- •Загальні відомості
- •Тема 2.1. Загальні відомості про металорізальні верстати.
- •1. Класифікація металорізальних верстатів.
- •2.Основні та допоміжні рухи в верстатах, кінематичні схеми. Процес отримання на верстатах деталей заданої форми і розмірив склада –
- •2.Параметри процесу обробки.
- •3.Загальні питання електроприводу верстатів.
- •4. Регулювання швидкості приводів верстатів.
- •Вузол зміни кутової швидкості ви –
- •4. Вибір системи автоматизації верстатів.
- •5. Електрична апаратура керування верстатами.
- •Триполюсні ав можуть мати три електромагнітних розчіплювачі макси – мального струму. Струм спрацювання регулюється, час спрацювання ав –
- •7. Типові блокувальні зв’язки в схемах керування верстатами.
- •Проміжкового реле
- •Схеми обмеження переміщень використовуються для виключення зіткнень між окремими рухомими елементами, а також виходу їх за межі робочої зони. Більш точніша зупинка здійснюється використанням галь –
- •Тема 2.2 Електроустаткування і схеми автоматичного керування
- •1. Загальні відомості про верстати токарної групи.
- •Процес токарної обробки на таких верстатах складається з операцій зі змі –
- •2.Типи електроприводів токарних верстатів.
- •2.Розрахунок потужності двигуна головного приводу токарних верстатів.
- •Перевірка механічної характеристики на жорсткість.
- •Для верстатів легкої групи:
- •Для верстатів середньої групи:
- •3. Визначення потужності допоміжних приводів і приводів подачі.
- •4. Розрахунок потужності та вибір двигунів насосних станцій охолодження та гідросистем.
- •Розрахунок потужності двигуна гідронасосу.
- •5. Електропривод і схеми керування токарними верстатами.
- •2 ) Пуск “Вперед” - рк (права) положення “Вперед” ms1
- •4 ) Пуск “Назад”: рк “Назад” ms2 вкл. К5 вкл.К3 м1 на реверс.
- •0 Інші елементи.
- •Електромагнітом ya3.
- •Тема 2.3. Електроустаткування і схеми керування свердлильними
- •1. Призначення і загальна будова свердлильних і розточувальних
- •Свердлильні верстати поділяються вертикально-свердлильні і радіально-
- •Тема 2.4. Електрообладнання і схеми керування фрезерними
- •1.Призначення, класифікація і будова фрезерних і зубофрезерних верстатів.
- •Вимоги до електроприводу і схем керування фрезерних верстатів.
- •3.Розрахунок потужності двигунів електроприводів.
- •4.Електроустаткування і схеми керування фрезерними верстатами.
- •Тема 2.5. Електрообладнання і схеми керування поздовжньо-
- •Призначення, класифікація і будова поздовжньо-стругальних
- •2.Кінематична схема і система приводів механізмів стругального верстата.
- •3.Особливості роботи і типи головних приводів стругального верстату.
- •4.Розрахунок потужності двигуна приводу стола.
- •5.Електроприводи подач стругального верстата.
- •6.Електроустаткування та схема керування стругального верстату.
- •Тема 2.6. Електроустаткування і схеми керування шліфувальними і
- •1.Призначення і загальна будова шліфувальних і доводочних верстатів.
- •2.Склад і особливості електрообладнання шліфувальних верстатів.
- •3.Електроприводи шліфувальних верстатів.
- •4.Розрахунок потужності двигуна головного приводу.
- •5.Електроустаткування і схема керування круглошліфувального
Тема 2.6. Електроустаткування і схеми керування шліфувальними і
доводочними верстатами.
1.Призначення і загальна будова шліфувальних і доводочних верстатів.
Шліфувальні верстати призначені для чистової обробки деталей за допомо –
гою шліфувальних абразивних кругів.
Шліфувальні верстати поділяються:
- плоскошліфувальні, які призначені для обробки зовнішніх поверхонь плоских деталей. Ці верстати в залежності від форми стола і розташування шліфувального кругу бувають:
- верстати з прямокутним столом;
- верстати з круглим столом;
- верстати з горизонтальним шпинделем;
- верстати з вертикальним шпинделем.
- круглошліфувальні, які призначені для шліфування циліндричних повер –
хонь тіл обертання, конічних і торцевих поверхонь (шліфування валив).
- внутрішньошліфувальні, які призначені для шліфування внутрішніх повер -
хонь тіл обертання.
- спеціалізовані, які призначені для отримання надто чистих поверхонь:
- доводочні (обробні);
- різьбошліфувальні;
- шліцешліфувальні;
- для шліфування колінчатих валив.
Схеми шліфування приведені на рис. 2.28.
Р
ис.2.28.
Схеми шліфування.
а) – кругле зовнішнє;
б) – кругле внутрішнє;
в) – плоске периферією круга з
прямокутним столом;
г) - плоске торцем круга з
прямокутним столом;
д) - плоске торцем круга з
круглим столом;
1 – вироб, 2 – шліфувальний круг, 3 – напрямок обертання, V – швидкість різання,
S – подача, t – глибина шліфування.
Загальна будова, кінематична і гідравлічна схеми круглошліфувального верстата приведені на рис.2.29.
1,2 – лімб і рукоятка компенсації зношення кругу, 3 – маховик ручної подачі, 4 – плунжер автоматичної подачі, 5,7 – собачка і храпове колесо, 7 – пружина, 8 – маховик задньої бабки, 9,10 – золотник і електромагніт швидкого підводу шліфувальної бабки, 11, 12 – електромагніт і золотник реверсу стола (подачі), 13 – насосна станція гідросистеми,
14 – розвантажувальний клапан, 15,16 – плунжерна пара переміщення бабки, 17 – запор- ний клапан, 18 – гальмівний циліндр, 19 – дросель регулювання швидкості бабки, 20 – ма- ховик ручного переміщення стола, 1Д – двигун приводу шліфувального кругу, 2Д – двигун
приводу обертання виробу, 3Д – двигун приводу подачі стола.
Рис.2.29. Загальна будова, кінематична і гідравлічна схеми круглошліфувального
верстата.
2.Склад і особливості електрообладнання шліфувальних верстатів.
Особливістю електрообладнання шліфувальних верстатів є наявність в його складі додаткових електрифікованих вузлів:
- електромагнітні столи, які забезпечують просте і швидке закріплення виробів. Питоме тягове зусилля складає 20÷130 Н/см2.
Рис.2.30. Будова електромагнітної
плити стола.
1 –нижня плита, 2 – осердя, 3 – котушки,
4 – корпус, 5 – верхня плита, 6 – немагніт-
ні прокладки, 7 – вироб.
Перед зніманням виробів з плити
котушки відключаються і замика -
ються на розрядний опір.
Плити виготовляються з мало –
вуглецевої сталі. Осердя електро -
магнітів виготовляються з електро-
технічної сталі.
- демагнетізатори призначені для розмагнічування виробів після знімання їх зі стола. Котушки демагнетізатора вмикаються в мережу змінного струму частотою 50 Гц.
Р
ис.2.31.
Схеми демагнетізаторів
а) – для окремих деталей,
1 – магнітопровід, 2 – полюсні баш - маки, 3 – немагнітна прокладка,
4 – котушки.
б) – з безперервною подачею деталей.
1 – лоток, 2 –котушка, 3 – вироб.
- пристрої для автоматичного контролю розмірив забезпечують автоматич –не відключення верстата при досягненні необхідних розмірив виробу.
Рис.2.32.
Електроконтактний вимі –
рювальний пристрій.
а) – конструкція:
1 – корпус, 2 – шток, 3 – твердосплав- ний наконечник, 4 – плоска пружина,
5 – втулки, 6,11 – виті пружини,
7 – важель, 8,9 – контактні гвинти,
10 – хомутик.
б) – електрична схема.
Робота пристрою.
При зменшенні розміру деталі шток опускається донизу, і хомутик натис - кає на упор контактного важелю, при цьому верхній кінець контактного важелю відхиляється від контактного гвинта 8. При подальшому зменшенні розміру деталі контактний важіль замикається з контактним гвинтом 9. Дана
послідовність дозволяє здійснити автоматичний перехід з чорнової обробки на чистову. Настройка пристрою на припуск обробки здійснюється махович –
ками контактних гвинтів 8 і 9.
З метою підвищення надійності контактів вони керують виконавчим меха –
нізмом через електронний підсилювач (схема б). При замкненому контакті 8 транзистор VT1 закритий, а VT2 відкритий і реле К2 включене. При закін –
ченні чорнового шліфування контакт 8 розмикається, VT1 відкривається і спрацьовує К1, яке видає команду на перехід з чорнової подачі на чистову. При закінченні чистового проходу замикається контакт 9, VT2 закривається, реле К2 відключається і в схему керування поступає сигнал на відвід кругу, тобто на завершення циклу обробки.
Використання пристроїв контролю розмірив підвищує продуктивність праці, тому що дозволяє одному працівнику обслуговувати декілька верста –
тів, а також зменшує можливість браку і полегшує обслуговування верстатів.
