Анатомія сечової і статевої систем

ЛЕКЦІЯ №11

План лекції:

1. Загальна характеристика сечової і статевої систем. Структура сечової і статевої систем у зв’язку з функціональним призначенням.

2. Нирки: топографія правої та лівої нирок, відношення нирок до очеревини. Фіксувальний апарат нирки. Зовнішня будова нирки. Внутрішня будова нирки. Нефрон — структурно-функціональна одиниця нирки. Кровоносна система нирки.

3. Сечовід: частини, топографія, будова стінки, функція.

4. Сечовий міхур: форма, топографія, зовнішня будова, частини, функції. Будова стінки сечового міхура.

5. Сечівник (чоловічий, жіночий): топографія, будова, відділи, статеві відмінності, функції.

6. Внутрішні чоловічі статеві органи: залози (яєчко, сім’яні міхурці, передміхурова залоза, цибулинносечівникові залози) та сім’явивідні шляхи (над’яєчко, сім’явиносна протока, сім’явипорскувальна протока). Особливості топографії, зовнішньої та внутрішньої будови, функцій внутрішніх статевих органів.

7. Зовнішні чоловічі статеві органи: калитка, статевий член: його будова.

8. Жіноча статева система. Внутрішні жіночі статеві органи. Яєчник: топографія, зовнішня будова, внутрішня будова, функції.

9. Маткові труби: топографія, частини, будова стінки, функції.

10. Матка: топографія, форма, частини, будова стінки, зв’язки, функції.

11. Піхва: топографія, зовнішня будова, склепіння, будова стінки, функції. Дівоча перетинка.

12. Зовнішні жіночі статеві органи: лобкове підвищення, великі соромітні губи, малі соромітні губи, присінок піхви, присінкові залози, клітор.

13. Латинські терміни: ren, ureter, vesica urinaria, urethra, testis, epididymis, funiculus spermaticus, ductus deferens, prostata, glandula bulbourethralis, vesiculae seminale, scrotum, penis, ovarium, tuba uterina, uterus, vagina, clitoris.

Сечові органи

Функції сечової системи:

1. Виведення з організму кінцевих продуктів обміну речовин та токсичних сполук екзогенного та ендогенного походження (екскреторна функція).

2. Підтримка сталості внутрішнього середовища організму: АТ, ОЦК, осмотичне та онкотичне (гомеостатична функція).

3. Внутрішня секреція (гормон ренін), (інкреторна функція).

4. Участь у гемопоезі (еритропоетини).

Органи, де утворюється сеча – нирки, розмір 3 х 6 х 12.

Топографія нирок: позачеревний простір, по обидва боки від хребтового стовпа, на рівні між 11-12 грудними та 2 - 3 поперековими хребцями, права нижче лівої на один хребець. Над правою ниркою лежить печінка, над лівою – селезінка.

Маса кожної нирки – 120-200 г.

Фіксуючий апарат: ниркова ніжка, шар позаочеревинного жиру, ниркова фасція, внутрішньочеревний тиск.

Поверхні: передня (опукла) та задня.

Краї: бічний (опуклий) та присередній (має глибоку заглибину – ниркові ворота: ниркова артерія та вена, нерви, лімфатичні судини, сечовід).

Кінці: верхній (загострений) та нижній (тупий).

Ниркова пазуха: ниркова миска, великі (2-3) та малі (7-8) ниркові чашечки.

Паренхіма нирки: речовина - ниркова кора (утворює ниркові стовпи) та нирковий мозок (складається з 16-20 пірамід, утворює промені, на верхівках пірамід є сосочки з 15-20 отворами).

Структурно – функціональна одиниця: нефрон, понад 1 млн.

Ниркове тільце: капілярний клубочок та капсула (шляхом фільтрації за добу утворюється 100 л первинної сечі).

Покручені канальці першого порядку, петля нефрона, покручені канальці другого порядку, прямі канальці, збірні трубочки (шляхом реабсорбції утворюється 1,5 – 2 л вторинної сечі).

Сечоутворення:

1. Нервова (безумовно – рефлекторний контроль з боку кори великих півкуль).

2. Гуморальна (вазопресин, альдостерон, тощо).

Сечовидільні органи.

Сечовід:

Форма – трубка діаметром 3-8 мм

Частини – черевна та тазова

Стінка - внутрішня оболонка (слизова) – перехідний епітелій, середня оболонка (непосмугована м’язова), зовнішня оболонка (сполучнотканинна).

Сечовий міхур: ємність 300-500 мл.

Топографія: порожнина малого таза, позаду лобкового зрощення.

Форма: змінюється в залежності від ступеня наповнення: опорожнений – сплющений, наповнений – яйцеподібний або грушоподібний.

Відділи: верхівка, тіло, дно, шийка.

Стінка: слизова, м’язова, серозна, мезоперітонеальне положення.

Поверхні:

задня (прилягає у чоловіків до прямої кишки, а у жінок до матки),

нижня (у чоловіків прилягає до передміхурової залози та у жінок – до піхви і нижньої частини тіла матки).

Сечівник чоловіків:

Форма: нерівномірно розширена труба довжиною 18-20 см, має внутрішні та зовнішній отвори.

Частина: передміхурова (2,5 – 3 см завдовжки - найширша частина сечівника перетинчаста найвужча та найкоротша (1-2 см), губчаста найдовша ( 15-20 см), має два розширення.

Згини: у перетинчастій частині та у кореня статевого члена.

Стінка: слизова оболонка та шар непосмугованих м’язових волокон.

Сечівник жіночій:

Форма – коротка (3 см) та широка пряма трубка, яка має внутрішній та зовнішній отвори.

Стінка: слизова, м’язова та слабковиражена адвентиціальна оболонки.

Стискачі:

1. М’яз – стискач сечового міхура – волокна колового шару в ділянці шийки.

2. Довільний м’яз – стискач сечівника – сечостатева діафрагма.

3. У чоловіків утворюється додатковий м’яз – стискач сечівника м’язовими волокнами передміхурової залози.