Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Циганенко А. 1-8.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
186.37 Кб
Скачать

3. Розкрити основи технології соціального проектування

Технології соціального проектування передбачають два види алгоритмів: алгоритм розробки соціального проекту і алгоритм управління проектом з боку керівника.

Алгоритм розробки соціального проекту, спрямованого на апробацію інноваційної соціальної технології, включає в себе ряд обов'язкових етапів (кроків) 20:

1) ініціація проекту. Головною метою є визначення необхідності впровадження інновацій або змін.

Саме на першому етапі визначається актуальність проекту - проблемне поле та цільова аудиторія, виявляються її потреби і формулюється основне протиріччя, що вимагає свого вирішення у ході реалізації проекту;

2) планування проекту - формулювання головної мети і задач, на розв'язання яких спрямована реалізація проекту;

3) проведення SWOT-аналізу, тобто визначення сильних і слабких сторін об'єкта в досягненні поставленої мети на момент розробки проекту, а також визначення можливостей, що виникають при реалізації проекту, і усвідомлення загроз, що виникають у ході реалізації проекту, і способів їх мінімізації ;

4) визначення необхідності проекту - формулювання можливих наслідків «незапуска» проекту;

5) визначення основних принципів реалізації проекту щодо поставленої мети;

6) опис суті соціальної технології, пропонованої для досягнення поставленої мети проекту (мета, завдання, які вирішуються в ході відпрацювання технології, «кроки» або етапи технології, форми і методи її реалізації, визначення параметрів результативності технології);

7) визначення життєвого циклу проекту та етапів його реалізації (кожен етап включає тимчасові терміни, завдання, результати і умови реалізації, тобто складається календарний і ресурсний плани проекту);

8) розробка критеріїв результативності проекту.

4. Обгрунтувати необхідність наукового супроводу розробки соціальних проектів в соціально-педагогічній роботі

Науковий супровід соціальних проектів – це спеціально організований процес, в ході якого відбуваються:

• збір інформації стосовно вихідної ситуації і різних аспектів майбутньої діяльності в проекті;

• аналіз одержаної інформації і визначення на цій підставі цілей і завдань проекту, вибір об’єктів і теоретичної основи проектної діяльності, планування стратегії, технологій, форм і методів діяльності, прогнозування очікуваних результатів;

• моніторинг і оцінка проектної діяльності, які дають підстави для прийняття управлінських рішень стосовно коригування, при потребі, цієї діяльності в ході проекту для досягнення очікуваних результатів, а також визначення ефективності проекту в цілому і окремих видів діяльності в його складі. наукового підходу до розробки і реалізації соціальних проектів/програм.

Науковий супровід соціальних проектів та/або програм – це, на думку авторів, наукова діяльність, що являє собою багатосторонній процес із використанням наукових методів збору, обробки, систематизації, аналізу і узагальнення даних стосовно цілей, завдань, об’єктів, теоретичної основи, ресурсів, процесів, результатів проектної/програмної діяльності.

Науковий супровід соціального проекту має бути перманентним процесом, невід’ємною складовою самого проекту. Оскільки зміст проектної діяльності відрізняється на етапі розробки і на етапі впровадження, так само відрізняється зміст наукового супроводу на цих етапах. Науковий супровід складається з :Визначення цілей, завдань і результатів,Вибір об'єктів,Теоретичне обґрунтування діяльності, Планування окремих видів діяльності,. Визначення ресурсів. 5. Навести наукові підходи до визначення об’єкту, мети та завдань соціального проекту

На думку В.А. Лукова, коли говорят про проект, то мають на увазі мисленнєву конструкцію яких-небудь змін, котрі зарані сплановані та можуть бути реалізовані. Така конструкція може бути подана у вигляді моделі, прообразу, і в ній є обов’язковий вольовий компонент – налаштованість здійснити задум [5].

Проект розглядається також як сукупність взаємопов’язаних дій з чітко

визначеними датами початку та завершення роботи, які потребують залучення спеціалістів та ресурсів з метою досягнення певних цілей організації . Проект може існувати у двох різновидах: - як складова частина програми економічного та соціального розвитку, яка визначає основні цілі та завдання, що належать до соціальної сфери, та мають бути виконані в запланований період, а також головні засоби та шляхи їх здійснення; - як самостійний варіант вирішення локальної проблеми конкретної цільової групи певного соціального середовища. За характером запланованих змін проекти поділяють на інноваційні та підтримуючі. Інноваційні проекти розглядають як систему взаємообумовлених та взаємопов’язаних заходів, спрямованих на досягнення інноваційних результатів, які мають соціально-культурне, народно- господарське, політичне значення. Виокремлюють два види інноваційних результатів: „інновація – процес” (процес внесення нового у систему; він розвивається за певними етапами – створення, реалізація, поширення нововведення) та „інновація – продукт” (окремий засіб, технологія, методика, програма, конструкція тощо). За особливостями фінансування виокремлюють інвестиційні, спонсорські, бюджетні, благодійні та змішані проекти. Відповідно масштабів реалізації проекти поділяють на монопроекти, мультипроекти, мегапроекти, мікропроекти. Оцінка масштабності проекту здійснюється на основі таких показників: кількість осіб (організацій), які можуть скористатися послугами чи результами проекту; кількість фахівців, яких необхідно долучити до участі в проекті; сукупні фінансові витрати на реалізацію проекту; тривалість та територіальне охоплення проектними заходами. На думку М.С. Коган, соціальний проект – це опис конкретної ситуації, котра може бути поліпшена засобами реалізації певної системи методів та послідовних кроків їх використанняРозглядаючи проектну діяльність як один із засобів соціальної ініціативності підлітка, С.Г Лєснікова. зазначає, що соціальний проект – це індивідуальна чи групова діяльність підлітків, спрямована на позитивне перетворення соціального середовища та умов життєдіяльності підлітків доступними для них методами. З позицій культурологічного підходу Є.П. Воронова визначає соціальний проект як засіб збереження, відтворення чи розвитку соціальних явищ і культурних феноменів, що відповідають (як кількісно, так і якісно, змістовно) певним нормам. На відміну від соціальних проектів, які спрямовані на перетворення та вдосконалення соціуму, суспільних відносин і процесів, педагогічний проект сфокусований на вирішенні завдань освіти та виховання. Підвердженням цього є наукові позиції М.С. Коган, яка обгрунтовує педагогічний проект як вмотивований, цілеспрямований спосіб змін у педагогічній діяльності та впорядкування професійної діяльності з метою оптимального вирішення завдань навчання, розвитку, виховання.