, як таким властивості грошей. Але в дійсності гроші – це не річ, не золото і срібло самі по собі, а виражені через річ виробничі відносини людей у товарному господарстві. Служити грошима – зовсім не притаманне золоту і сріблу від природи. Шляхетні метали стали грошима лише в умовах товарного господарства, сутність же грошей полягає не в їхній речовинній оболонці, не в тім, що вони – чи золото або срібло, а в їхній суспільній ролі загального еквівалента [34].

Теорії походження грошей. Є дві головні концепції походження грошей: раціоналістична та еволюційна. Раціоналістична концепція базувалася на думці, що гроші виникли внаслідок взаємної домовленості між людьми або через запровадження їх державою. Ця концепція була поширена ще за часів Аристотеля і аж до 18 століття. Але класики (А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс) довели безпідставність такої концепції.

Головний їх довід ґрунтувався на тому,що за часів, коли виникли перші форми грошей, фактор взаємної домовленості чи держава не могли відіграти істотної ролі у формування економічних відносин, тим більше спричинити появу грошей.

Засновники класичної політекономії запропонували свою, еволюційну концепцію походження грошей. Згідно з нею гроші з'явилися як результат еволюційного процесу, який поза волею людей призвів до того, що деякі предмети виділилися із загальної маси і посіли особливе місце. Спочатку існували окремі общини, що виготовляли товари і споживали їх лише всередині общини. Проте з часом через створення надлишкових товарів виникла потреба в обміні. Бажання двох суб’єктів ринку щодо обміну споживчими вартостями не збігалися.

Поступово учасники обміну виявили серед продуктів обміну такий, котрий користувався найбільшим попитом серед споживачів. Тобто вони виявляли товар, що мав найвищу споживчу вартість. Цей продукт можна було відносно легко обміняти в певний час на будь-який інший продукт. Таким продуктом у певному регіоні могла бути шкіра,сіль, зерно, мушлі тощо [34].

У міру розвитку товарного виробництва та підвищення продуктивності праці вимоги до грошового товару посилювались. Зокрема посилювалися вимоги щодо портативності, здатності легко ділитися і відновлювати потрібну форму, тривалого зберігання фізичних якостей, високої питомої вартості та здатності тривалий час утримувати її на незмінному рівні та ін. Формування перелічених вимог привело спочатку до заміни в ролі загального еквівалента звичайних товарів першої необхідності (худоба, сіль, зерно) товарами-прикрасами (перли, черепашки, хутра тощо), а потім цих останніх – кусочками металів, спочатку звичайних (залізо, мідь), а потім – благородних (срібло, золото) [12].

Врешті-решт роль грошей взагалі перейшла до нематеріального носія, що зовсім не має ніяких споживних якостей. Це сталося в середині ХХ ст. через демонетизацію золота.

Як видно з викладеного, виникнення та розвиток грошей – тривалий еволюційний процес, зумовлений стихійним розвитком товарного виробництва та обміну. Таке трактування походження грошей дістало назву еволюційної концепції. Воно є більш науково достовірним і створює сприятливу базу для вияснення сутності грошей. З нього випливає ряд важливих висновків:

1. Гроші за походженням – це товар, але не просто товар, а носій певних суспільних відносин, формування яких зумовило виділення з широкого ряду звичайних товарів одного – грошового.

2. Гроші як результат тривалого еволюційного розвитку товарного виробництва і ринку гроші самі не можуть бути застиглим, раз і назавжди даним явищем, а повинні постійно розвиватися як по суті, так і за формами існування.

3. Гроші не можуть бути скасовані чи змінені угодою людей або рішенням держави доти, доки існують адекватні грошам суспільні відносини, так само як і не можуть бути «введені» там, де таких відносин не існує [14].

Поряд з виникненням і розвитком грошей паралельно з'являлися теорії грошей.

Металева теорія грошей. Дана теорія виникла в Англії в період первісного нагромадження капіталу в XVI – XVII ст. одним із засновників металевої теорії був У. Стаффорд (1554 – 1612). Для металевої теорії грошей було характерно ототожнювати багатства суспільства з дорогоцінними металами, якими приписувалося монопольне виконання всіх функцій грошей. «Золото виконує роль істинних грошей - кошти накопичення». Прихильники цієї теорії не бачили необхідності і закономірності заміни повноцінних грошей паперовими, тому пізніше вони виступали проти паперових грошей, не розмінних на метал.

Номіналістична теорія грошей. Першими представниками цієї теорії були англійці Дж. Берклі (1685 – 1753) і Дж. Стюард (1712 – 1780). В основі їх теорії лежали два наступних положення. По-перше, гроші створюються державою, і, по-друге, вартість грошей визначається їх номіналом.

Основною помилкою представників номіналізму є положення про те, що вартість грошей визначається державою. Тим самим вони заперечують трудову теорію вартості і товарну природу грошей. Подальший розвиток цієї теорії припадає на кінець XIX - XX ст. Найбільш відомим представником номіналізму був німецький економіст Г. Кнапп (1842 – 1926). На його думку, гроші мають купівельну здатність, яку надає їм держава. Г. Кнапп засновував свою теорію не на повноцінних монетах, а на паперових грошах.

Період гіперінфляції в Німеччині в 20-х роках остаточно спростував концепцію номіналізму в теорії грошей. Кількісна теорія грошей. Основоположником кількісної теорії грошей був французький економіст Ж. Боден (1530 – 1596). Подальший розвиток ця теорія отримала в працях англійців Д. Юма (1711 – 1776) і Дж. Мілля (1773 – 1836), а також француза Ш. Монтеск'є (1689 – 1755). Д. Юм, намагаючись встановити причинний і пропорційну зв'язок між припливом благородних металів з Америки і зростанням цін в XVI – XVII ст., висунув тезу: «Вартість грошей визначається їх кількістю». Прихильники цієї теорії вбачали у грошах тільки засіб обігу. Вони помилково стверджували, що в процесі обігу в результаті зіткнення грошової і товарної мас нібито встановлюються ціни, і визначається вартість грошей.

Основи сучасної кількісної теорії грошей були закладені американським економістом і математиком Фішером (1867 – 1947). І. Фішер заперечував трудову вартість і виходив з «купівельної сили грошей». Він виділяв шість чинників, від яких залежить ця «купівельна сила грошей»: 1) кількість готівкових грошей в обігу; 2) швидкість обігу грошей; 3) середньозважений рівень цін; 4) кількість товарів; 5) сума банківських депозитів; 6) швидкість депозитно-чекового обігу.

Різновидом кількісної теорії грошей є монетаризм. «Монетаризм – економічна теорія, відповідно до якої грошова маса, яка перебуває в обігу, відіграє визначальну роль у стабілізації та розвитку ринкової економіки».

Основоположником монетаризму є творець чиказької школи, лауреат Нобелівської премії 1976 р. М. Фрідмен. Монетаризм виник у 50-ті роки. Монетаристський підхід до управління економікою широко використовувався в США, Великобританії, ФРН та інших країнах в період подолання стагфляції 70х - початку 80 - х років, а також на початку 90 - х років при переході до ринкової економіки в Росії [34].

Таким чином, гроші виступають як одне з найдавніших явищ у виникненні і розвитку суспільства. Вони відіграють важливу і велику роль у економічному розвитку держави. В кожної теорії грошей є свої недоліки, сучасна кількісна теорія грошей, вивчаючи макроекономічні моделі та загальні співвідношення між масою товарів і рівнем цін, стверджує, що в основі зміни рівня цін лежить головним чином динаміка номінальної грошової маси. Вона висуває відповідні практичні рекомендації щодо стабілізації економіки за допомогою контролю над грошовою масою.