11. Внутрішньокорпоративні документи ат. Програми антикризових заходів. Поняття антикризового корпоративного управління. Вирішення конфлікту інтересів.

Внутрішньокорпоративні положення розробляються виконавчи­ми органами корпорації або консалтинговими організаціями за замовленням, а затверджуються органами управління. Так, існує ряд положень, що визначають базові засади функціону­вання корпорації і затверджуються, як правило, загальними збора­ми акціонерів. До таких положень можна віднести Положення про загальні збори, Положення про раду акціонерного товариства, Поло­ження про правління, Положення про ревізійну комісію, Положен­ня про збільшення (зменшення) статутного фонду, Положення про відповідальність посадових осіб перед акціонерним товариством і акціонерами та ін.

Система антикризового управління передбачає ряд пов’язаних заходів, серед яких мають бути організаційні, виробничі, економічні, інвес­тиційні, зовнішньоекономічні, соціальні, екологічні тощо, які розробляються і здійснюються для окремих конкретних підприємств. Особливо необхідно виділити такі напрями антикризового управління:

— аналіз руху акцій корпорації на вторинному ринку;

— аналіз керованості підприємством, проведення заходів, спря­мованих на її підвищення;

— спеціальний аналіз співвідношення боргових зобов’язань;

— розробка і виконання програми ненарощування боргів;

— розробка й здійснення програми погашення боргів;

— розробка і проведення змін виробництва;

— розробка маркетингової підпрограми;

— розробка та здійснення програми залучення інвестицій;

— розробка і здійснення реструктуризації підприємства;

— розробка процедури банкрутства;

— розробка та вибір варіантів санації підприємства.

Конфлікт інтересів. По суті агентська проблема - це результат того, що власник живе за рахунок прибутку, а менеджер на зарплату і за рахунок особистого споживання на гроші фірми. Тому у них зовсім різне уявлення про те, як фірма повинна розвиватися і яка в неї повинна бути структура фінансових результатів (співвідношення витрати-прибуток).

12. Порядок створення ат. Функції правління ат.

Засновниками акціонерного товариства можуть бути одна, дві чи більше осіб. Засновниками може укладатися засновницький договір, у якому визначаються порядок провадження спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства, кількість, тип і клас акцій, що підлягають придбанню кожним засновником, номінальна вартість і вартість придбання цих акцій, строк і форма оплати вартості акцій, строк дії договору. Для створення акціонерного товариства засновники повинні провести закрите (приватне) розміщення його акцій, установчі збори та здійснити державну реєстрацію акціонерного товариства. У разі заснування товариства однією особою засновницький договір не укладається. У разі заснування акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед його засновників шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акцій АТ може здійснюватися після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій.

Акціонерне товариство може бути створене шляхом заснування або злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариства, державного (державних), комунального (комунальних) та інших підприємств у акціонерне товариство.

Товариство створюється без обмеження строку діяльності, якщо інше не встановлено його статутом. Товариство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дати його державної реєстрації в установленому законодавством порядку.

У разі заснування акціонерного товариства однією особою рішення, які повинні прийматися зборами засновників, приймаються цією особою одноосібно і оформляються рішенням про намір заснувати товариство. Якщо єдиним засновником товариства є фізична особа, її підпис на рішенні про намір заснувати товариство підлягає нотаріальному засвідченню.