- •Перелік умовних скорочень
- •Глава 1. Філософія безпеки
- •1.1.2. Природа та сутність феномену безпеки
- •1.2. Поняття безпеки в історії філософії
- •1.3. Сучасні уявлення про безпеку
- •Глава 2. Принципи наукового вивчення безпеки
- •2.1. Класичні та сучасні принципи наукового вивчення безпеки
- •2.2. Філософська рефлексія цінностей у контексті безпеки людини, соціальної групи, суспільства
- •Глава 3. Філософські аспекти механізму забезпечення національної безпеки
- •3.1. Онтологічно-гносеологічна картина механізму
- •Забезпечення національної безпеки
- •3.2. Інституційно-цивілізаційний аспект формування механізму забезпечення національної безпеки
- •Глава 4. Основні поняття та категорії національної безпеки
- •4.1.1.Національні інтереси та їх класифікація
- •4.1.2. Існуючі підходи щодо визначення поняття "національна безпека"
- •4.1.3. Взаємозв'язок понять "націоналізм", "нація" та "національна безпека"
- •4.1.4. Національна безпека як системна характеристика розвитку людини, суспільства, держави
- •4.2. Види та складові національної безпеки
- •4.3. Порівняльний аналіз понять "небезпека", "загроза", "виклик" та "ризик" національній безпеці
- •4.4. Загальна характеристика умов формування національних цінностей України
- •4.5. Структура національних цінностей України та їх взаємозв’язок з національними інтересами і цілями
- •Глава 5. Система національної безпеки та концептуальні підходи щодо її забезпечення
- •5.1. Поняття та структура системи національної безпеки
- •5.2. Проблема вибору концептуального підходу щодо забезпечення національної безпеки
- •5.2.1. Існуючі підходи щодо забезпечення національної безпеки
- •5.2.2.Основні чинники, які здійснюють вплив на вибір підходу щодо забезпечення національної безпеки
- •5.2.3. Трансформація дефініцій «державний суверенітет» та «державні інтереси»
- •5.2.4. Геополітичні та геоекономічні аспекти вибору підходу щодо забезпечення національної безпеки
- •Глава 6. Система забезпечення національної безпеки
- •6.1. Ідентифікація (оцінка) та моніторинг загроз національній безпеці
- •6.1.1. Види, ієрархія та класифікація небезпек національним інтересам
- •6.1.2. Моделювання переростання потенційних загроз національній безпеці у реальні загрози
- •6.1.3. Оцінка достатності потенціалу системи забезпечення національної безпеки
- •6.1.4. Призначення та структура Паспорта загрози національній безпеці
- •6.2. Структура та завдання системи забезпечення національної безпеки
- •6.3. Потенціал держави щодо забезпечення національної безпеки та сумарна міць держави
- •6.4. Концептуальні засади оцінки оборонної достатності держави
- •6.5. Комплексна оцінка загроз національній безпеці та її використання у діяльності органів державного управління
- •6.5.1. Загальний підхід щодо визначення рівня загроз національній безпеці
- •6.5.2. Визначення порядку денного органів державної влади, адекватного загрозам національним інтересам
- •Глава 7. Методологічні основи державного управління
- •7.2. Наукові основи розробки управлінських рішень з питань забезпечення національної безпеки
- •7.3. Модель інформаційного механізму прийняття управлінських рішень з питань забезпечення національної безпеки
- •7.4. Основи механізму узгодження інтересів людини і суспільства у процесі забезпечення національної безпеки.
- •7.4.1. Сутність конфліктності інтересів людини і суспільства
- •7.4.2. Рівні соціальної напруженості як інтегральний індикатор загроз безпеці суспільства
- •7.4.3. Моделювання балансу інтересів людини і суспільства
- •7.4.4. Реформування політичної системи як чинник вдосконалення механізму узгодження інтересів суспільства і держави
- •Глава 8. Функції та критерії ефективності державного управління національною безпекою
- •8.1. Функції та завдання державного управління національною безпекою
- •8.2.Стратегічне управління у сфері національної безпеки
- •8.2.1.Концепції, доктрини, стратегії з питань забезпечення національної безпеки
- •8.2.2.Цілі, критерії, суб’єкти та схема стратегічного управління у сфері національної безпеки
- •Аналіз ситуації
- •Прогноз
- •8.2.3. Ситуаційний центр, як інструмент стратегічного управління
- •8.3. Критерії ефективності державного управління національною безпекою
- •8.4. Чинники, які зумовлюють актуальність підвищення ефективності управління у сфері національної безпеки України
- •Глава 9. Концептуальні засади державної політики
- •9.2.Оцінювання та моніторинг державної політики національної безпеки
- •9.3. Чинники, які здійснюють вплив на політику національної безпеки України
- •9.4. Основні завдання державної політики національної безпеки
- •9.5.2.Види терору та терористичної діяльності
- •9.5.3.Особливості сучасного тероризму та фактори, які можуть сприяти його розповсюдженню в Україні
- •9.5.4. Суб’єкти та керівні документи щодо боротьби з тероризмом в Україні
- •Глава 10. Організаційно-правові та інституційні засади розробки державної політики національної безпеки та механізми її впровадження
- •10.1. Правові основи та принципи державної політики національної безпеки
- •10.2. Суб’єкти державної політики національної безпеки, їх компетенції, відповідальність, взаємодія
- •10.3. Роль аналітичних центрів при розробці та впровадженні державної політики національної безпеки
- •Вплив інститутів громадянського суспільства на політику національної безпеки
- •10.5. Державна політики з питань національної безпеки та оборони у країнах-членах єс
- •Функції та завдання рнбо України у контексті досвіду інших країни
- •Глава 11. Демократичний цивільний контроль за сектором безпеки
- •11.1. Суть, суб’єкти, об’єкти, принципи та механізми демократичного цивільного контролю за сектором безпеки
- •11.1.1. Законодавство щодо демократичного цивільного контролю за сектором безпеки та його завдання
- •11.1.2. Принципи та предмет цивільного контролю у сфері національної безпеки
- •11.1.3. Система цивільного контролю над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави
- •11.2. Шляхи удосконалення цивільно-військових відносин в Україні
- •11.2.1. Суть проблеми вдосконалення цивільно-військових відносин в Україні
- •11.2.2. Демократичний цивільний контроль за сектором безпеки крізь призму європейського досвіду
- •11.3.Державна політика щодо подолання корупції
- •11.3.2. Поняття "корупція" та чинники, які здійснюють вплив на ефективність протидії корупцію в Україні
- •11.3.2.Правові засади, суб’єкти та механізми боротьби з корупцією в Україні
- •Розділ 5 основи стратегічного планування забезпечення національної безпеки
- •Глава 12. Концептуальні засади стратегічного планування забезпечення національної безпеки
- •12.1. Понятійно-категорійний апарат стратегічного планування
- •12.2.Методичні підходи щодо формалізації процесу стратегічного планування
- •12.3. Принципові обмеження при стратегічному плануванні забезпечення національної безпеки
- •12.4. Планування оборонної політики України
- •12.4.1.Основні поняття, складові, принципи та суб’єкти оборонного планування
- •12.4.2.Система формування оптимального оборонного бюджету
- •12.4.3.Принципові питання формування програм розвитку озброєнь та військової техніки
- •12.4.4.Тенденції та пріоритети розвитку безпекової та оборонної політики єс
- •Глава 13. Організаційно-правові засади стратегічного планування забезпечення національної безпеки
- •13.1. Правові основи, суб’єкти та об’єкти стратегічного планування забезпечення національної безпеки
- •13.2.Воєнно-політичні аспекти стратегічного планування національної безпеки
- •13.2.1.Характеристика впливу глобалізації на воєнну сферу
- •13.2.2. Принципові особливості сучасних воєнних конфліктів
- •13.2.3 Загрози національним інтересам у воєнній сфері та можливості України щодо забезпечення воєнної безпеки
- •13.2.4.Пріоритети державної політики України щодо забезпечення воєнної безпеки
- •13.3. Досвід інших країн щодо стратегічного планування забезпечення національної безпеки
- •Глава 14. Стратегії національної безпеки
- •14.1. Існуючі підходи до розробки стратегій з питань забезпечення національної безпеки
- •14.2. Побудова ієрархії національних інтересів
- •14.3. Концептуальні основи розробки та оцінка варіантів Стратегії у контексті ризиків їх реалізації
- •Розробка стратегії
- •Оцінка ризиків та уточнення стратегії
- •14.4. Особливості підготовки та впровадження стратегічних планів в Україні
- •Список використаних джерел
- •Глосарій
- •Іменний показчик
- •Предметний показчик
Глава 11. Демократичний цивільний контроль за сектором безпеки
11.1. Суть, суб’єкти, об’єкти, принципи та механізми демократичного цивільного контролю за сектором безпеки
11.1.1. Законодавство щодо демократичного цивільного контролю за сектором безпеки та його завдання
Законом України "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави" передбачено, що з метою захисту національних інтересів України, утвердження і зміцнення конституційних засад демократичної, правової держави у сфері цивільно-військових відносин, забезпечення прав і свобод людини та відповідно до міжнародних зобов'язань, взятих Україною, встановлюються правові засади організації і здійснення демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, а також над правоохоронними органами держави.
Згідно цього закону:
цивільно-військові відносини - сукупність правових взаємовідносин між суспільством та складовими частинами Воєнної організації держави, які охоплюють політичні, фінансово-економічні, соціальні та інші процеси у сфері національної безпеки і оборони;
Воєнна організація держави - охоплена єдиним керівництвом сукупність органів державної влади, військових формувань, утворених відповідно до Конституції і законів України, діяльність яких перебуває під демократичним контролем суспільства і відповідно до Конституції та законів України безпосередньо спрямована на вирішення завдань захисту інтересів держави від зовнішніх та внутрішніх загроз;
правоохоронні органи - державні органи, які відповідно до законодавства здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції;
демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави (далі - цивільний контроль) - комплекс здійснюваних відповідно до Конституції і законів України правових, організаційних, інформаційних заходів для забезпечення неухильного дотримання законності й відкритості в діяльності всіх складових частин Воєнної організації та правоохоронних органів держави, сприяння їхній ефективній діяльності і виконанню покладених на них функцій, зміцненню державної та військової дисципліни.
Цивільний контроль має забезпечувати:
пріоритет політичних підходів до вирішення питань військового будівництва, спрямування діяльності всіх складових частин Воєнної організації та правоохоронних органів на реалізацію визначених засадами внутрішньої і зовнішньої політики завдань у сфері національної безпеки і оборони, правоохоронної діяльності з метою становлення і розвитку громадянського суспільства та зміцнення конституційного правопорядку в державі, здійснення визначених Конституцією України функцій у сфері національної безпеки, оборони та зміцнення громадського порядку; дотримання законності в діяльності всіх складових частин Воєнної організації та правоохоронних органів держави;
підтримання політичної стабільності в суспільстві, створення умов, які унеможливлюють використання Збройних Сил України та інших військових формувань, правоохоронних органів для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності, а також в інтересах окремих осіб, політичних партій, громадських організацій;
попередження та недопущення порушень конституційних прав і свобод, захист законних інтересів громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України, інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, та у правоохоронних органах, осіб, звільнених з військової служби, а також членів їхніх сімей;
урахування громадської думки, пропозицій громадян та громадських організацій при обговоренні й ухваленні рішень з питань діяльності Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів та посадових осіб у сфері оборони, національної безпеки, зміцнення громадського порядку і законності;
виділення відповідно до законів у необхідних обсягах і раціональне використання бюджетних коштів, спрямованих на утримання і функціонування Воєнної організації та правоохоронних органів держави, зокрема на реформування Збройних Сил України;
використання за цільовим і функціональним призначенням державного майна, переданого в управління Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, а також правоохоронним органам;
своєчасне, повне і достовірне інформування органів державної влади та суспільства про діяльність Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів, забезпечення її відповідності вимогам Конституції і законів України, нормам міжнародного права, реальній військово-політичній і криміногенній обстановці, завданням забезпечення надійної оборони і безпеки держави, зміцнення громадського порядку.
