V. Пальчикова гімнастика
Вправа «Сонечко»
Руки
перехрещені тильним боком долонею до
себе. Спочатку пальці обох рук стиснуті
в кулаки, потім пальці-промінці
розкриваються, руки повертаються
вправо-вліво.
Ясне сонечко в кімнату
Дивиться в віконечко,
Дуже раді всі малята,
Плескають в долонечки.
Вправа «Дім»
Долоні трохи зігнуті, кінчики пальців торкаються (дах), середній палець правої руки піднято вертикально вгору (димар), кінчики мізинчиків торкаються один одного, створюючи пряму лінію (балкон).
Vі. Практична групова робота
Настільний ляльковий театр (на окремому столику знаходяться атрибути настільного театру)
Завдання для І групи
Підготувати лялькову виставу «настільного театру» (уривок із казки «Червона Шапочка»)
Учні готують виставу, використовуючи надані матеріали.
Завдання для ІІ групи
Підготувати лялькову виставу «театру рукавичок» (за мотивами казки «Колобок»).
Учні готують виставу, використовуючи надані матеріали.
Демонстрація результатів групової роботи
І група. Лялькова вистава «настільного театру»
(уривок із казки «Червона Шапочка»)
Ведуча (дитина). Жила-була маленька гарненька дівчинка, яку всі називали Чернова Шапочка через те, що вона завжди носила червону шапочку. Одного разу мама попросила її віднести хворій бабусі кошик, куди поклала булочку з варенням, сир, молоко. Дорога до бабусі проходила через ліс.
Червона Шапочка (іде і співає пісеньку)
До бабусі в гості я
Іду по стежинці,
І з собою принесу
Їй смачні гостинці.
Ведуча. Назустріч Червоній Шапочці виходить Вовк.
Вовк: Доброго ранку, дівчинко,
Куди йдеш?
Чи не скажеш, люба,
Де живеш?
Червона Шапочка. До бабусі я іду,
Їй гостинці несу.
Вовк. Прощавай, Шапочко, я біжу,
Може ще зустрінемось, не скажу!
Ведуча. І пішов Вовк короткою стежечкою, а Червона Шапочка пішла через ліс, збирала квіточки для своєї бабусі і співала веселу пісеньку...
Керівник гуртка. Наші «актори» допомогли героям і розбудили їх. За допомогою рухів руки, мови, зміни голосу персонажі ожили. Такий театр, як ви знаєте, називається настільним.
ІІ група. Лялькова вистава «театру рукавичок»
(за мотивами казки «Колобок»)
Ведуча. В одному селі жили собі дід і баба. Баба дуже любила поратися по хаті, працювати на городі. А у вільну хвилинку вишивала рушнички, серветки. А дід полюбляв собі почитати свіжу пресу, познайомитися із подіями у країні. Дід і Баба сидять на лавочці коло кати. Баба вишиває, дід читає газету.
Баба. Діду! Щось так сумно. Може б ти щось цікавого мені розповів або пісню заспівав?
Дід. Що ти таке говориш? Я вже давно не співав. Краще давай дочекаємося нашого онучка Василька. Він сьогодні обіцяв до нас завітати в гості.
Ведуча. Бабусю, дідусю! Ось і ваш онучок іде до вас!
Заходить онучок, вітається з дідом і бабою.
Дід. Онучку, ану заграй нам з бабою на скрипочці. Ми послухаємо. (Василь грає на скрипці. Дід і Баба хвалять його і дякують)
Дід. Бабо! Мені так хочеться щось добренького з’їсти, тільки що – я сам не знаю.
Баба. Діду! Голови б ти мені не морочив. Що зварила, те й подам.
Дід. Борщ і каша? Ще з обіду в животі від них бурчить.
Баба. Вередливий ти став діду. Що ж тобі іще зварить?
Дід. Знаєш, бабо, ти не сердься,
Я мабуть би з’їв оце. Колобка із борошенця. Та ще вбить туди яйце.
Баба. Добре, діду, спечу тобі. Колобка
Баба бере мисочку, насипає туди муки, доливає водички і “місить” Колобка. Кладе його на віконце.
Баба. Діду! Дивись якого я Колобка зробила. Покладу його на віконце, щоб він підсох.
Ведуча. Колобок лежав на вікні, заворушився... і скік додолу, так покотився.
Колобок.
Я такий гарнесенький,
Хоч і невеличкий,
Щічки рум’янесенькі,
Ще й біляве личко.
А я все дивлюся,
Куди покочуся,
А я все, дивлюся,
Куди покочуся.
Колобок. Добри день, діти! Я радий вас усіх бачити.
Ведуча. Доброго дня, Колобок. Ми також раді тебе бачити. Але скажи нам, куди ж це так поспішаєш?
Колобок. Дуже хочу привітати всіх гуртківців і побажати їм успішної і цікавої гурткової роботи.
Обговорення лялькових вистав