V. Підсумок заняття

Рефлексія

• Чи сподобалося вам заняття?

• Що сподобалося найбільше?

• Який театр вам сподобався більше: настільний ляльковий театр чи «театр рукавичок»?

• Чи цікаво вам було грати в ляльковому театрі?

• Чи є у вас бажання продовжувати займатися в гуртку?

Тема. Знайомство з театром петрушок.

Гра «Ми – ляльководи»

Мета: познайомити дітей з особливостями театру петрушок; розвивати творчі здібності дітей, виховувати артистизм; сприяти формуванню певної майстерності у веденні ляльок, розвивати артикуляційний апарат, мовленнєві здібності дітей, дрібну моторику пальців рук.

Обладнання: комп’ютерна техніка, комп’ютерна презентація, роздаткові картки для артикуляційної гімнастики.

Хід заняття

І. Організаційний момент. Налаштування дітей на роботу

Артикуляційна гімнастика

Де ж наш пустун язичок?

Заховався за білесенький тинок.

Ліг на бочок і мовчок.

А ми його розбудимо.

Поплямкаєм губами,

Поклацаємо зубами,

Подзижчати комариком - з-з-з-з,

Посичати гускою – с-с-с-с,

Подирчати трактором – др-др-др-др,

Пошуміти вітерцем – ш-ш-ш-ш.

Добре слухається нас язичок.

Завдання

1. Вдихніть. Вимовіть на одному довгому видиху:

Вав – вов – вув – вів – вив – вев

Тав – тов – тув – тів – тив – тев

2. Повторіть скоромовку тричі, пришвидчуючи темп: Жатка в полі жито жне, жатку жайвір дожене.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Керівник гуртка демонструє ляльку Петрушку.

• Хто знає, як називають таку ляльку? (Петрушка).

• Що ви знаєте про цю ляльку?

ІІІ. Оголошення теми заняття

ІV. Робота над новим матеріалом

Розповідь керівника гуртка про театр петрушок (у супроводі презентації)

Лялькові вистави були улюблені у всіх країнах з давніх часів. У кожній країні діяв свій народний герой. Один із улюблених персонажів російських народних лялькових вистав – Петрушка.

Петрушка – це лялька-рукавичка. Як правило, це лялька в червоній сорочці, полотняних штанях і загостреному ковпаку з кісточкою.

Як зовнішність Петрушки (довгий ніс та ковпачок с кісточкою), так і сценки, котрі він награвав, майже не змінювалися століттями. В лялькових дійствах разом із Петрушкою брали участь інші персонажі: циган, лікар, квартальний, капрал і т. д.

Театр петрушок – це найпростіший вид лялькового театру. Ляльковод одягає на руку ляльку-петрушку, керує нею, говорить за неї, стоячи за ширмою.

Ляльки-петрушки відрізняються від звичайних іграшок тим, що у них немає тулуба. Його замінює сорочка-рукавичка, яку ляльковод надягає на руку.

Г олова у петрушки порожниста, шия закінчується отвором, у який вставлено патронку для пальця. До рукавів сорочки пришивають руки ляльки з патронками. На рукавичку одягають костюм. Ноги у ляльки бувають не завжди. Ляльками-петрушками називають різні лялькові персонажі, схожі за своєю будовою.

Сценою театру петрушок є ширма. На ній встановлюють декорації, відбувається дія спектаклю. За ширмою знаходяться ляльководи, які керують ляльками і говорять за них.