9. Місце ф.М. В організаційній структурі під-ва.

10. Методи ф.М.

Методи Ф.М. – це комплекс науково – методичних інструментів та принципів дослідження об’єктів Ф.М. Для рішення конкретних задач Ф.М. застосовується ряд спеціальних систем та методів фінансового аналізу, фінансового планування та фінансового контролю, за допомогою яких досягаються необхідні результати. До числа основних з них відносяться: техніко – економічних розрахунків, балансовий, методи економічної статистики (середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, ряди динаміки), математико – статистичні (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод головних компонентів), порівняння (порівняльний аналіз фінансових показників даного підприємства з середньогалузевими показниками; порівняльний аналіз фінансових показників даного підприємства і підприємств – конкурентів; порівняльний аналіз фінансових показників окремих структурних одиниць та підрозділів даного підприємства (його центрів відповідальності)) та ін.

Так, методи фінансового аналізу можна узагальнити в дві основні групи: 1) неформалізовані – описування аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв’язках та залежностях (експертних оцінок і сценаріїв, порівняльні, побудови системи показників, побудови системи аналітичних таблиць, психолочіні, морфологічні); 2) формалізовані – належать ті, в основу яких покладено жорстко формалізовані аналітичні залежності (ланцюгових підстановок, арифметичних різниць, балансовий, відсоткових чисел, диференційний, логарифмічний, дисконтування, інтегральний, простих та складних відсотків та ін.). Методами фінансового планування є: 1) прогнозування фінансової дія-ті; 2) поточне планування фінансової дія-ті; 3) оперативне планування фінансової дія-ті. Методами фінансового контролю є: 1) стратегічний контроллінг (контроль фінансових стратегій та цільових показників – квартал, рік); 2) поточний контроллінг (контроль поточних фінансових планів – місяць, квартал); 3) оперативний контроллінг (контроль бюджетів – неділя, декада, місяць).

11. Принципи ф.М.

Ефективне управління фінансовою діяльністю під-ва забезпечується такими основними принципами: 1) Інтегрованість Ф.М. з загальною системою управління. Тобто в якій би сфері діяльності під-ва не приймалося управлінське рішення, воно прямо чи опосередковано мажє вплив на формування грошових потоків і результатів фінансової діяльності. Ф.М. безпосередньо пов’язаний з виробничим менедж., іноваційним менедж., менедж. персоналу та ін., що визначає необхідність органічного інтегрування Ф.М. з загальною системою управління. 2) Комплексний характер формування управлінських рішень. Всі управлінські рішення в області формування, розподілу і використання фінансових ресурсів та організації грошового обороту під-ва тісно взаємопов’язані і мають прямий чи опосередкований вплив на результаит його фінансової діяльності. 3) Високий динаміз управління. Навіть найбільш ефективні управлінські рішеня в області формування та розподілу фінансових ресурсів та оптимізації грошового обороту, що були розробленні і реалізовані в попередньому періоді, не завжди можуть бути повторно використанні на наступних етапах фінансової діяльності під-ва. Це пояснююється високою динамікою факторів зовнішнього середовища на стадії переходу до ринкової економіки, і впершу чергу – з зміною кон’юнктури фінансового ринку. Також змінюється з часом і внутрішні умови функціонування під-ва. Тому Ф.М. повинен бути притаманий високий динамізм, що враховує зміни факторів зовнішнього та внутрішнього середовища.

4) Багатоваріантність підходів до розробки упралінських рішень. Передбачає, що підготовка кожного управлінського рішення в сфері формування та використання фінансових ресурсів та організації грошового обороту повина враховувати альтернативні можливості дій. 5) Орієнтовність на стратегічні цілі розвитку підприємства. Якими б ефективними не здавалися ті чи інші проекти управлінських рішень в області фінансової діяльності в поточному періоді, вони повині бути відхилені, якщо протиріччять місії під-ва, стратегічним направленням його розвитку, підривають економічну базу формування високих розмірів власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел в наступному періоді. Ефективний Ф.М., що враховує ці принципи, дозволяє формувати ресурсний потенціал, що забезпечує високі темпи приросту вир-ва, постійне зростання ВК, підвищує конкурентну позицію на товарному та фінансовому ринках, забезпечує стабільний розвиток під-ва в стратегічній перпективі.