4. Стратегія і тактика ф.М.

Ф. М включає в себе стратегію та тактику управління, які слід відокремлювати. Під стратегією в даному випадку розуміють загальне направлення і спосіб використання засобів для досягнення поставлених цілей. Фінансова стратегія під-ва являє собою сиситему довгострокових цілей фінансової діяльності та вибір найефективніших шляхів їх досягнення, які визначаються фінансовою ідеологією. Основними етапами формування фінансової стратегії під-ва є: 1) визначення загального періоду формування фінансової стратегії (головною умовою визначення періоду є тривалість періоду, прийнятого для формування загальної стратегії розвитку під-ва – так як фін. стратегія носить по відношенню до неї підлеглий характер, вона не може виходити за межі цього періоду; важливим також є передбаченість розвитку економіки та кон’юнктури тих сегментів ринку, з якими пов’язана фін. дія-ть під-ва та галузева належність під-ва, його розмір, стадія життєвого циклу); 2) аналіз факторів зовнішнього фінансового середовища дія-ті під-ва (вивчення економіко – правових умов фін. дія-ті під-ва і можливих їх змін в наступному періоді; аналіз кон’юнктури фін. ринку та факторів, що її визначають); 3) формування стратегічної мети фін. дія-ті (головною метою цієї дія-ті є підвищення добробуту власників під-ва і максимізація його ринкової вартості. Ця головна мета потребує відповідної конкретизації, враховуючи задачі та особливості наступного фін. розвитку під-ва; система стратег. цілей повина забезпечувати формування достатнього рівня власних фін. ресурсів і високорентабельне використання ВК; отпимізацію структури активів і катіталу; доступність рівня фінансового ризику в процесі здійснення госп. дія-ті); 4) конкретизація цільових показників фін. стратегії за періодами її реалізації; 5) розроблення фін. політики під-ва (Фінансова політика – форма реалізації фінансової ідеології та стратегії під-ва в розрізі найбільш важливих аспектів фін. дія-ті на окремих етапах її існування. Ф.П. формується лише по конкретними напрямками фін. дія-ті під-ва і може мати багаторівневий характер (так в межах політики упраління активами можуть бути розроблені політика управління оборотними та необоротними активами. В свою чергу політика управління оборотними активами може включати в якості самостійних блоків політику упраління окремими їх видами – запасами, ДЗ, грошовими активами та т.п.)); 6) розробка системи заходів із забезпечення реалізації фін. стратегії (Передбачається формування на під-ві “центрів відповідальності” різних типів; визначення прав, обов’язків і відповідальності їх керівників за результати фін. дія-ті; розробка системи стимулювання робітників за їх вклад в підвищення ефективності фін. дія- ті та т.п.); 7) оцінка розробленої фін. стратегії (Ф.С) (ефективність Ф.С. досягається: 1) при відповідності Ф.С. загальній стратегії розвитку під-ва щодо цілей, напрямків, етапів реалізації та т.п.; 2) при узгоджені Ф.С. під-ва з прогнозованими змінами зовнішнього середовища – економіки, кон’юнктури ринку та ін; 3) при внутрішній збалансованості Ф.С.; 4) можливість реалізації Ф.С. – розгладаються потенційні можливості під-ва при формуваня власних фін. ресурсів; оцінюється рівень кваліфікації фін. менеджерів і їх технічного забезпечення з позиції задач реалізації стратегії; 5) допустимість рівня ризиків, що пов’язані з реалізацією Ф.С.; 6) результативність розробленої стратегії, що оцінюється на основі прогнозних розрахунків за допомогою системи коефіцієнтів.

Ф.С. повинна забезпечити: формування та ефетивне використання фін. ресурсів; виявлення найефективніших напрямків інвестування та зосередження там фін. ресурсів; відповідність фінансових дій економічному стану та можливостям дія-ті під-ва; виявлення головної загрози з боку конкурентів, правильний вибір напрямків фін. дія-ті та маневрування фін. ресурсами для досягнення вирішальної переваги над конкурентами.

Тактика – це конкретні методи та прийоми для досягнення поставленої мети в конретних умовах. Тактика Ф.М. полягає в маркетингових дослідженнях, прийнятті фін. менеджером цінових рішень, вірній оріентації на ті чи інші сегменти ринку, інтенсивних зусиллях по просуванню товарів, контролі за реалізацією та своєчасним коригуванням маркетингової політики, що є найважливішими складовими фінансового успіху.