29). Оформлення списку використаних джерел:

Список використаних джерел –це елемент бібліографічного апарату, що містить бібліографічні описи використаних у науковому дослідженні джерел, який подається після висновків. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим (архівним, електронним тощо) твором або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків без пропусків будь-яких елементів, недоцільних скорочень тощо. Основні вимоги щодо оформлення списку використаних джерел наведено нижче:

1. Після прізвища ставиться кома та пробіл, а також пробіл між складовими ініціалів: Мельник, В. М. (на сьогодні ще не використовується).

2. Усі елементи в опису пишуться зі строчної літери, крім перших слів кожної області та заголовків у всіх описах.

3. Після заголовку вид матеріалу пишуть у квадратних дужках без пропусків і без скорочення: [Текст] або [Text], [Електронний ресурс].

4. У квадратних дужках пишуть усе, що запозичено з інших джерел або за даними аналізу матеріалу.

5. Прізвище першого автора при опису одного автора повторюють в області відповідальності (за косою рискою), а при опису двох і трьох авторів прізвище першого автора пишуть перед заголовком та після косої риски пишуть усіх авторів.

6. При наявності більше трьох авторів в області відповідальності (за косою рискою) пишуть лише першого автора (за бажанням можна писати всіх авторів).

7. У дисертації та авторефераті в області відповідальності пишуть повністю прізвище, ім'я та побатькові.

8. У патентних документах в області відповідальності, на відміну від інших документів, пишуть спочатку прізвище, а потім ініціали.

9. Знаки ; та : розділяють пробілами з обох боків.

10. Реєстраційний номер книги (ISBN) пишуть, якщо він є.

11. Пробіли в нумерації сторінок не ставлять: 8-10.

12. У кінці опису ставлять крапку.

Додатковими вимогами щодо оформлення списку використаних джерел є:

1. Усі умовні розділові знаки, котрі відділяють окремі зони чи елементи у межах зон бібліографічного опису (за винятком граматичної пунктуації у назві видання) відділяються проміжками з двох сторін.

2. Дані, котрі взяті не з титульного аркуша книжкового видання, беруться у квадратні дужки. Так, у квадратних дужках потрібно писати відомості про упорядників, авторів, вид видання, котрі наведені на звороті титульного аркуша. У квадратні дужки береться також вся інформація, котра взята не безпосередньо з видання, а встановлена самостійно на основі аналізу видання.

3. Усі частини бібліографічного опису, крім перших слів нових зон бібліографічного опису та власних назв, пишуться з малої літери. Таким чином, додаткові відомості про назву (підручник, посібник тощо), інформацію про відповідальність (автор-упорядник, редактор) потрібно писати з малої літери.

34). Для ефективної роботи зі збору необхідної інформації використаються анкети, які, як правило (але не обов'язково), є й бланком реєстрації відповідей. Насамперед, розглянемо, навіщо потрібні анкети, які функції вони виконують.  Нагадаємо основні функції, які возлагаються на анкету й виходячи з яких розробляються анкети. Основна функція анкети - це вимір. Анкета виступає інструментом для досягнення цілей і завдань дослідження й виходячи із цього, вона повинна максимально однозначно регламентувати дії як интерв”юера, так і респондента (опитуваного). Якісно підготовлена анкета полегшує весь процес проведення опитування. Уявіть собі, що интерв”юер без анкети намагається не забути задати всі необхідні питання, причому в їхній логічній послідовності, підбирає слова для формулювання питань, уживає спроби повернути респондента до досліджуваної тематики, удержати його увагу. Погодитеся, що в такій ситуації досить імовірні помилки, пропуски важливої інформації й постійна напруга интерв”юера. Безумовно, наявність анкети значно полегшує роботу що опитує (интерв”юера), робить її менш напруженої й більше приємною. 

Професійно й грамотно підготовлена анкета забезпечує зацікавленість респондента проведеним опитуванням, логічну послідовність питань і доцільний перехід від питання до питання, підтримує активність респондента, ураховує необхідність психологічного розвантаження при тривалому опитуванні, у ній коректно сформульовані питання по гострій тематиці.  Анкета покликана також дисциплінувати интерв'юера, поставити його перед необхідністю задати всі заплановані питання у відповідній формі й порядку. Навіть у випадку полуструктурированого або неструктурированого опитування перелік питань анкети служить підказкою для того, хто проводить опитування.