2. Історія розвитку графічних редакторів

Графічний редактор — це комп’ютерна програма, яка надає можливість користувачу створювати і редагувати на екрані комп’ютера зображення і зберігати їх для подальшого використання. Деякі графічні редактори призначені для редагування фотографій, тоді як інші — переважно для створення та редагування малюнків.

Перелічимо найпоширені операції, які можна виконувати в графічних редакторах:

• виділення області зображення для редагування;

• малювання ліній за допомогою пензлів різних кольорів, розмірів, форми і з різним натиском;

• заповнення певних областей малюнка кольором, градієнтом кольору чи текcтурою;

• вибір кольору, використанням різних колірних моделей (наприклад, RGB, HSV) та за допомогою колірної піпетки;

• створення написів різними шрифтами;

• видалення з фотографій подряпин, бруду, зморшок, ефекту червоних очей та інших дефектів;

• формування зображень із використанням шарів;

• конвертація зображень у файли різних форматів;

• застосування фільтрів з метою досягнення різних ефектів.

Сучасний комп’ютер не просто замінив олівець і папір. Беручи на себе всю складну, нерідко монотонну роботу зі створення малюнка, він дозволяє зосередитися на його сюжеті, надає користувачам зовсім нові, унікальні можливості щодо техніки малювання. Одне натискання кнопки миші може замінити три години виснажливої праці. Не варто думати, що всі графічні редактори дуже складні у вивченні та використанні. Адже одна з головних вимог до створюваних програм — це зручність та інтуїтивна зрозумілість інтерфейсу.

У залежності від типу графіки, з якою необхідно працювати, програмні засоби, які дозволяють у кінцевому рахунку створювати ті або інші види комп’ютерної графіки, також можна поділити на відповідні види. Серед величезного різноманіття таких програмних засобів існують як спеціалізовані, призначені для створення якого-небудь конкретного типу графіки, так і багатофункціональні, які дозволять створювати декілька різноманітних типів комп’ютерної графіки, або з’єднувати різні графічні об’єкти разом. Крім того, графічні пакети розрізняються за платформою, для якої вони створені. Наприклад, більшість поліграфічних пакетів у першу чергу розробляються під платформу МАС, яка спеціально призначена для цієї мети; професійні потужні 3D редактори і програми моделювання частіше призначені для роботи під Windows; спеціалізовані пакети для обробки професійного відео розраховані на роботу як правило тільки зі спеціальним обладнанням типу студій АВМ (аудіо-відео монтажу), цей перелік можна довго продовжувати.

Слід відзначити, що, незважаючи на таку традиційну спеціалізацію, в останній час отримали розвиток так звані «крос-платформенні» системи. Суть їх у тому, що об’єкти (в основному файли) можна переносити з однієї платформи в іншу. Особливо корисним це є для поліграфії. З розвитком комп’ютерів МАС і РС різниця між ними зведена майже до нуля.

Розглянемо основні види графічних пакетів і редакторів РС платформи, як найбільш поширених і загальновідомих:

• редактори для створення й ретушування растрової графіки;

• векторні графічні редактори;

• пакети верстання (настільні видавницькі системи);

• пакети 2D-анімації;

• програми для створення Web-сторінок;

• 3D редактори;

• пакети інженерного моделювання і проектування;

• інші програми для роботи з графікою;

1) спеціальні 3D-додатки;

2) програми для створення об’ємних шрифтів;

3) системи для монтажу і роботи з відео;

4) програми для наукової візуалізації.

Розглянемо найпоширеніші графічні редактори.