- •Перелік умовних скорочень
- •Глава 1. Філософія безпеки
- •1.1.2. Природа та сутність феномену безпеки
- •1.2. Поняття безпеки в історії філософії
- •1.3. Сучасні уявлення про безпеку
- •Глава 2. Принципи наукового вивчення безпеки
- •2.1. Класичні та сучасні принципи наукового вивчення безпеки
- •2.2. Філософська рефлексія цінностей у контексті безпеки людини, соціальної групи, суспільства
- •Глава 3. Філософські аспекти механізму забезпечення національної безпеки
- •3.1. Онтологічно-гносеологічна картина механізму
- •Забезпечення національної безпеки
- •3.2. Інституційно-цивілізаційний аспект формування механізму забезпечення національної безпеки
- •Глава 4. Основні поняття та категорії національної безпеки
- •4.1.1.Національні інтереси та їх класифікація
- •4.1.2. Існуючі підходи щодо визначення поняття "національна безпека"
- •4.1.3. Взаємозв'язок понять "націоналізм", "нація" та "національна безпека"
- •4.1.4. Національна безпека як системна характеристика розвитку людини, суспільства, держави
- •4.2. Види та складові національної безпеки
- •4.3. Порівняльний аналіз понять "небезпека", "загроза", "виклик" та "ризик" національній безпеці
- •4.4. Загальна характеристика умов формування національних цінностей України
- •4.5. Структура національних цінностей України та їх взаємозв’язок з національними інтересами і цілями
- •Глава 5. Система національної безпеки та концептуальні підходи щодо її забезпечення
- •5.1. Поняття та структура системи національної безпеки
- •5.2. Проблема вибору концептуального підходу щодо забезпечення національної безпеки
- •5.2.1. Існуючі підходи щодо забезпечення національної безпеки
- •5.2.2.Основні чинники, які здійснюють вплив на вибір підходу щодо забезпечення національної безпеки
- •5.2.3. Трансформація дефініцій «державний суверенітет» та «державні інтереси»
- •5.2.4. Геополітичні та геоекономічні аспекти вибору підходу щодо забезпечення національної безпеки
- •Глава 6. Система забезпечення національної безпеки
- •6.1. Ідентифікація (оцінка) та моніторинг загроз національній безпеці
- •6.1.1. Види, ієрархія та класифікація небезпек національним інтересам
- •6.1.2. Моделювання переростання потенційних загроз національній безпеці у реальні загрози
- •6.1.3. Оцінка достатності потенціалу системи забезпечення національної безпеки
- •6.1.4. Призначення та структура Паспорта загрози національній безпеці
- •6.2. Структура та завдання системи забезпечення національної безпеки
- •6.3. Потенціал держави щодо забезпечення національної безпеки та сумарна міць держави
- •6.4. Концептуальні засади оцінки оборонної достатності держави
- •6.5. Комплексна оцінка загроз національній безпеці та її використання у діяльності органів державного управління
- •6.5.1. Загальний підхід щодо визначення рівня загроз національній безпеці
- •6.5.2. Визначення порядку денного органів державної влади, адекватного загрозам національним інтересам
- •Глава 7. Методологічні основи державного управління
- •7.2. Наукові основи розробки управлінських рішень з питань забезпечення національної безпеки
- •7.3. Модель інформаційного механізму прийняття управлінських рішень з питань забезпечення національної безпеки
- •7.4. Основи механізму узгодження інтересів людини і суспільства у процесі забезпечення національної безпеки.
- •7.4.1. Сутність конфліктності інтересів людини і суспільства
- •7.4.2. Рівні соціальної напруженості як інтегральний індикатор загроз безпеці суспільства
- •7.4.3. Моделювання балансу інтересів людини і суспільства
- •7.4.4. Реформування політичної системи як чинник вдосконалення механізму узгодження інтересів суспільства і держави
- •Глава 8. Функції та критерії ефективності державного управління національною безпекою
- •8.1. Функції та завдання державного управління національною безпекою
- •8.2.Стратегічне управління у сфері національної безпеки
- •8.2.1.Концепції, доктрини, стратегії з питань забезпечення національної безпеки
- •8.2.2.Цілі, критерії, суб’єкти та схема стратегічного управління у сфері національної безпеки
- •Аналіз ситуації
- •Прогноз
- •8.2.3. Ситуаційний центр, як інструмент стратегічного управління
- •8.3. Критерії ефективності державного управління національною безпекою
- •8.4. Чинники, які зумовлюють актуальність підвищення ефективності управління у сфері національної безпеки України
- •Глава 9. Концептуальні засади державної політики
- •9.2.Оцінювання та моніторинг державної політики національної безпеки
- •9.3. Чинники, які здійснюють вплив на політику національної безпеки України
- •9.4. Основні завдання державної політики національної безпеки
- •9.5.2.Види терору та терористичної діяльності
- •9.5.3.Особливості сучасного тероризму та фактори, які можуть сприяти його розповсюдженню в Україні
- •9.5.4. Суб’єкти та керівні документи щодо боротьби з тероризмом в Україні
- •Глава 10. Організаційно-правові та інституційні засади розробки державної політики національної безпеки та механізми її впровадження
- •10.1. Правові основи та принципи державної політики національної безпеки
- •10.2. Суб’єкти державної політики національної безпеки, їх компетенції, відповідальність, взаємодія
- •10.3. Роль аналітичних центрів при розробці та впровадженні державної політики національної безпеки
- •Вплив інститутів громадянського суспільства на політику національної безпеки
- •10.5. Державна політики з питань національної безпеки та оборони у країнах-членах єс
- •Функції та завдання рнбо України у контексті досвіду інших країни
- •Глава 11. Демократичний цивільний контроль за сектором безпеки
- •11.1. Суть, суб’єкти, об’єкти, принципи та механізми демократичного цивільного контролю за сектором безпеки
- •11.1.1. Законодавство щодо демократичного цивільного контролю за сектором безпеки та його завдання
- •11.1.2. Принципи та предмет цивільного контролю у сфері національної безпеки
- •11.1.3. Система цивільного контролю над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави
- •11.2. Шляхи удосконалення цивільно-військових відносин в Україні
- •11.2.1. Суть проблеми вдосконалення цивільно-військових відносин в Україні
- •11.2.2. Демократичний цивільний контроль за сектором безпеки крізь призму європейського досвіду
- •11.3.Державна політика щодо подолання корупції
- •11.3.2. Поняття "корупція" та чинники, які здійснюють вплив на ефективність протидії корупцію в Україні
- •11.3.2.Правові засади, суб’єкти та механізми боротьби з корупцією в Україні
- •Розділ 5 основи стратегічного планування забезпечення національної безпеки
- •Глава 12. Концептуальні засади стратегічного планування забезпечення національної безпеки
- •12.1. Понятійно-категорійний апарат стратегічного планування
- •12.2.Методичні підходи щодо формалізації процесу стратегічного планування
- •12.3. Принципові обмеження при стратегічному плануванні забезпечення національної безпеки
- •12.4. Планування оборонної політики України
- •12.4.1.Основні поняття, складові, принципи та суб’єкти оборонного планування
- •12.4.2.Система формування оптимального оборонного бюджету
- •12.4.3.Принципові питання формування програм розвитку озброєнь та військової техніки
- •12.4.4.Тенденції та пріоритети розвитку безпекової та оборонної політики єс
- •Глава 13. Організаційно-правові засади стратегічного планування забезпечення національної безпеки
- •13.1. Правові основи, суб’єкти та об’єкти стратегічного планування забезпечення національної безпеки
- •13.2.Воєнно-політичні аспекти стратегічного планування національної безпеки
- •13.2.1.Характеристика впливу глобалізації на воєнну сферу
- •13.2.2. Принципові особливості сучасних воєнних конфліктів
- •13.2.3 Загрози національним інтересам у воєнній сфері та можливості України щодо забезпечення воєнної безпеки
- •13.2.4.Пріоритети державної політики України щодо забезпечення воєнної безпеки
- •13.3. Досвід інших країн щодо стратегічного планування забезпечення національної безпеки
- •Глава 14. Стратегії національної безпеки
- •14.1. Існуючі підходи до розробки стратегій з питань забезпечення національної безпеки
- •14.2. Побудова ієрархії національних інтересів
- •14.3. Концептуальні основи розробки та оцінка варіантів Стратегії у контексті ризиків їх реалізації
- •Розробка стратегії
- •Оцінка ризиків та уточнення стратегії
- •14.4. Особливості підготовки та впровадження стратегічних планів в Україні
- •Список використаних джерел
- •Глосарій
- •Іменний показчик
- •Предметний показчик
14.2. Побудова ієрархії національних інтересів
Держава не в змозі одночасно охопити весь комплекс проблемних питань у сфері національної безпеки та приступити до їх вирішення. Тому принципово важливо визначити пріоритетні напрями забезпечення безпеки, на яких мають бути зосереджені основні зусилля в конкретний історичний період розвитку держави. Тобто практичні завдання щодо забезпечення національної безпеки зумовлюють необхідність визначення ієрархії національних інтересів.
Теоретично критерієм при визначенні вказаної ієрархії могла б бути ієрархія національних цінностей, побудована з огляду на величину втрат для держави (матеріальних, фінансових, людських тощо), які можуть виникнути при захисті цінностей. Але це можуть бути й втрати, зумовлені відсутністю захисту національних цінностей, тобто із-за втрати вказаних цінностей.
У даному випадку вказані втрати (збитки) для держави є показник, який дозволяє визначити межі необхідного та достатнього захисту національних цінностей і певною мірою сил і засобів, які для нього необхідно залучити. Але побудувати ієрархію національних цінностей практично неможливо. Будь-яка національна цінність апріорі є безцінною.
Тому одним із підходів, який може бути використано для побудови ієрархії національних інтересів є підхід, в основу якого покладено ступінь їх важливості для забезпечення національної безпеки. У даному випадку вказана ступінь є критерієм для визначення пріоритетності тих чи інших інтересів стосовно інших із сукупності, яка розглядаються.
Наприклад, національні інтереси можуть бути класифіковані як такі, реалізація яких має високу, середню та низьку ступінь важливості для національної безпеки. Для визначення ступеня важливості необхідно відповісти на питання: “Які будуть наслідки, коли інтерес не буде реалізованим ?”
Очевидно, високу, тобто найвищу ступінь важливості будуть мати національні інтереси, реалізація яких пов’язана зі збереженням (захистом) та розвитком національних цінностей, втрата яких породжує реальну загрозу фізичному та духовному існуванню народу або руйнації державного утворення.
Фактично це інтереси виживання народу, бо мова йде про збитки для національної безпеки, які є недопустимими.
Наприклад, територіальна цілісність, державний суверенітет, добробут населення саме ті інтереси, про які йде мова. Тому за будь-яких умов необхідно уникнути вказаних збитків (шкоди) використовуючи весь потенціал, який є у розпорядженні держави.
При цьому ймовірність загроз національним інтересам, які мають високу ступінь важливості може бути незначна. Але катастрофічні наслідки реалізації цих загроз зумовлюють необхідність створення та утримання в належному стані відповідних сил і засобів (зокрема, збройних сил, спецслужб тощо).
Очевидно, що пов’язані з цим витрати держави (матеріальні, фінансові, кадрові тощо) є цілком виправданими, бо дають змогу не допустити реалізацію ймовірної загрози нанесення збитків (шкоди), розмір яких є недопустимий для національної безпеки за будь-яких умов.
Варто зазначити, що у нестабільній державі реальна загроза фізичному чи духовному існуванню народу може виникнути не обов’язково внаслідок загроз зовнішнього характеру (зокрема, збройного нападу).
Так, інтереси забезпечення добробуту населення чи забезпечення прав і свобод людини можуть набути статусу високого ступеня важливості.
Водночас, якщо не реалізація національного інтересу, який розглядається, негайно і безумовно поставить під загрозу реалізацію інтереси, які за даних умов були визначені, які такі, що мають високу ступінь важливості – його необхідно також розглядати, як інтерес високого ступеня важливості.
Якщо відсутність прогресу у реалізації вказаного інтересу лише певною мірою зашкодить реалізації інтересів (мається на увазі допустимий для національної безпеки рівень втрат), які мають високу ступінь важливості, він має бути визначений, як інтерес середнього ступеня важливості (або “важливий”).
У разі, коли не реалізація національного інтересу нанесе шкоду (збиток) національній безпеці (мається на увазі рівень втрат для національної безпеки, який нижче допустимого), але практично не вплине на реалізацію інтересів, які мають високу ступінь важливості, то він має бути визначений, як інтерес низького ступеня важливості (або “другорядний”).
Зауважимо, що віднесення національних інтересів до тих, які мають низьку ступінь важливості, не означає, що не повинні передбачатися ті чи інші заходи, спрямовані на його реалізацію..
Таким чином найважливішим завданням у процесі стратегічного планування, зокрема, при розробці стратегії національної безпеки, є побудова ієрархії національних інтересів. Підхід, в основу якого покладено ступінь важливості національних інтересів для забезпечення національної безпеки, може бути одним із засобів, який дозволяє визначити вказану ієрархію.
