1. «Прапорці». Великий палець витягнути вгору, решту пальців стулити й випростати.

2. «Пташки». Великий палець по черзі з’єднувати з іншими.

3. «Гніздечко». Стиснувши пальці обох рук, з’єднати їх у вигляді чашки.

4. «Квітка». Рух такий самий, але вже з розведеними пальцями.

5. «Корінці рослини». Притиснути долоні одну до одної пальцями до низу.

6. Забавлянка «Цей ось пальчик»:

Цей ось пальчик – мій дідусь,

Цей ось пальчик – мій татусь,

Цей ось пальчик – моя баба,

Цей ось пальчик – моя мама,

Цей ось пальчик – я.

Ось і вся моя сім’я.

Vі. Практичні вправляння з лялькою

Тренування основних дій

а) лялька ходить в один бік, в інший бік;

б) лялька сідає;

в) лялька плаче;

г) лялька реагує на появу іншої ляльки;

д) лялька розмовляє з іншою лялькою;

е) лялька бере будь-який предмет і виконує з ним дії.

Рольова гра «Я – ляльковод»

Робота в малих групах

Завдання. Підготуйте лялькову міні-виставу за запропонованими текстами.

І група

Фрагмент казки Наталі Забіли «Про білочку та зайчика, веселих пустунів»

Дійові особи:

Ворона

Білочка

Зайчик

Ворона. Добридень, малята! Привіт вам із сусіднього лісу!

Білочка. Із сусіднього лісу?

Зайчик. Це з того самого, де живе страшна птаха – ворона? Ви її знаєте?

Ворона. Знаю, знаю. Вона-то, може, й страшна. Але мене ви не бїйтеся, підійдіть ближче!

Білочка. Ми й не боїмося вас, ми боїмося тільки ворони.

Білочка наближається до ворони на один крок.

Зайчик. Але ми її ніколи не бачили і не знаємо, яка вона з виду? Від кого ж нам тікати?

Зайчик наближається до ворони на один крок.

Ворона (лагідно). Грайтеся собі спокійно. Якщо та страшна птаха прилетить, я подам вам знак, тоді й тікайте!

Зайчик і білочка підходять ще ближче.

Білочка. А який знак?

Ворона. Ось так-от голосно вигукну... "Кра!!!"

Зайчик і білочка швидко зникають.

Ворона. Де ж вони поділися?

ІІ група

Фрагмент народної казки Софії Конюшек «Зайчик і ведмедик»

Дійові особи:

Ведучий

Зайчик

Ведмедик

Ведучий. Нарешті мешканці лісу дочекалися весни. Особливо на теплу пору чекав зайчик. Адже саме тоді прокидається його найкращий друг ведмедик, який спав протягом усієї зими.

Ведмедик тільки-но прокинувся і вибрався з берлоги. Зайчик кинувся обіймати друга.

Зайчик. Уявляєш, поки я до тебе йшов, розквітли всі фіалки!

Ведмедик. Саме їхній аромат мене й розбудив.

Зайчик. Нарешті ти прокинувся, друже! Я дуже сумував!

Ведучий. Увесь день два нерозлийводи бігали лісом, збирали барвисті квіточки та вітали весну. Наступного ранку ведмедик, тільки-но прокинувшись, помчав до товариша.

На порозі зайчикового будинку клишоногий відчув апетитний запах.

Ведмедик. Доброго ранку, друже! А що це ти готуєш?

Зайчик. Пиріг із малиновим варенням для мого друга Ведмедика!

Ведмедик. Дякую тобі, друже! Давай з’їмо пиріг і відсвяткуємо прихід весни!

Ведучий. Зайчик і Ведмедик посмакували пирогом і знову цілий день гралися, сміялися, співали веселих пісень, радіючи весняному сонечку.

ІІІ група

Фрагмент казки к. Д. Ушинського «Півень та собака»

Дійові особи:

Ведучий

Півник

Собака

Лисиця

Ведучий. Колись давно жили собі дідусь і бабуся – бідні-пребідні. Тільки й добра в них було – що півень та собака, проте і їх вони погано годували. От пес і каже якось голосистому:

Собака. Півнику-братику, ходімо жити в ліс, бо тут нас зовсім не шанують.

Півник (сумно). Правду кажеш, думаю, гірше ніде не буде.

Ведучий. Зібралися друзі й подалися світ за очі. Ходили весь день, а коли почало сутеніти, вирішили зупинитися десь на нічліг. Знайшли крислате дерево з великим дуплом, заховалися в ньому й заснули.

Уранці, щойно сонечко визирнуло з-за обрію, півень загорланив на весь ліс:

Півник (голосно). Ку-ку-рі-ку!

Лисиця. Який красень! Такого птаха ще ніколи не бачила: пір’ячко аж вилискує, гребінь вогнем горить, а голос, мов дзвіночок! Спускайся до мене, красунчику!

Півник (здивовано). Навіщо? Маєш якусь справу?

Лисиця. Хочу запросити на новосілля. Стільки смакоти налаштувала: і пшонце, й горох, і пшеничка є!

Півник. Добре. Тільки не сам прийду, а з вірним товаришем.

Лисиця (убік). Ох, як мені пощастило! Замість одного півня буде два.

Голосно: А де ж твій друг? Хочу і його запросити!

Півник. Ще дрімає тут у дуплі.

Ведучий. Лисиця кинулася до схованки, а пес як загарчить – руда тільки хвостом у кущах завиляла. Більше вона друзів не займала.

Демонстрація роботи груп