Іі. Основні етапи виконання курсової роботи

2.1. Вибір теми дослідження та затвердження наукового керівника. Вибір теми студентом здійснюється у вересні, тема та науковий керівник затверджуються на засіданні кафедри у жовтні, наказом по Університету – у листопаді. Після цього зміна теми та наукового керівника відбувається лише у виняткових випадках відповідним наказом по Університету. Студент обговорює тему курсової з викладачем, складає разом з керівником календарний план роботи та список літератури з обраної теми.

2.2. Виявлення та відбір літератури за темою дослідження (дозволяється використовувати як друковані тексти, так і електронні ресурси), але тільки наукові авторські тексти або першоджерела. Вивчення літератури необхідно розпочати з наукових праць, в яких проблема розглядається в цілому, а потім перейти до аналізу більш спеціальних досліджень, наприклад наукових статей.

2.3. Формування предмету, об’єкту, мети та завдань дослідження, наукової концепції теми, головних ідей та узгодження цього з науковим керівником. Роль наукового керівника полягає в уточненні списку наукової літератури за темою, обговоренні вибору предмету, об’єкту, мети та завдань дослідження, формулюванні наукової концепції теми, головних ідей, виявлених у дослідженні, сприянні творчих пошукам за темою дослідження, а також в підготовці студента до захисту курсової роботи (формулювання основних положень, які будуть винесені на захист).

2.4. Написання, роздрук і перевірка науковим керівником першого варіанту тексту курсової роботи з дотриманням усіх вимог щодо оформлення роботи (правила оформлення див. далі). Можливе поетапне написання, тобто подання науковому керівнику окремих розділів роботи. У процесі виконання роботи студент повинен підтримувати постійний зв’язок із науковим керівником, звертаючись до нього за консультацією в міру виникнення питань або ускладнень.

2.5. Виступ студента на попередньому захисті курсової роботи. Відбувається за 4 тижні до основного захисту.

2.6. Доопрацювання тексту курсової роботи після попереднього захисту з урахуванням побажань і рекомендацій наукового керівника. Оформлюючи готову роботу, студент спочатку складає перший (чорновий) варіант рукопису і представляє його почергово розділами керівникові. Після перевірки, враховуючи зауваження та вказівки, автор доробляє та переробляє рукопис. Одночасно уважно редагує написане, ще раз старанно звіряє всі цитати і посилання на літературні джерела, перевіряє висновки, наведені прізвища та ініціали. На виправлення тексту дається 1 тиждень.

2.7. Підготовка відгуку наукового керівника на курсову роботу. Закінчена робота пред’являється керівникові не пізніше ніж за три тижні до терміну захисту. Керівник надає відгук на курсову роботу.

2.8. Захист курсової роботи.

2.9. Курсову роботу виконують в терміни відповідно до навчального плану.

Ііі. Структура та зміст курсової роботи

Курсова робота складається з таких змістових компонентів: вступ (2–3 сторінки), основна частина (3 розділи, поділені на підрозділи (20–25 сторінок), при цьому: І розділ (8–10 сторінок) ІІ розділ (8–10 сторінок) ІІІ розділ (8−10 сторінок)), висновки (2–3 сторінки). Крім названих змістових частин, до структури роботи входять титульний аркуш, зміст, список використаної літератури / список джерел, додатки (в разі необхідності). Роботу можна також доповнити додатками та списком умовних скорочень.

1. Титульний аркуш – перша сторінка наукової роботи, призначена для початкового знайомства з працею, тому важливо, щоб на ній були зафіксовані відомості про роботу

Титульний аркуш роботи містить: (див. додаток Б).

• найменування міністерства;

• найменування вищого навчального закладу;

• назву факультету, кафедри, де вона виконана;

• тему курсової роботи;

• прізвище, ім'я та по батькові автора повністю;

• науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали наукового керівника;

• місто і рік.

2. Зміст – це друга сторінка роботи, на якій відтворено назви основних змістових частин роботи із зазначенням їх початкової сторінки (див. додаток В). Назву «основна частина» не пишуть ні у змісті, ні в тексті.

3. Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів (за необхідністю).

Якщо цього вимагає робота і автор використовує маловідомі скорочення, нові символи, позначення та ін., то їхній перелік може бути поданий у курсовій роботі у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою називають скорочення, а справа – їхнє докладне розшифрування.

Наприклад: b/t b/t//j battement tendu battement tendu jete

4. Вступ – це початкова змістова частина наукового дослідження.

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (завдання) та не перевищує 10% загального обсягу роботи. Цей компонент наукової роботи не потребує поширених цитувань, абстрактних роздумів. Автор у вступі подає загальну характеристику роботи у рекомендованій нижче послідовності:

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями, проблеми обґрунтовує актуальність і доцільність роботи, висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним, досить кількома реченнями висловити суть проблеми.

Наприклад:

Об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження. Студент визначає об'єкт та предмет дослідження, формулює мету роботи і завдання, які необхідно розв'язати для досягнення поставленої мети. \

Об’єкт – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Категорії наукового процесу об’єкт та предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяють ту його частину, яка є предметом дослідження. У одному об’єкті може бути виділена достатньо велика кількість предметів дослідження (предмет дослідження повинен відповідати темі дослідження).

Наприклад: Об’єкт: балетний театр в Україні. Предмет:зародження професійного балетного театру в Україні.

Мета дослідження тісно пов’язана з темою курсової роботи і повинна чітко вказувати, що саме вирішується в роботі; це запланований результат, якого необхідно досягти (мета роботи переплітається з її назвою і повинна чітко вказувати, що саме розв’язується в курсовій роботі).

Наприклад: Метою роботи є здійснити дослідження та встановити етапи зародження, встановити мистецьке значення професійного балетного театру в Україні (на прикладі творчості І. Котляревського).

Завдання – це конкретні етапи досягнення мети. Треба пам’ятати, що вони визначають спрямованість і хід дослідження, від них залежатиме структура роботи (кожному з поставлених завдань має відповідати конкретна її частина – розділ, параграф, абзац). У вступі висвітлюють тільки основні завдання дослідження (їх може бути три-шість).

Наприклад: Дана мета вимагає виконання наступних завдань: дослідити життєвий та творчий шлях Івана Котляревського, як актора і драматурга; встановити мистецьке та культурне значення п’єси «Наталка Полтавка» І. П. Котляревського; проаналізувати танцювальну і музичну складову п’єси «Наталка Полтавка».

Теоретичне та практичне значення: Варто довести важливість наукового дослідження як у теоретичному (спроба осмислити, систематизувати етапи зародження професійного балетного театру в Україні, дослідити закономірності і тенденції їх розвитку і т.п.), так і прикладному аспекті (акцентувати увагу на можливості використання здобутих результатів при укладанні програми чи конспекту лекцій з дисципліни «Історія хореографічного мистецтва» тощо.

Огляд літератури та стан вивченості обраної теми.

Обов'язковою частиною вступу є огляд літератури з теми дослідження, до якого автор включає найвагоміші, найактуальніші (не більше 10-15 джерел), з посиланнями на джерела. При цьому нема потреби здійснювати повний бібліографічний опис цих робіт – необхідно лише зосередитись на перевагах та недоліках зазначених праць у розкритті обраної теми. На основі цього студент робить висновок про стан вивченості теми.

Наприклад: Дану тему вивчали: Василенко К. Ю. [8], Верховинець В. М. [16], Масол Л. М. [4], Комаровська О. А. [15], Ничкало С. А. [34], Станишевський Ю. О. [48].

Якщо це зумовлено особливістю теми або специфікою навчально-наукового завдання, огляд літератури може складати перший розділ роботи і мати ширший виклад (проте становити не більше 20% загального обсягу роботи), що слід зазначити у вступі. Також у вступі зазначаємо і коло тих питань чи проблем, що їх студент свідомо не торкається у своєму дослідженні.

На закінчення вступу слід умотивувати логіку послідовності наукового викладу (поділ на розділи, підрозділи тощо) згідно з основним науковим завданням, яке студент вирішує у роботі. Здійснити коротку анотацію розділів та підрозділів.

Наприклад: Курсова робота складається з вступу, трьох розділів: І - Іван Котляревський – актор і драматург, в якому здійснено дослідження життєвого та творчого шляху актора і митця. ІІ - «Наталка – Полтавка» І. П. Котляревського: непересічне значення для української культури, в якому проводиться усесторонній аналіз п’єси. Цей розділ має 5 підрозділів: Танцювальна і музична складова «Наталки Полтавки»; Народна пісня і танець як засоби характеристики народних образів («Наталка-Полтавка» М. Лисенка); Постановка М. Щепкіним танцю Виборного – перша спроба поглибити виразність сценічної дії засобами «танцювального» образу; Сучасні постановки «Наталки – Полтавки»; Екранізація «Наталки – Полтавки». ІІІ «Енеїда» І. П. Котляревського як «Енциклопедія українського танцю», здійснено дослідження героїчної поеми у синтетичному прояві мистецтва. Цей розділ має 2 підрозділи: Сценічне рішення «Енеїди»; Екранізація «Енеїди». Курсова робота містить висновки і список використаної літератури та додатки.

5. Основна частина.

Основна частина курсової роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки. У кінці кожного розділу автор подає стислий висновок про одержані наукові і практичні результати. У розділах та підрозділах роботи автор викладає результати власних досліджень з висвітленням того нового, що він вносить у розроблення проблеми, що послідовно розкривають визначенні завдання дослідження.

Виклад матеріалу має бути підпорядкованим одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

6. Висновки.

У висновках мають бути викладені основні наукові та практичні результати, одержані в процесі дослідження. У висновках подається власна оцінка ступеня вирішення тих завдань, що стояли перед дослідником; формулюються загальні висновки роботи, подаються розроблені на їхній основі рекомендації.

7. Список використаної літератури.

Список використаної літератури (не менш ніж 20–30 позицій) рекомендовано розміщувати в алфавітному порядку, він повинен відповідати вимогам державного стандарту. До цього списку включається весь перелік наукових видань (не підручників!), якими користувався автор в процесі підготовки роботи, як ті твори, на які є посилання в тексті, так і ті, які не цитуються, але були використані в процесі підготовки роботи, як друковані тексти, так і електронні ресурси, але тільки авторські наукові тексти. Окремо може бути подано список досліджуваних джерел.

8. Додатки.

Допоміжний матеріал, необхідний для повнішого сприйняття роботи включається у пункт Додатки (наприклад, укладені словники, реєстри, листування, документи, фольклорні записи, малюнки, фотознімки, деякі частини танцювального уроку, описи хореографічних етюдів). Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: Додаток А, Додаток Б і т. д.