- •Вступ. Предмет гідрогазодинаміки, методи її вивчення
- •Фізичні моделі й властивості рідин та газів
- •Континуальна модель середовищ
- •Класифікація сил, які діють у рідині
- •Властивості напружень внутрішніх сил в рідині
- •Фізичні властивості, гідро- і термодинамічні моделі рідин і газів
- •Кінематика рідини
- •Методи дослідження руху рідини
- •Кінематика вихорових течій
- •Напружений стан рідини та фундаментальні закони в механіці суцільного середовища
- •Рівняння руху рідини в напруженнях
- •Закони збереження моменту імпульсу та енергії
- •Гідрогазостатика
- •Гідростатика, основи
- •Остаточно отримаємо :
- •Основи газостатики
- •Динаміка ідеальної рідини
- •Рівняння руху ідеальної рідини, початкові і крайові умови, основні інтеграли
- •Інтеграли рівнянь руху рідини
- •Динамічні теореми про вихори
- •Елементи гідравліки в’язкої нестисливої рідини
- •Енергетичний баланс одновимірних течій. Рівняння Бернуллі
- •Ламінарна течія. Гідравлічний опір і розподіл швидкостей по перерізу потоку
- •Турбулентний потік в круглій трубі. Структура. Розподіл швидкостей. Гідравлічний опір
- •Витікання рідини через отвори та насадки
- •Активна і реактивна взаємодія між струминою і твердою перепоною
- •Гідравлічний удар
- •Потенціальні течії ідеальної нестисливої рідини
- •Плоска потенціальна течія
- •Динаміка потенціальних течій
- •Динаміка в’язкої рідини
- •В’язкість рідини. Формула Ньютона. Ламінарна та турбулентна течія рідини. Критерій Рейнольдса
- •Диференціальні рівняння руху в’язкої рідини Нав’є-Стокса та елементи теорії подібності й моделювання гідро- газодинамічних явищ
- •Ламінарна течія в круглих трубах Ламінарна течія. Гідравлічний опір і розподіл швидкостей по перерізу потоку
- •Турбулентний потік в круглій трубі. Структура. Розподіл швидкостей. Напівемпіричні теорії
- •Напівемпіричні теорії турбулентності
- •Логарифмічний закон розподілення швидкостей
- •Сумісний аналіз диференціальних рівнянь Ейлера (ідеальна рідина), Навьє-Стокса (в’язка рідина), Рейнольдса (турбулентна течія). Тензор турбулентних напружень
- •Елементи теорії подібності й моделювання гідродинамічних явищ
- •Поняття примежового шару та відривних течій
- •Примежовий шар нестисливої рідини
- •Відрив примежового шару
- •Затоплені турбулентні струмені, їх структури
- •Рух газу з до- та надзвуковими швидкостями
- •Одновимірні течії газу
- •Стрибки ущільнення
- •Література
- •16. Справочник по гидравлике / Под ред. В. А. Большакова. – Киев : Выш. Шк., 1984. – 279 с.
- •Додаток а
- •Ткаченко Станіслав Йосипович
- •Степанова Наталія Дмитрівна
- •Гідрогазодинаміка
- •Курс лекцій
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
Властивості напружень внутрішніх сил в рідині
В
становимо
зв’язок між напруженнями, які діють на
довільно орієнтовану площадку, і три
інші взаємно перпендикулярні площадки
(рис. 1.2). тобто в рідині, яка рухається,
виділемо елементарну рідку частинку у
формі тетраедра (рис. 1.2). за мість
поверхневих чил на гранях тетраедра
показані вектори напружень, які направлені
довільним чином до відповідних граней.
Прискорення
центра ваги частинки позначимо
,
напруження масових сил
.
Запишемо рівняння руху цієї елементарної
частинки у векторній формі
, (1.16)
де Sx, Sy, Sz – площі граней тетраедра, які перпендикулярні відповідним вісям координат;
– вектори напружень в центрі
площадок, позначення яких відповідає
направленню нормалей до них; знаки мінус
перед останніми членами означають, що
нормалі до відповідних площадок
направлені протилежновісям координат.
Із аналітичної геометрії відомо
(1.17)
Розділемо обидві частини (1.16) на Sn і врахуємо (1.17)
. (1.18)
Щоб одержати зв’язок між напруженнями в точці, спрямуємо об’єм тетраедра до нуля, стягуючи його в точку до початку координат. Очевидно, що
,
тоді зв’язок між напруженнями буде
мати вигляд
. (1.19)
Одержимо,
проектуючи
на вісі координат
(1.20)
Перший індекс біля проектцій напружень в цих співвідношеннях відповідає площадці, в якій діє дане напруження. Друге – на яку воно проектується. Скалярні величини Рхх, Руу, Рzz представляють нормальні напруження, а Рху, Рxz … – дотичні напруження, які діють у визначених площадках.
В подальшому будемо позначати дотичні напруження буквою
(1.21)
враховуючи це, перепишемо (1.20) у вигляді
(1.22)
Н
ормалі
і дотичні напруження, які діють на три
взаємно перпендикулярні грані
паралелепіпеда, що виділені в рідині,
показані на рис. 1.3
Застосовуючи теорему моментів, які взяті відносно початку координат для напружень, легко довести властивість взаємності дотичних напружень, у відповідності з якими
(1.23)
На основі викладеного можна зробити висновок, що напруження внутрішніх сил в даній точці рідини, тобто напружений стан рідини характеризується сукупністю дев’яти скалярних величин, які утворюють так званий тензор напружень. Внаслідок властивості взаємності (1.23) число незалежних величин в ньому скорочується до шести.
Встановлюємо основні властивості напружень в рідині.
Дотичні
напруження
,
що виникають в рідині, викликані
одночасним впливом двох факторів: руху
рідини і її в’язкості.
Якщо рідина нерухома, то дотичні напруження в ній відсутні, що характерно як для в’язкої так і для нев’язкої рідини. Таким чином, в рідині, яка в спокої, (в’язкій і нев’язкій) і в нев’язкій рідині, що рухається
(1.24)
Тобто діють лише нормальні напруження Рхх, Руу, Рzz. Відповідні вектори напружень
. (1.25)
Підставляючи (1.25) в рівняння (1.19), одержимо
. (1.26)
Відомо, що
. (1.27)
Підставим (1.27)в ліву частину (1.26)
(1.28)
Порівнюючи в цьому виразі коефіцієнти при однакових ортах, знайдемо
. (1.29)
або
. (1.30)
Ці рівності дозволяють сформулювати теорему властивостей нормальних напружень: якщо в рідині відсутні дотичні напруження, то нормальні напруження в даній точці не залежать від орієнтації площадки. залежність (1.30) виконується за умови спокою в’язкої рідини і за умови руху і спокою нев’язкої рідини.
Розглянемо одно із основних властивостей рідини, яке пов’язане з нормальними напруженнями. Як видно із рис. 1.3, Рхх, Руу, Рzz направлені у бік зовнішньої нормалі. Тобто нормальні напруження – напруження розтягу, яким приписується знак плюс. Крапельна рідина, як показує досвід, здатна сприймати довільні зусилля стиснення (від’ємні нормальні напруження) без розриву суцільності. Досвід показує, що рідина практично має розрив при розтягуванні. Тобто, в ній можуть проявлятись лише нормальні зусилля стиснення, які називаються тиском
, (1.31)
величина яких не залежить від орієнтації площадки. Тиск (і взагалі напруження) в системі одиниць МКГСС вимірюють в кГс/м2; його часто вимірюють також у технічних атмосфера (т.а)
.
В системі одиниць СІ тиск прийнято вимірювати в ньютонах на квадратний метр
.
Згідно (1.25)нормальне напруження виражається через тиск залежностями
, (1.32)
де знак мінус вказує, що нормальне напруження в рідині завжди направлено протилежно зовнішній нормалі і є напруженням стиснення.
Тиск в рідині без порушення її суцільності, як показує досвід, не падає нижче тиску Рн насиченої пари
. (1.33)
