Тема 1. Філософія як специфічний тип знання.

Лекція – 2 год.

План

1. Загальне поняття світогляду та його види. Міфологія та релігія як світогляд.

2. Еволюція філософського світогляду.

3. Предмет філософії. її функції. Джерела філософії.

4. Світогляд, його структура і типи.

5. Методи філософії.

Після вивчення теми студенти повинні знати:

• що таке світогляд, його складові та типологія;

• співвідношення філософії зі світоглядом, наукою, мистецтвом, релігією та ідеологією;

історичні особливості виникнення філософії;

• особливості та характерні риси філософського мислення;

• структуру та основні функції філософії.

Уміти:

• розрізняти світоглядні та інші види знання;

• виділяти елементи філософського мислення у певних знаннях;

• пояснювати основні функції філософії;

• застосовувати до конкретних ситуацій ознаки найперших філософських позицій.

...Лише філософія, позаяк вона поширюється на все доступне людському пізнанню, відрізняє нас від дикунів та варварів, і кожен народ є тим більше цивілізованіший та освіченіший, чим більше в ньому філософствують; тому для держави немає більшого блага, ніж мати істинних філософів. Рене Декарт

Хай ніхто не зволікає із заняттями філософією у молоді літа, а на старості не втомлюється заняттями нею, адже для душевного здоров'я ніхто не може бути ні недозрілий, ні перезрілий. Епікур

Ключові поняття: світогляд, філософія, життєва позиція, міфологія, релігія, рефлексія.

Світогляд – система поглядів, звернених на об'єктивний світ і місце людини в ньому, на ставлення людини до навколишньої дійсності та самої себе, а також зумовлені цими поглядами основні життєві позиції людей, їхні переконання, ідеали, принципи пізнання й діяльності, ціннісні орієнтири.

Світогляд – це сукупність узагальнених уявлень людини про себе, світ, свої взаємини із світом, про своє місце в світі та своє життєве призначення.

Філософія - (з давньогрец.: любов до мудрості) — теоретична форма світогляду; особливий рівень мислення, на якому думка усвідомлює себе саму у своєму ставленні до дійсності та шукає остаточних, абсолютних засад для власних актів і людського самоствердження у світі.

Філософія – теоретичний світогляд, вчення, яке прагне осягнути всезагальне у світі, в людині і суспільстві .

Життєва позиція - це вихідний момент, початок діяльності людини у певному напрямі, це те, з чого починається і чим закінчується життєвий шлях людини як особистості.

Міфологія - форма суспільної сві­домості, світогляду давнього сус­пільства. яке містить в собі як фантастичне, так і реалістичне сприйняття навколишньої дійсності.

Релігія - форма світогляду, основана на вірі в наявність фантастичних сил, які впливають на життя людини і навколишній світ.

Рефлексія – здатність людини у процесі сприйняття дійсності сприймати і саму думку; внаслідок цього людська свідомість постає водночас і як самосвідомість.

Рефлексія - (з латин.: загинати, обертати) — унікальна здатність людської свідомості (і думки) у процесі сприйняття дійсності сприймати і себе саму; внаслідок цього людська свідомість постає водночас і як самосвідомість, думка про щось — як думка про думку, знання про щось — як знання про саме знання.

Категорії - (з давньогрец.: демонструю, виявляю) — гранично широкі, вузлові поняття певної галузі знання, сукупність яких окреслює якісну специфіку предмета пізнання даної галузі.

Філософія, релігія, мистецтво - за Г.Гегелем, три основні форми людської духовно-практичної діяльності, які фіксують три основні властивості людського інтелекту: філософія (і наука) уособлюють здатність розуміти, мистецтво — здатність переживати дійсність, релігія — здатність відчувати спорідненість людського духу з фундаментальними початками буття.