5. Закони грошового обігу. Інфляція.

1). Закони грошового обігу.

а). Грошовий обіг – це безперервний рух грошей, що виконують функції засобу обігу та засобу платежу.

NB: Історично усталена й законодавчо встановлена державою у кожній країні форма організації грошового обігу називається грошовою системою.

б). В розвитку людського суспільства виділяють три основних системи грошового обігу:

• біметалізм (використання як гроші двох металів - золота і срібла (XVI - XIX ст.);

• монометалізм (використання як гроші тільки золота, а паперові й кредитні гроші вільно на нього обмінювалися (до 30-х років ХХ ст..);

• кредитно-грошовий обіг (використання тільки замінників золота – паперових грошей (з 30-х років ХХ ст.).

в). Виходячи із специфічної природи грошей (золотих, паперових, кредитних) і тих функцій, що вони виконують, діють суворо визначені закони грошового обігу.

Закон грошового обігу – це загальні та специфічніф закони, що діють у декількох економічних формаціях і, передусім за умов капіталістичного способу виробництва, та виражають внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між кількістю необхідних для обігу грошей, цінами товарів, що підлягають реалізації та вартістю грошей.

• Закон обігу паперових грошей. Сутність цього специфічного закону полягає в тому, що кількість грошей у сфері обігу має дорівнювати кількості золотих грошей, потрібних для нормального функціонування товарообігу. Кожен паперовий долар прирівнювався до золотого і мав таку саму купівельну ціну, як і золотий.

NB: Закон обігу паперових грошей діяв за умов, коли в основі грошової вартості лежало золото.

• Класичний закон грошового обігу. В умовах обігу золота, а також паперових та кредитних грошей при їх вільному обміні на золото кількість грошей, необхідна для обігу, визначається такою формулою (класичний підхід):

де Кг - кількість грошей, необхідна для обігу;

СЦ - сума цін товару, які підлягають реалізації;

К - сума цін товару, проданих у кредит;

П - платежі, що настали;

ВП – взаємопогашувані безготівкові платежі;

О - число обертів однойменних грошових одиниць.

• Неокласичний закон грошового обігу. Більшість економістів Заходу користуються рівнянням обміну І. Фішера:

M  V = P  Q,

де М - грошова маса;

V - швидкість обігу грошей;

Р - рівень товарних цін;

Q - кількість товарів, що перебувають в обігу.

NB: Порушення даного рівняння приводить до інфляції.

2). Сутність інфляції.

а). Інфляція - це знецінення грошей, викликане їх пере нагромадженням у сфері грошового обігу. Проявляється інфляція передусім у зростанні цін на товари.

б). Існують такі форми інфляції:

• повзуча (зростання цін приблизно на 10% на рік);

• галопуюча (зростання цін від 20 до 200% на рік);

• гіперінфляція (зростання цін від 500 до 1000% і більше на рік).

NB: Західні вчені виділяють близько 60 видів інфляції.

Разом з тим розрізняють інфляцію попиту і пропозиції; локальну і світову; відкрита та прихована.

в). Наслідки інфляції:

• посилення диспропорцій в економіці;

• дезорганізація господарських зв’язків;

• призводить до кризи державних фінансів;

• значно активізує спекуляцію та «тіньову» економіку, корупцію;

• посилює злочинність.

г). Грошова реформа як засіб боротьби з інфляцією.

• Грошові реформи означають якісні або сутнісні зміни у грошовій системі з метою її впорядкування і зміцнення. Грошові реформи можуть мати суттєвий та якісний характер.

NB: Суттєвий характер реформ – утворення нової грошової системи.

• Види грошових реформ:

• Перехід від однієї грошової системи до іншої;

• Зміна знеціненої та неповноцінної монети на повноцінну або нерозмінних грошових знаків – на розмінні;

• Зміни порядку емісії та забезпечення банкнот;

• Стабілізація валюти або окремі заходи щодо впровадження грошового обігу.

NB: Основними методами стабілізації валют є нуліфікація, девальвація, ревальвація.

Нуліфікація – рішення держави про недійсність знецінених грошей і заміна їх новими.

Девальвація – офіційне зниження урядом золотого вмісту грошової одиниці національної валюти і відповідне зниження її офіційного курсу по відношенню до іноземних валют.

Ревальвація – підвищення центральним банком обмінного курсу національної валюти за системи фіксованих валютних курсів.

5. Капітал в системі соціально-економічних відносин.

1. Підприємство як суб’єкт економічної системи.

2. Капітал як категорія економічної теорії.

3. Капітал підприємства і його кругообіг. Функціональні форми капіталу.

4. Витрати і прибуток підприємства.

5. Трудові відносини в ринкових умовах.

6. Підприємництво в аграрній сфері.