Принципи навчання.
Під принципами навчання розуміють вихідні положення, які визначають цілі, зміст, методи організації н.в. процесу і реалізація яких у взаємозв’язку та взаємообумовленості покликана визначати стратегію і тактику навчання відповідного предмета практично у кожній ланці навчального предмета.
Загально дидактичні принципи: всебічного розвитку особистості, принцип науковості і доступності, принцип доступності і посильності, наочності, принцип цілісності впливу н.в. процесу, принцип системності, природо відповідності організації навчання, індивідуального підходу, науковості, свідомості, колективності…
Методичні принципи навчання англійської мови.
Провідним є принцип комунікативності, оскільки результат оволодіння іноземною мовою полягає в засвоєнні комунікативної функції мови. Його реалізація покликана сприяти успішному досягненню практичної мети навчання іноземної мови у початкових класах – допомогти молодшим школярам оволодіти комунікативними вміннями в усіх видах мовленнєвої діяльності і сформувати у них готовність і здатність до елементарного іншомовного спілкування.
Принцип диференціації та інтеграції навчання англійської мови. Розглянемо сутність цього принципу:
Диференціація здійснюється на різних рівнях узагальнення. При цьому запроваджується чітке розмежування в методиці навчання іноземної мови, в якій виділяють: усне мовлення (аудіювання, говоріння) і письмову форму комунікації (читання, письмо)
Сутність процесів інтеграції полягає у тому, що засвоєння різних аспектів мови, її фонетики, лексики, граматики відбувається не ізольовано, а інтегровано. Інтеграція здійснюється і тоді, коли учні слухають, читають, розмовляють, пишуть англійською мовою. Таким чином інтеграція полягає в забезпеченні та взаємодії різних аспектів мови і різних рівнів мовленнєвої діяльності в цілому.
Принцип урахування рідної мови. Сутність цього принципу полягає у врахуванні досвіду учнів у рідній мові, а також специфіки рідної мови, при доборі змісту навчання і способів його організації у навчальному процесі.
Принцип домінуючої ролі вправ. Сутність принципу полягає в тому, що переважна частина уроку присвячується вправлянню учнів. Вправа – спеціально організоване у навчальних умовах багаторазове використання окремих операцій, дій або діяльності з метою оволодіння ними або їх удосконалення.
Основні типи вправ: рецептивні, репродуктивні, рецептивно-репродуктивні, проуктивні, рецептивно-продуктивні (спрямовані на пийом або вітдачу інформації); комунікативні, умовно-комунікативні, не комунікативні.
Додаткові типи вправ: усні, письмові, тренувальні, контрольні, одномовні, двомовні, класні, домашні… (різняться за характером, функціями, місцем виконання…)
Методи і прийоми навчання
Навчальні методи поділяються на навчальні методи вчителя і методи учня.
Методи вчителя:
демонстрація,
пояснення організації самостійного пошуку,
організація вправляння.
Методи учня:
ознайомленні,
роздум,
вправляння.
Демонстрація – будь-яка форма презентації нового матеріалу різного рівня організації, а також демонстрація відповідних дій оформлення та оперування з метою ознайомлення учнів з ними. Наприклад: учитель може демонструвати артикуляцію нового звука шляхом його багаторазового вимовляння, привертаючи увагу дітей до роботи видимих органів артикуляції.
Роздум як метод учня передбачає комплекс цілеспрямованих дій на шляху до активного і свідомого вирішення навчальної задачі.
Вправляння як метод учіння – багаторазове свідоме використання окремих дій у навчальних ситуаціях, що моделюються на уроці. Даний метод має забезпечити не просто запам’ятовування, а поетапність засвоєння певного іншомовного навчального матеріалу.
Аналіз прийомів навчання англійської мови дітей молодшого шкільного віку показує що умовно можна виокремити типи прийомів:
Прийоми, спрямовані на навчання функціональних дій: запитати, повідомити інформацію; висловити прохання, пораду; висловити особисту думку; привітати і відповісти на привітання…
Прийоми спрямовані на навчання соціальної взаємодії з партнерами по комунікації під час роботи в парах, малих групах, командах тощо, що передбачає поєднання мовлення і елементів природних комунікацій.
Прийоми націлені на реалізацію холістичного підходу до навчання іноземної мови у початковій школі, які передбачають вихід іншомовної мовленнєвої діяльності в інші види діяльності: рухову, трудову, ігрову…
Прийоми націлені на формування когнітивних (пізнавальних, інтелектуальних) здібностей учнів. Наприклад: співвіднесення однакових елементів; зіставлення, порівняння, ранжування предметів, дій, висловлювань за певними ознаками…
Прийоми, спрямовані на формування соціокультурної компетенції, наприклад, лінгвокраїнознавчі коментарі, колажі…
Тренувальні прийоми з елементами сугестопедії, мета яких двоєдина – сприяти кращому запам’ятовуванню матеріалу, а також формуванню вимовної культури учнів.
Прийоми формування мовної компетенції учнів на комунікативно-ігровій основі, що передбачає включення ознайомлення з навчальним матеріалом і вправляння в автоматизації дій учнів з цим матеріалом у контексті їх ігрової діяльності.