- •Тема: Правобережна та Лівобережна Гетьманщина в 60-70-х рр. XVII ст. Гетьман Петро Дорошенко
- •Особливості політики:
- •8 Червня 1668 р. – у таборі під Опішнею козаки вчинили бунт, вбили Брюховецького, а Дорошенка обрали гетьманом обох боків Дніпра.
- •9 Березня 1669 р. – на генеральній раді в Глухові д. Многогрішний був обраний гетьманом Лівобережної України; водночас було затверджено Глухівські статті.
- •Продовження воєнних дій Петром Дорошенком
- •18 Жовтня 1672 р. – польський уряд, не маючи засобів для продовження війни, уклав у Бучачі мирний договір з Туреччиною.
- •Бучацький мирний договір 18 жовтня 1672 р.
- •Війна і. Самойловича проти п. Дорошенка
Тема: Правобережна та Лівобережна Гетьманщина в 60-70-х рр. XVII ст. Гетьман Петро Дорошенко
Після П. Тетері до серпня 1665 р. відбувалась боротьба за гетьманську булаву: в червні 1665 р. сотник Чигиринського полку Степан Опара проголосив себе гетьманом Правобережної України; за гетьманство також боровся брацлавський полковник Василь Дрозденко.
Кінець серпня 1665 р. – гетьманом Правобережної України був обраний Петро Дорошенко (1665-1676 рр.)
Петро Дорошенко (1627-1698) народився в Чигирині у козацькій родині; його батько був полковником у війську Б. Хмельницького, а дід – Михайло Дорошенко – гетьманом. П. Дорошенко закінчив Києво-Могилянську академію; брав участь у Національно-визвольній війні; помер у с. Ярополче Волоколамського повіту в Росії.
Особливості політики:
Виступав за об`єднання всіх українських земель в межах однієї держави.
Прагнув встановити спадкову гетьманську владу.
Послідовно захищав інтереси козацького стану; виступав за звільнення від податків тих козаків, які брали участь у воєнних діях.
Почав систематично скликати загальну військову раду, щоб забезпечити народну підтримку своїй політиці.
Створив постійне наймане військо, яке налічувало близько 20 тисяч сердюків – козаків, які підпорядковувались особисто гетьману.
Сприяв заселенню спустошених південних районів Правобережжя.
Виступав за створення окремого Українського патріархату; спирався на підтримку київського митрополита Йосифа Тукальського, який знаходився в гетьманській столиці в Чигирині.
Створив нову митну лінію на кордоні, організував карбування власної монети.
У лютому 1666 р. – було ухвалено політичну програму гетьмана, яка передбачала вигнання поляків з України та укладення військового союзу із Кримським ханством.
У грудні 1666 р. – Дорошенко разом із загонами татар знищив 6-тисячний польський загін під Браїловом на Брацлавщині.
Підписання Московією та Польщею Андрусівського договору спонукало гетьмана до відновлення воєнних дій проти Польщі.
Вересень 1667 р. – об'єднане козацько-татарське військо, очолене П. Дорошенком, розпочало в Галичині воєнні дії проти Польщі; проте кримський хан відмовився воювати з поляками і не дав розгромити оточене польське військо; Дорошенко був змушений укласти мир з коронним гетьманом Яном Собеським та присягнути на вірність польському королю.
На початку 1668 р. – Лівобережжя та Слобожанщину охопило антимосковське повстання, яке очолив І. Брюховецький; на початку березня 1668 р. – московські залоги було вигнано з більшості міст Лівобережжя.
Події на Лівобережжі вплинули на подальші дії.
П. Дорошенко вирішив скористатися антимосковським повстанням для об'єднання країни; у червні 1668 р. – гетьман переправився через Дніпро і вирушив назустріч І. Брюховецькому.
8 Червня 1668 р. – у таборі під Опішнею козаки вчинили бунт, вбили Брюховецького, а Дорошенка обрали гетьманом обох боків Дніпра.
Перебуванню новообраного гетьмана на Лівобережжі перешкодили обставини: вторгнення польських військ на Брацлавщину; поява на Правобережжі ще одного гетьмана – Петра Суховея, якого висунули запорожці і підтримали татари.
У липні 1668 р. – Дорошенко був змушений повернутися на Правобережну Україну; на Лівобережжі наказним гетьманом був призначений чернігівський полковник Дем`ян Многогрішний.
Гетьманування Дем`яна Многогрішного (1669 – 1672 рр.)
