Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій з Обліку в банках МС-16.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
302.32 Кб
Скачать

5. Амортизація основних засобів. Методи нарахування амортизації

Амортизація – це систематичний розподіл вартості необоротних активів, яка амор­тизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Нарахування амортизації необоротних активів передбачає визначення:

  1. строку корисного використання (експлуатації);

  2. вартості, що амортизується;

  3. методу амортизації.

Строк корисного використання – це очікуваний період часу, протягом якого не­оборотні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Вартість, яка амортизується – це первісна або переоцінена вартість необоротних ак­тивів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості. Під останньою розуміють суму коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуата­ції), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

Метод амортизації – це модель, за якою корисність необоротного активу, як очіку­ється, буде спожита.

Згідно з Інструкцією з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, вартість усіх необоротних ак­тивів підлягає амортизації (крім вартості землі і незавершених капітальних інвестицій).

Нарахована сума амортизації необоротних активів відображається в бухгалтерсько­му обліку такими проводками:

  • амортизація основних засобів:

Д-т 7423 «Амортизація»

К-т 4409 «Знос основних засобів»;

  • амортизація інших необоротних матеріальних активів:

Д-т 7423 «Амортизація»

К-т 4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів».

Нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів здійснюється відповідно до внутрішніх положень банку з обліку основних засобів і нематеріальних активів.

Амортизацію основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) бан­ки нараховують із застосуванням таких методів:

  • прямолінійного;

  • зменшення залишкової вартості;

  • прискореного зменшення залишкової вартості;

  • кумулятивного;

  • виробничого.

Амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується за прямоліній­ним або виробничим методом.

Прямолінійний метод – це метод, за яким річна сума амортизації (РСА) визначається діленням вартості, яка амортизується (ВА) (первісна (Вп) – ліквідаційна вартість (Вл), на строк корисного використання об’єкта ос­новних засобів (n). В основі прямолінійного методу лежить припущення, що вигоди, отримані від необоротного активу впродовж терміну його експлуатації є однаковими в кожному році.

РСА = ВА/n = (Вп – Вл)/n

Метод зменшення залишкової вартості – це метод, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року (Взал. на поч. року) або пер­вісної вартості на дату, з якої починається нарахування амортизації (Вп), та річної норми амортизації (РНА).

Річна норма амортизації (у процентах) обчислюється як різниця між оди­ницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта в результаті ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості – це метод, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної його вартості на дату, з якої починається нарахування амортизації, та річної норми амортизації, яка обчислюється залежно від строку корисного викорис­тання об’єкта, і подвоюється.

Кумулятивний метод – це метод, за яким річна сума амортизації визначається як добу­ток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного вико­ристання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.

Виробничий метод передбачає визначення місячної суми амортизації як добутку фак­тичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який банк очікує виробити (виконати) із ви­користанням об’єкта основних засобів.

Метод амортизації основних засобів і нематеріальних активів обирається банком самостійно, залежно від умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо для не­матеріальних активів ці умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу.