6.5.2. Визначення порядку денного органів державної влади, адекватного загрозам національним інтересам

Для зниження негативного впливу загроз національним інтересам завчасно мають бути відпрацьовані плани дій (заходів) суб’єктів СЗНБ. Це стосується як щодо запобігання так званих позаштатних ситуацій (коли рівень загрози досягає неприйнятного рівня), так і адекватних дій у разі її настання, а також визначення можливого набору методів (сукупності засобів, способів, прийомів) реагування на загрози національній безпеці у вказаних ситуаціях.

Принципово важливою є також організація належного моніторингу за стійкістю політичної та економічної системи у контексті контролю критичних параметрів (показників, індексів) функціонування вказаних систем.

Доцільним є й завчасне створення та підготовка тимчасових робочих груп (штабів, антикризових центрів тощо), належне їх матеріально-технічне оснащення та періодична перевірка їх функціональної готовності для виконання завдань у випадку настання несприятливої події (виникнення позаштатної ситуації), наприклад, в умовах надзвичайного стану (на об’єкті, певній місцевості, у державі).

В цілому ж, як свідчить практика розвинених країн, для аналізу та напрацювання пропозицій щодо зменшення ризиків, які виникають при реалізації національних інтересів, доцільним є створення штатних ситуаційних (антикризових, моніторингових, аналітичних тощо) центрів як на загальнодержавному, так і на регіональному (об’єктовому) рівнях.

Таким чином у кінцевому підсумку визначення порядку денного для органів державної влади, адекватного загрозам національним інтересам зумовлює необхідність завчасного планування, здійснення заходів, спрямованих на зменшення рівня ймовірності негативних наслідків для об’єктів національної безпеки, збільшення вірогідності позитивних результатів діяльності вказаних органів, удосконалення технологій прийняття управлінських рішень, методів їх реалізації відповідно до конкретних обставин ситуації, що склалась або може скластися.

Окрім того, необхідно мати на увазі досить широкий спектр загроз, що вони володіють властивістю синергізму, визначати пріоритетність заходів, здійснювати ретельний аналіз тенденцій розвитку загроз. Все це безпосередньо пов’язане з управлінням ризиком на стратегічному рівні державного управління.

Саме тому завчасно мають бути розроблені та встановленим порядком затверджені орієнтовні переліки дій (заходів) органів державної влади в залежності від ситуації, яка склалася щодо забезпечення національної безпеки.

Нижче, як приклад, пропонується можливий перелік основних дій (заходів) органів державної влади залежно від ситуації, яка може мати місце у процесі забезпечення національної безпеки.

Ситуація ідентифікована як потенційний виклик:

• уточнення можливої шкоди, що може бути нанесена реалізації національних інтересів в цій ситуації;

• прогнозування подальшого розвитку ситуації;

• визначення припустимого ризику (кількісна оцінка можливої шкоди, що може бути нанесена реалізації національних інтересів);

• розробка та здійснення заходів профілактичного характеру щодо блокування (усунення) умов, які призводять до накопичення потенціалу, достатнього для протидії реалізації національних інтересів;

• своєчасне виявлення ситуації, коли буде накопичено потенціал достатній для протидії реалізації національним інтересам;

• виявлення та характеристика суб’єктів (об’єктів), які сприяють накопиченню потенціалу, достатнього для протидії реалізації національним інтересам;

• визначення умов переростання потенційного виклику у реальний виклик.

Ситуація ідентифікована як реальний виклик:

• уточнення можливої шкоди, що може бути нанесена реалізації національних інтересів в цій ситуації;

• прогнозування подальшого розвитку ситуації;

• оцінка можливої шкоди, що може бути нанесена національній безпеці при переростанні реального виклику у потенційну загрозу;

• розробка та здійснення адекватних виклику заходів превентивного характеру щодо блокування (усунення) умов, які призводять до переростанню реального виклику в потенційну загрозу;

• уточнення та характеристика суб’єктів (об’єктів), які сприяють накопиченню потенціалу та переростанню реального виклику в потенційну загрозу реалізації національних інтересів;

• визначення умов переростання реального виклику у потенційну загрозу.

Ситуація ідентифікована як потенційна загроза:

• уточнення обсягів нанесеної шкоди національній безпеці;

• уточнення та характеристика суб’єктів (об’єктів), які наносять шкоду національній безпеці в контексті їх можливої протидії реалізації життєво важливим інтересам;

• визначення умов, за яких суб’єкти загрози можуть застосувати силові методи, спрямовані проти реалізації життєво важливих інтересів;

• розробка та здійснення активних і комплексних заходів для нейтралізації або зниження рівня загрози із залученням наявних сил і засобів (як правило, силові методи мають виключатися);

• уточнення комплексу заходів щодо додаткового захисту та оборони об’єктів критичної інфраструктури;

• розробка спеціальних інформаційно-психологічних операцій, спрямованих на консолідацію суспільства та нейтралізацію діяльності суб’єктів загрози;

• оцінка шкоди, що може бути нанесена реалізації життєво важливих інтересів за умов переростання потенційної загрози у реальну.

Ситуація ідентифікована як реальна загроза:

• уточнення обсягів нанесеної шкоди життєво важливим інтересам;

• визначення та характеристика суб’єктів (об’єктів), які наносять шкоду реалізації життєво важливим інтересам;

• визначення умов, за яких суб’єкти загрози можуть застосувати засоби збройної боротьби для протидії реалізації життєво важливих інтересів;

• проведення спеціальних інформаційно-психологічних операцій, спрямованих на консолідацію суспільства та нейтралізацію діяльності суб’єктів загрози;

• обґрунтування пропозицій щодо введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях;

• обґрунтування пропозицій щодо оголошення загальної або часткової мобілізації;

• обґрунтування пропозицій про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;

• обґрунтування пропозицій щодо звернення до міжнародних інститутів безпеки та міжнародної спільноти за допомогою;

• здійснення комплексу заходів щодо додаткового захисту та оборони об’єктів критичної інфраструктури;

• оцінка шкоди, що може бути нанесена реалізації життєво важливих інтересів за умов переростання реальної загрози у реальну небезпеку.

Ситуація ідентифікована як реальна небезпека:

• постійне уточнення обсягів нанесеної шкоди життєво важливим інтересам;

• уточнення та характеристика суб’єктів (об’єктів), які наносять шкоду реалізації життєво важливим інтересам;

• здійснення комплексних і рішучих заходів для нейтралізації або зниження рівня загрози у найбільш короткі терміни із залученням усіх наявних сил і засобів, у тому числі збройної сили;

• активізація проведення спеціальних інформаційно-психологічних операцій, спрямованих на консолідацію суспільства та дискредитацію суб’єктів загрози;

• введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях;

• оголошення загальної або часткової мобілізації;

• оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;

• звернення до міжнародних інститутів безпеки та міжнародної спільноти за допомогою;

• ліквідація наслідків руйнування об’єктів критичної інфраструктури.

Варто ще раз зазначити - загроза має бути усунена адекватними її рівню (ступеню) управлінськими рішеннями та практичними заходами. Для своєчасного відпрацювання проектів вказаних рішень (заходів), небезпеки доцільно класифікувати за ступенем і динамікою нанесення шкоди національним інтересам. Це потребує детальної класифікації небезпек передусім на потенційні та реальні.

Основні поняття

Національні інтереси, ієрархія національних інтересів, життєво важливі національні інтереси, націоналізм, нація, "нація-держава", складові національної безпеки, рівні національної безпеки, види національної безпеки, сфери національної безпеки, загроза національній безпеці, виклик національній безпеці, ризик національній безпеці, національні цілі, система національної безпеки, концепції політичного реалізму та конструктивізму, потенційний виклик, реальний виклик, потенційна загроза, реальна загроза, реальна небезпека, система забезпечення національної безпеки, Паспорт загрози національній безпеці, сектор безпеки, потенціал держави, обороноздатність держави.

Питання для самоконтролю

1. За якими ознаками класифікують національні інтереси?

2. Життєво важливі національні інтереси України.

3. Чому існують різні тлумачення поняття "національні інтереси"?

4. Поняття "національні інтереси" згідно законодавства України.

5. Як оцінюється роль "націоналізму" у сучасному світі?

6. Взаємозв'язок понять "нація" та "нація-держава".

7. Складові та рівні національної безпеки.

8. Чому "національна безпека" є змінною величиною?

9. Назвіть та дайте характеристику видам національної безпеки.

10. У чому полягають методологічні труднощі при узагальненні результатів дослідження складових національної безпеки?

11. Чому є доцільним виділення функціональних сфер національної безпеки?

12. Які складові національної безпеки доцільно розглядати в Україні?

13. Чому доцільно розглядати "оборонну сфера", як складову національної безпеки?

14. Чому поняття "біосфера" адекватніше описує взаємовідносини у системі "суспільство – навколишнє середовище", ніж поняття "екологічна сфера"?

15. Поняття "загроза національній безпеці" згідно законодавства України.

16. Поняття "виклик національній безпеці" та особливості його оцінки.

17. Поняття "ризик національній безпеці".

18. Суть взаємозв'язку національних цінностей, інтересів і цілей.

19. Назвіть елементи структури системи національної безпеки.

20. Які чинники обумовлюють динамічність системи національної безпеки?

21. Дослідження яких підсистем системи національної безпеки є актуальним?

22. Воєнно-політичний контекст забезпечення національної безпеки.

23. Головна ідея "політичних реалістів" щодо забезпечення національної безпеки.

24. Конструктивістські підходи щодо забезпечення національної безпеки.

25. Чому ліберальні підходи щодо забезпечення національної безпеки України є неефективними?

26. Зовнішні чинники, які здійснюють вплив на вибір підходу щодо забезпечення національної безпеки.

27. Співвідношення та зв'язок національного та державного інтересу.

28. Абстрактна та конкретно-історична іпостасі (складові сутності) держави.

29. Зміст та причини "гуманітарного втручання" у "суверенні права" держави.

30. Як сьогодні розподілена "світова влада"?

31. Які чинники сьогодні є визначальними для державного суверенітету?

32. Якими є риси геополітичних та геоекономічних процесів сучасності?

33. Чому сьогодні глобальне суперництво (політичне, економічне тощо) головним чином проявляється на регіональному рівні?

34. Чому становлення багатополюсного світу породжує нові виклики та загрози національній безпеці та міжнародній стабільності?

35. Опишіть стратегії, основою яких є культурно-цивілізаційні компоненти.

36. Які невизначеності глобального масштабу сьогодні здійснюють вплив на безпечний розвиток цивілізації?

37. Види небезпек національним інтересам та їх ієрархія.

38. Підходи та ознаки щодо класифікації небезпек національним інтересам?

39. Аналіз співвідношення яких величин дозволяє стверджувати про переростання потенційної загрози національним інтересам у реальну?

40. Як доцільно групувати загрози національним інтересам?

41. Які чинники зумовлюють зменшення критично-мінімальної величини недопустимих збитків для держав у контексті їх безпеки?

42. Чи є демократія є універсальним миротворчим фактором?

43. Суть методу відносної оцінки потенціалів при оцінці достатності потенціалу СЗНБ.

44. Етапи і форми аналітичної діяльності та види аналітичних документів.

45. Яка інформація відображається у Паспорті загрози національній безпеці?

46. Які чинники враховують при розробці Паспорта загрози національній безпеці?

47. У якій послідовності доцільно вносити зміни до Паспорта загрози національній безпеці?

48. Принципи побудови, мета та структура СЗНБ.

49. Які завдання покладаються на структури сектору безпеки?

50. Поняття потенціалу держави (сукупної моці держави) та його визначення.

51. Чому не доцільно ототожнювати паритет в озброєннях і бойовій техніці зі стратегічною стабільністю?

52. Які традиційні підходи щодо оцінки оборонної достатності Ви знаєте?

53. Суть підходу щодо визначення рівня загроз національній безпеці і з якою метою він визначається?

54. Які ситуації, можуть бути у процесі забезпечення національної безпеки і яким має бути алгоритм дій органів влади за вказаних ситуацій?

Теми рефератів (контрольних робіт)

1. Існуючі підходи щодо визначення поняття "національні інтереси".

2. Націоналізм, як суспільно-політичне явище у процесі забезпечення національної безпеки.

3. Діалектична єдність складових національної безпеки та їх пріоритетність.

4. Національна безпека як мета та умова життєдіяльності соціальної системи.

5. Ризик, як міра небезпеки національному інтересу (національній безпеці).

6. Умови формування національних цінностей України.

7. Концепція політичного реалізму щодо забезпечення національної безпеки.

8. Сучасні тенденції розвитку земної цивілізації.

9. Вплив глобальних проблем безпеки на національну і міжнародну безпеку.

10. Геополітичний аспект підходу щодо забезпечення національної безпеки.

11. Геополітичні та геоекономічні зміни, як чинники національної безпеки.

12. Необхідні і достатні умови забезпечення національної безпеки, як функція потенціалу СЗНБ.

13. Структура та мета розробки Паспортів загроз національній безпеці.

14. Головна мета, структура та основні завдання складових СЗНБ.

15. Особливості реформування сектору безпеки України.

16. Основні підходи щодо забезпеченням оборонної достатності.

Рекомендована література

1. Возжеников А.В. Общая теория национальной безопасности: Учебник / А.В.Возжеников, Н.В.Кривельская, И.К.Макаренко и др.; под общ. ред. А.А.Прохожаева. – М.: Изд-во РАГС, 2002. – 320 с.

2. Горбулін В.П. Засади національної безпеки України: Підручник / Горбулін В.П., Качинський А.Б. – К.: Інтертехнологія, 2009. – 272 с.

3. Ситник Г. П. Національна безпека України: теорія і практика: Навч. посібник / Г. П. Ситник, В. М. Олуйко, М. П. Вавринчук; за заг. ред. Г.П. Ситника. - Хмельницький ; К. : Вид-во "Кондор", 2007. - 616 с.

4. Сергійчук В.І. Етнічні межі та менталітет українського народу: Монографія - 2-е вид./ В.І.Сергійчук. - К.: Укр. видав. спілка, 2000. - 430 с.

5. Гаджиев К.С. Введение в геополитику: Уч.для вузов. / К.С. Гаджиев. - М.: Изд-во Логос, 1998. - 416 с.

6. Про Стратегію національної безпеки України: указ Президента України від 12 лютого № 105/2007 // Стратегічна панорама. - 2007. -№1. – С.3-13.

7. Ситник Г.П. Державне управління національною безпекою України (теорія і практика): Монографія / Г.П. Ситник. – К : НАДУ, 2004. – 408 с.

8. Бауман З. Текучая современность / З. Бауман; пер. с англ.; под ред. Ю. В. Асочакова. - СПб. : Питер, 2008. – 240 с.

9. Бжезинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геостратегические императивы: Моногр. / З.Бжезинский. – М.: Междунар. отношения, 1999. - 256 с.

10. Владимиров В.А. Управление риском: риск, устойчивое развитие, синергетика. / В.А.Владимиров, Ю.Л.Воробйов. - М.: Наука, 2000. – 431 с.

11. Гаджиев К.С. Введение в геополитику: Уч.для вузов. / К.С.Гаджиев. - М.: Изд-во Логос, 1998. - 416 с.

12. Білорус О.Г. Глобалізація і безпека розвитку: Моногр. / О.Г.Білорус, Д.Г. Лук’яненко та ін.; Керівн. авт. кол. і наук. ред. О.Г.Білорус. - К.: КНЕУ, 2001. - 733 с.

13. Закон України "Про основи національної безпеки України" // Уряд. кур’єр. - 2003. - 30 лип.

14. Ситник Г.П. Концептуальні засади забезпечення національної безпеки: навч. посіб.: / Г.П.Ситник, В.І.Абрамов, Д.Я. Кучма; за заг. ред.. Г.П.Ситника: у 3 ч. Ч.1: Філософсько-методологічні та системні основи забезпечення національної безпеки. – К.: НАДУ, 2009. – 248 с.

15. Нижник Н.Р.Національна безпека України (методологічні аспекти, стан і тенденції розвитку): Навч. посіб. / Н.Р.Нижник, Г.П.Ситник, В.Т.Білоус; за заг. ред. П.В.Мельника, Н.Р.Нижник. - Ірпінь, 2000. - 304 с.

16. Ситник Г.П. Концептуальні та організаційні засади забезпечення національної безпеки. навч. посіб.: / Ситник Г.П. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – 120 с.

17. Хантингтон Э. Столкновение цивилизаций /Э. Хантингтон. – М.: ООО "Изд-во АСТ", 2003. – 603 с.

18. Прохожаев А.А. Теория развития и безопасность человека и общества / А.А.Прохожаев. М.: Ин-октаво, 2006. – 288 с.

19. Качинський А.Б. Безпека, загрози та ризик / А.Б.Качинський. – К.: ІПНБ РНБО; НА СБ України, 2004. – 472 с.

20. Фукуяма Ф. Сильное государство. Управление и мировой порядок в ХХІ веке / Ф. Фукуяма. – М.: АСТ: АСТ МОСКВА: ХРАНИТЕЛЬ, 2006. – 220 с.

21. Мир после кризиса. Глобальные тенденции-2025: меняющийся мир. Доклад Национального разведывательного совета США. – М.: Изд-во "Европа", 2009. - 188 с.

22. Манилов В.Л. Национальная безопасность: ценности, интересы и цели // Военная мысль. – 1995. - №6. – С.28-40.

23. Черкасов В.В. Проблемы риска в управленческой деятельности / В.В.Черкасов. М.: "Рефл-бук", К.: Ваклер, 2002. – 320 с.

24. Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера / В.И.Вернадский. – М.: Наука, 1989. – 261 с.

25. Глобальные вызовы, угрозы и опасности современности. Приоритеты политики обеспечения национальной безопасности России / под общ.ред. А.В.Возженникова. М.: Изд-во РАГС, 2008. – 224 с.

РОЗДІЛ 3

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЮ БЕЗПЕКОЮ