2. Виразне читання фрагменту байки л.Глібова «Вовк та Ягня» з дотриманням необхідної інтонації

Аж  суне  Вовк  –  такий  страшенний

Та  здоровенний!

Та  так  прямісінько  й  біжить

До  бідного  Ягняти.

Ягняті  нікуди  тікати;

Стоїть,  сердешне,  та  дрижить...

А  Вовк,  неначе  комісар,  кричить

(Він,  щоб  присікаться,  знайшов  причину):

–  Нащо  се  ти,  собачий  сину,

Тут  каламутиш  берег  мій

Та  квапиш  ніс  поганий  свій

У  чистую  оцюю  воду?

Та  я  тобі  за  сюю  шкоду

Ти  знаєш,  що  зроблю?..

Як  муху,  задавлю!

–  Ні,  паночку,–  Ягня  йому  мовляє,–

Водиці  я  не  сколотив,

Бо  ще  й  не  пив;

А  хоч  би  й  пив,  то  шкоди  в  тім  немає,

Бо  я  стою  зовсім  не  там,

Де  треба  пити  вам,

Та  ще  й  вода  од  вас  сюди  збігає...

–  Так  себто  я  брешу?  –  тут  Вовк  йому  гукнув.  –

Чи  бач!  Ще  і  базікать  стало...

Такого  ще  поганця  не  бувало!..

3. Спостереження за тональним малюнком художнього тексту байки

• Який Вовк виник у вашій уяві? Назвіть риси його характеру.

• З якою інтонацією та силою голосу було прочитано слова Вовка?

• Яким ви уявили Ягня? Назвіть риси його характеру.

• Чи правильний тон та сила голосу були обрані для передачі мовлення Ягня?

• Знайдіть слова Вовка, де він грізно кричить на Ягня. Назвіть розділові знаки, які допомагають передати правильну інтонацію. З якою інтонацією потрібно читати речення, в кінці якого стоїть знак питання? З якою – речення із знаком оклику? Прочитайте ці речення з потрібною інтонацією.

• Знайдіть слова Ягня, де він виправдовується перед Вовком. Зачитайте. Чому, на вашу думку, в реченнях, які передають мовлення Ягня, немає знаків оклику та питання? Про що це говорить?

4. Виразне читання фрагменту байки Л. Глібова «Вовк та Ягня» в особах (робота в малих групах)

5. Пояснення керівника гуртка

Дотримання правильної інтонації при розділових знаках

Відтворити правильну інтонацію мовлення героїв твору допомагають нам розділові знаки.

Розділовий знак	Інтонація	Позначка
крапка	довга пауза і зниження голосу	||
знак питання	забарвлення голосу питальною інтонацією	||
знак оклику	забарвлення голосу окличною інтонацією, довга пауза	||
кома	підвищення голосу і коротка пауза	|
тире	довга пауза	||

Паузами називаємо зупинки між окремими словами відповідно до змісту тексту, до почуттів, виражених у ньому, та до закладеної в нього ідеї. Паузи можуть бути довгими та короткими.

6. Вправа на відпрацювання дотримання правильної інтонації при розділових знаках. Колективне створення партитури до вірша Т.Г.Шевченка «Садок вишневий коло хати»

Садок вишневий коло хати, |

А над садком хрущі гудуть

Хрущі над вишнями гудуть. ||

Плугатарі з плугами йдуть, |

Співають, ідучи, дівчата, |

А матері вечерять ждуть. ||

Сем’я вечеря коло хати, |

Вечірня зіронька встає. ||

Дочка вечерять подає, |

А мати хоче научати, |

Так соловейко не дає. || (Т. Шевченко)

7. Читання вірша «Садок вишневий коло хати» за партитурою з дотриманням пауз

8. Розповідь керівника гуртка про логічні наголоси

Логічні наголоси є наступним компонентом засобів виразності читання.

Логічний наголос – виділення одного із слів чи групи слів у рядку чи реченні більшою силою голосу. У кожному реченні є головне слово, яке виділяється логічним наголосом.

9. Тренувальна вправа на виокремлення головного слова логічним наголосом

Ягняті  нікуди  тікати.

Ягняті  нікуди  тікати.

Ягняті  нікуди  тікати.

V. Фізкультурна хвилинка

Гра «Зайчик»

Діти присідають біля своїх парт. На слова керівника: «Сірий зайчик сів і жде, спритно вушками пряде», учні, приклавши кисті до вух, то розгинають, то згинають їх. Потім керівник пропонує «зайчикам» ніжки погріти:

Зимно зайчику стояти,

Треба трошки пострибать:

Скік-скік,скік-скік, скік-скік.

Треба трошки пострибать,

Пострибавши відпочить.

«Зайчики» займають місце за партою. Заняття триває.

Пальчикова гімнастика

«Місимо тісто». Дитина по черзі стискає пальці рук у кулаки. Після цього качає ручку між долонями.

«Піаніст». Керівник гуртка вмикає запис фортепіанної музики. Учні імітують гру на піаніно.

«Пташеня відкриває ротика». Школяр вказівним пальцем торкається великого пальця. Решта пальців зібрано в кулак.

«Сніжинки». Біленькі сніжинки кружляють (дитина робить обертання кистями обох рук), тихенько на землю лягають (кладе долоні на парту).