ОРІЄНТОВНА СХЕМА СКЛАДАННЯ МЕТОДИЧНОЇ РОЗРОБКИ

ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

Одеський національний медичний університет

Кафедра акушерства та гінекології № 1

Факультет післядипломної освіти

Методичні рекомендації практичного заняття для організації самостійної роботи інтернів з вивчання теми:

«Аменорея: класифікація, діагностика, лікування»

Затверджено

на методичній нараді кафедри

«7» вересня 2016 року

Протокол № 2

Зав. кафедрою:_____________

проф. Гладчук І.З.

Одеса – 2016 рік

Тема: Аменорея: класифікація, діагностика, лікування, кількість навчальних годин - 2.

 

1. Актуальність теми: Порушення менструального циклу є одвічною жіночою проблемою, яка істотно відображається на стані репродуктивного здоров'я. Діагностика, лікування порушень менструального циклу покращать стан здоров'я жінки, тому для майбутніх лікарів необхідні знання з цих питань для подальшої роботи.

2. Навчальні цілі формулюються на рівнях засвоєння: Знати:

1. види аменореї за рівнем порушення регуляції;

2. види аменореї за рівнем гонадотропних гормонів;

3. клінічну симптоматологію при різних видах аменореї;

4. патогенез розвитку різних видів аменореї

5. діагностику різних видів аменореї;

6. лікування різних видів аменореї.

Вміти, оволодіти навичками, вміннями:

1. виставляти діагноз аменореї за рівнем порушення регуляції;

2. виставляти діагноз аменореї за рівнем гонадотропних гормонів;

3. проводити диференційну діагностику різних видах аменореї;

4. проводити лікування різних видів аменореї.

3. Матеріали до аудиторної самостійної роботи.

3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).

 

Наприклад:

 

Дисципліни	Знати	Вміти
Нормальна анатомія	Будова та кровопостачання жіночих статевих органів
Нормальна фізіологія	Поняття про нормальний менструальний цикл та його регуляцію. Методи функціональної діагностики в гінекології. Жіночі статеві гормони
Фармакологія	Фармакодинаміка та фармакокінетика препаратів статевих горонів
Оперативна хірургія	Інструменти для проведення гістероскопії, лапароскопії
Патологічна фізіологія	Зміни в організмі жінки в різні вікові періоди. Гормональні порушення та їх прояви при різних варіантах нейро-ендокринних синдромах в гінекології

 

3.2. Зміст теми:

Аменорея: класифікація, діагностика, лікування

Відсутність менструації протягом 6-ти місяців і більше називають аменореєю. Розрізняють:

• істинну аменорею – відсутні циклічні зміни в яєчниках, ендометрії та всьому організмі

• несправжня аменорея – циклічні зміни відбуваються в яєчниках, матці і у всьому організмі, проте існує перепона для виділення крові зі статевих шляхів ( суцільна дівоча плівка, атрезія піхви та шийки матки)

• фізіологічна аменорея – відсутність менструації до менархе, під час вагітності і лактації, після менопаузи

• патологічна аменорея – відсутність менструації в результаті порушення регуляції оваріо-менструального циклу в гіпоталамо-гіпофізарно-наднирниково-яєчниковій системі:

• первинна – відсутність жодних менструацій протягом життя з пубертатного періоду;

• вторинна – припинення менструації після встановлення менструальної функції в пубертатному періоді

За рівнем порушення регуляції виділяють:

1. кіркова аменорея – аменорея військового часу, стресова аменорея

2. гіпоталамічна (синдром Кіарі-Фромеля)

3. гіпофізарна (хвороба Іценко-Кушинга, синдром Шихана, синдром Сіммондса, аменорея при нанізмі, гігантизмі)

4. яєчникова:

• первинна (синдром Шершевського-Тернера, трисомії Х, тестикулярної фемінізації)

• вторинна (синдром Штейна-Левенталя)

5. маткова (синдром Ашермана, після абляції ендометрію)

6. при порушенні функції інших залоз внутрішньої секреції:

• наднирники (адрено-генітальний синдром)

• щитовидна залоза (гіпо- та гіпертиреоз)

За рівнем гонадотропних гормонів виділяють:

Нормогонадотропна аменорея:

• синдром Ашермана

• гіперандрогенія наднирникового ґенезу

• ідіопатичний гірсутизм

Гіпергонадотропна:

• хромосомні аномалії ( синдром Шерешевського-Тернера)

Гіпогонадотропна:

• гіпоталамічна недостатність

• порушення синтезу чи функціональної активності гонадотропінів

• емоційний стрес

• недостатнє харчування

• надмірні фізичні навантаження

• вплив лікарських засобів