- •Тема 1. Предмет і метод економічної теорії.
- •1. Історія виникнення і розвитку економічної теорії. Основні школи і течії.
- •1). Визначення економіки і її місце і роль в народному господарстві.
- •2). Історична диференціація економічних концепцій.
- •3). Сучасні економічні теорії:
- •3. Основні методи дослідження соціально-економічного процесу.
- •1). Методологічна система економічного аналізу:
- •2). Економічні закони і категорії.
- •1). Економічні закони.
- •Класифікація економічних законів:
- •2). Економічні категорії.
- •4). Відповідно до неокласичної теорії основними факторами виробництва виступають труд, земля, капітал та підприємницькі здібності.
- •2. Виробничі можливості і потреби суспільства.
- •3. Економічний інтерес, його об’єкт, функція. Інтереси і потреби: діалектика взаємозв’язку.
- •4). Місце і роль економічної системи в суспільному організмі.
- •2. Економічні відносини як суспільна форма і спосіб організації економічної системи. Структура економічних відносин.
- •3. Типи і еволюція економічних систем. Формаційний і загальноцивілізаційний підходи до типізації суспільства.
- •1. Форми організації суспільного виробництва.
- •1). Форми організації виробництва і їх відмінності.
- •2). Історичні етапи формування економічної організації виробництва.
- •2. Товар і його властивості.
- •1). Товар як суспільна форма багатства при виробництві.
- •2). Споживча вартість товару.
- •3). Мінова вартість товару.
- •4). Подвійний характер праці при створенні товару.
- •3. Альтернативні теорії вартості. Закони розвитку товарного виробництва.
- •1).Щодо сутності вартості та ціни у світовій літературі сформувались такі основні теорії:
- •2). Закон вартості як основний закон товарного господарства.
- •4. Сутність грошей і їх функції.
- •1). Сутність грошей.
- •2). Основні функції грошей.
- •5. Закони грошового обігу. Інфляція.
- •1). Закони грошового обігу.
- •2). Сутність інфляції.
- •1. Підприємство як суб’єкт економічної системи.
- •1). Підприємство як економічна категорія.
- •2). Умови підприємницької діяльності:
- •3). Види і функції підприємництва
- •4). Принципи підприємницької діяльності.
- •2. Капітал як категорія економічної теорії.
- •1). Відмінність між грошима і капіталом.
- •2). Альтернативні теорії капіталу:
- •3). Структура капіталу.
- •3. Капітал підприємства і його кругообіг. Функціональні форми капіталу.
- •1). Кругообіг капіталу.
- •2). Обіг капіталу.
- •3). Розподіл капіталу за характером обігу.
- •4). Відтворення і нагромадження капіталу.
- •5). Способи розподілу капіталу.
- •4. Витрати і прибуток підприємства.
- •1). Витрати виробництва як економічна категорія.
- •2). Економічна сутність прибутку, види прибутку.
- •3). Заробітна плата, її сутність. Системи заробітної плати.
- •4). Зайнятість і безробіття в умовах ринкової економіки.
- •6. Підприємництво в аграрній сфері.
- •1.) Ціна землі.
- •2). Аграрні відносини.
- •3). Земельна рента.
- •1). Сутність ринку.
- •2). Функції ринку.
- •3). Суб’єкти і об’єкти ринкових відносин.
- •4). Умови формування і розвитку ринкових відносин.
- •5). Види ринків.
- •2. Еластичність попиту Еластичність (elasticity) – це міра чутливості функціонально пов’язаних величин. Вона визначається як співвідношення процентних змін залежної і незалежної змінних.
- •Еластичність попиту за ціною (price elasticity of demand) – це процентна зміна обсягу попиту, спричинена однопроцентною зміною ціни даного товару:
- •Факторами цінової еластичності попиту виступають:
- •Перехресна еластичність попиту (cross elasticity) – це процентна зміна обсягу попиту на один товар при зміні на 1% ціни іншого товару:
- •Еластичність попиту за доходом (income elasticity of demand) – це процентна зміна обсягу попиту, викликана однопроцентною зміною доходу:
- •3. Еластичність пропозиції
- •4. Коефіцієнт еластичності у короткому і довгому періоді
- •1. Корисність і попит.
- •Корисність блага (utility of good) – це здатність економічного блага задовольнити одну або кілька людських потреб.
- •Кардиналістський (кількісний) підхід до аналізу корисності і попиту ґрунтується на уявленні про можливість вимірювання корисності різних благ у гіпотетичних одиницях корисності.
- •Бюджет – це кількість грошей споживача, яку він здатний витратити у певний період часу. Розмір бюджету і ціни товарів визначають бюджетне обмеження споживача (budget constraint):
- •Властивості бюджетної лінії:
- •2. Оптимальна комбінація ресурсів. Заміщення факторів виробництва.
- •Гранична норма технологічної заміни (marginal rate of technical substitution) показує, від якої кількості одного фактора треба відмовитись, щоб залучити у виробництво додаткову одиницю іншого фактора.
- •Функція Кобба-Дугласа має такий вигляд:
- •Прибуток і дохід Прибуток (profit) – у загальному вигляді визначається як різниця між сукупним виторгом (total revenue) і сукупними витратами (total cost):
- •4. Витрати виробництва в довгостроковому періоді:
- •3. Синтез конкуренції і монополії. Антимонопольна політика держави.
- •1. Система національних рахунків: сутність і основні поняття
- •2. Показники продукту і доходу макрорівня та методи їх обчислення
- •3. Показники динаміки ввп. Індекси цін
- •1. Структура національного ринку. Ринок товарів та його механізм
- •2. Ринок праці. Зайнятість і безробіття
- •3. Ринок грошей та інфляційний механізм
- •1. Споживчі витрати і заощадження домогосподарств
- •2. Інвестиційні витрати підприємницького сектору
- •3. Визначення рівноважного ввп на основі сукупних витрат
- •4. Теорія мультиплікатора
- •5. Рівновага в умовах повної зайнятості: рецесійний та інфляційний розрив
- •1. Місце та роль держави в сучасній економіці
- •2. Фіскальна політика: мета, важелі, різновиди, мультиплікативні ефекти, проблеми реалізації
- •3. Монетарна політика: мета, важелі, різновиди, мультиплікативні ефекти, проблеми реалізації
- •3. Економічна динаміка: сутність, форми, чинники, моделі
- •3. Ефективність виробництва.
- •1. Макроекономічна рівновага національного ринку. Рівновага товарного ринку та ринку грошей. Взаємодія ринків: модель is – lm
- •2. Використання моделі is – lm для оцінки відносної ефективності бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики
4). Місце і роль економічної системи в суспільному організмі.
Цілісність, а отже й висока організованість і ефективність сучасних розвинених економічних систем, залежить від того, наскільки сильна її гуманістична, демократична та екологічна спрямованість.
а). Гуманістична спрямованість означає підпорядкованість розвитку економічних систем найвищим моральним, культурним, гуманістичним цінностям людей праці (зокрема, цінностям християнської економіки), розвитку їхніх творчих, організаційних, розумових і фізичних здібностей, тобто всіх сутнісних сил людини.
б). Демократична спрямованість найбільше залежить від двох основних чинників: від ступеня демократизації економічних відносин і, насамперед – відносин економічної власності; від ступеня участі працівників в управлінні виробництвом і власністю, їхнього впливу на господарський механізм.
в). Екологічна спрямованість економічної системи передбачає формування такої еколого-економічної системи, яка б зберігала природу, сприяла задоволенню зростаючих екологічних потреб суспільства (у чистому повітрі, екологічно чистих продуктах тощо), сприяла впровадженню у виробництво техніки і технології, яка б оберігала навколишнє середовище та ін.
2. Економічні відносини як суспільна форма і спосіб організації економічної системи. Структура економічних відносин.
1). Економічні відносини – відносини і зв’язки між людьми, що виникають у процесі суспільного виробництва, розподілу, обміну і споживання вироблених благ. Продуктивні сили, виражаючи відношення суспільства до природи, не вичерпують зміст економічної системи. Вона завжди включає в себе і певну суспільну форму продуктивних сил, і спосіб організації економічної системи, які створює сукупність економічних відносин між людьми.
Створення продукту за всіх умов є суспільним процессом, оскільки люди виробляють життєві блага не ізольовано один від одного, не поодинці, а об’єднуючись певним чином, спілкуючись один з одним і взаємодіючи.
Суспільне виробництво в широкому розумінні складається з власне виробництва, розподілу, обміну і споживання. Це чотири фази або сфери суспільного виробництва.
2). Економічні відносини формуються також унаслідок взаємодії трьох відносно самостійних підсистем, якими є техніко-економічні, організаційно-економічні і соціально-економічні відносини.
а). Техніко-економічні відносини знаходять своє вираження у спеціалізації, кооперуванні, комбінуванні виробництва, його концентрації, обміні діяльністю між людьми, в економічних нормативах тощо. З ними тісно пов’язані організаційно-економічні відносини, які виникають у процесі організації виробництва, розподілу, обміну і споживання, в управлінні цими процесами. Безпосередньо вони виникають між керівниками різних ланок суспільного виробництва і найманими працівниками, в процесі маркетингової діяльності, планування, програмування тощо.
б). Техніко-економічні і організаційно-економічні відносини відіграють важливу роль у виробництві, розподілі, обміні і споживанні, ступінь їх розвитку є суттєвою характеристикою рівня усуспільнення виробництва, продуктивних сил суспільства. Техніко-економічні та організаційно-економічні форми — структура виробництва, поділ і кооперація праці, форми управління — є об’єктом вивчення політичної економії. Вони тісно і безпосередньо пов’язані з відносинами виробництва, розподілу, обміну і споживання, що основані на тих чи інших типах і формах власності, але в той же час суттєво відрізняються від них тим, що не виражають відносин привласнення. Їх розвиток, подібно до розвитку продуктивних сил, сприяє ефективності суспільного виробництва.
в). Соціально-економічні відносини — це така суспільна форма виробництва, суть і основу якої становлять відносини власності на засоби виробництва, природні ресурси, людський фактор, життєві блага. До соціально-економічних відносин належить також соціально-економічний аспект трудових відносин (характер праці) та відносини розподілу. Наприклад, відносини розподілу життєвих благ у Швеції за своїм характером скоріше є соціалістичними, ніж капіталістичними.