- •Перелік умовних скорочень
- •Глава 1. Філософія безпеки
- •1.1.2. Природа та сутність феномену безпеки
- •1.2. Поняття безпеки в історії філософії
- •1.3. Сучасні уявлення про безпеку
- •Глава 2. Принципи наукового вивчення безпеки
- •2.1. Класичні та сучасні принципи наукового вивчення безпеки
- •2.2. Філософська рефлексія цінностей у контексті безпеки людини, соціальної групи, суспільства
- •Глава 3. Філософські аспекти механізму забезпечення національної безпеки
- •3.1. Онтологічно-гносеологічна картина механізму
- •Забезпечення національної безпеки
- •3.2. Інституційно-цивілізаційний аспект формування механізму забезпечення національної безпеки
- •Глава 4. Основні поняття та категорії національної безпеки
- •4.1.1.Національні інтереси та їх класифікація
- •4.1.2. Існуючі підходи щодо визначення поняття "національна безпека"
- •4.1.3. Взаємозв'язок понять "націоналізм", "нація" та "національна безпека"
- •4.1.4. Національна безпека як системна характеристика розвитку людини, суспільства, держави
- •4.2. Види та складові національної безпеки
- •4.3. Порівняльний аналіз понять "небезпека", "загроза", "виклик" та "ризик" національній безпеці
- •4.4. Загальна характеристика умов формування національних цінностей України
- •4.5. Структура національних цінностей України та їх взаємозв’язок з національними інтересами і цілями
- •Глава 5. Система національної безпеки та концептуальні підходи щодо її забезпечення
- •5.1. Поняття та структура системи національної безпеки
- •5.2. Проблема вибору концептуального підходу щодо забезпечення національної безпеки
- •5.2.1. Існуючі підходи щодо забезпечення національної безпеки
- •5.2.2.Основні чинники, які здійснюють вплив на вибір підходу щодо забезпечення національної безпеки
- •5.2.3. Трансформація дефініцій «державний суверенітет» та «державні інтереси»
- •5.2.4. Геополітичні та геоекономічні аспекти вибору підходу щодо забезпечення національної безпеки
- •Глава 6. Система забезпечення національної безпеки
- •6.1. Ідентифікація (оцінка) та моніторинг загроз національній безпеці
- •6.1.1. Види, ієрархія та класифікація небезпек національним інтересам
- •6.1.2. Моделювання переростання потенційних загроз національній безпеці у реальні загрози
- •6.1.3. Оцінка достатності потенціалу системи забезпечення національної безпеки
- •6.1.4. Призначення та структура Паспорта загрози національній безпеці
- •6.2. Структура та завдання системи забезпечення національної безпеки
- •6.3. Потенціал держави щодо забезпечення національної безпеки та сумарна міць держави
- •6.4. Концептуальні засади оцінки оборонної достатності держави
- •6.5. Комплексна оцінка загроз національній безпеці та її використання у діяльності органів державного управління
- •6.5.1. Загальний підхід щодо визначення рівня загроз національній безпеці
- •6.5.2. Визначення порядку денного органів державної влади, адекватного загрозам національним інтересам
- •Глава 7. Методологічні основи державного управління
- •7.2. Наукові основи розробки управлінських рішень з питань забезпечення національної безпеки
- •7.3. Модель інформаційного механізму прийняття управлінських рішень з питань забезпечення національної безпеки
- •7.4. Основи механізму узгодження інтересів людини і суспільства у процесі забезпечення національної безпеки.
- •7.4.1. Сутність конфліктності інтересів людини і суспільства
- •7.4.2. Рівні соціальної напруженості як інтегральний індикатор загроз безпеці суспільства
- •7.4.3. Моделювання балансу інтересів людини і суспільства
- •7.4.4. Реформування політичної системи як чинник вдосконалення механізму узгодження інтересів суспільства і держави
- •Глава 8. Функції та критерії ефективності державного управління національною безпекою
- •8.1. Функції та завдання державного управління національною безпекою
- •8.2.Стратегічне управління у сфері національної безпеки
- •8.2.1.Концепції, доктрини, стратегії з питань забезпечення національної безпеки
- •8.2.2.Цілі, критерії, суб’єкти та схема стратегічного управління у сфері національної безпеки
- •Аналіз ситуації
- •Прогноз
- •8.2.3. Ситуаційний центр, як інструмент стратегічного управління
- •8.3. Критерії ефективності державного управління національною безпекою
- •8.4. Чинники, які зумовлюють актуальність підвищення ефективності управління у сфері національної безпеки України
- •Глава 9. Концептуальні засади державної політики
- •9.2.Оцінювання та моніторинг державної політики національної безпеки
- •9.3. Чинники, які здійснюють вплив на політику національної безпеки України
- •9.4. Основні завдання державної політики національної безпеки
- •9.5.2.Види терору та терористичної діяльності
- •9.5.3.Особливості сучасного тероризму та фактори, які можуть сприяти його розповсюдженню в Україні
- •9.5.4. Суб’єкти та керівні документи щодо боротьби з тероризмом в Україні
- •Глава 10. Організаційно-правові та інституційні засади розробки державної політики національної безпеки та механізми її впровадження
- •10.1. Правові основи та принципи державної політики національної безпеки
- •10.2. Суб’єкти державної політики національної безпеки, їх компетенції, відповідальність, взаємодія
- •10.3. Роль аналітичних центрів при розробці та впровадженні державної політики національної безпеки
- •Вплив інститутів громадянського суспільства на політику національної безпеки
- •10.5. Державна політики з питань національної безпеки та оборони у країнах-членах єс
- •Функції та завдання рнбо України у контексті досвіду інших країни
- •Глава 11. Демократичний цивільний контроль за сектором безпеки
- •11.1. Суть, суб’єкти, об’єкти, принципи та механізми демократичного цивільного контролю за сектором безпеки
- •11.1.1. Законодавство щодо демократичного цивільного контролю за сектором безпеки та його завдання
- •11.1.2. Принципи та предмет цивільного контролю у сфері національної безпеки
- •11.1.3. Система цивільного контролю над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави
- •11.2. Шляхи удосконалення цивільно-військових відносин в Україні
- •11.2.1. Суть проблеми вдосконалення цивільно-військових відносин в Україні
- •11.2.2. Демократичний цивільний контроль за сектором безпеки крізь призму європейського досвіду
- •11.3.Державна політика щодо подолання корупції
- •11.3.2. Поняття "корупція" та чинники, які здійснюють вплив на ефективність протидії корупцію в Україні
- •11.3.2.Правові засади, суб’єкти та механізми боротьби з корупцією в Україні
- •Розділ 5 основи стратегічного планування забезпечення національної безпеки
- •Глава 12. Концептуальні засади стратегічного планування забезпечення національної безпеки
- •12.1. Понятійно-категорійний апарат стратегічного планування
- •12.2.Методичні підходи щодо формалізації процесу стратегічного планування
- •12.3. Принципові обмеження при стратегічному плануванні забезпечення національної безпеки
- •12.4. Планування оборонної політики України
- •12.4.1.Основні поняття, складові, принципи та суб’єкти оборонного планування
- •12.4.2.Система формування оптимального оборонного бюджету
- •12.4.3.Принципові питання формування програм розвитку озброєнь та військової техніки
- •12.4.4.Тенденції та пріоритети розвитку безпекової та оборонної політики єс
- •Глава 13. Організаційно-правові засади стратегічного планування забезпечення національної безпеки
- •13.1. Правові основи, суб’єкти та об’єкти стратегічного планування забезпечення національної безпеки
- •13.2.Воєнно-політичні аспекти стратегічного планування національної безпеки
- •13.2.1.Характеристика впливу глобалізації на воєнну сферу
- •13.2.2. Принципові особливості сучасних воєнних конфліктів
- •13.2.3 Загрози національним інтересам у воєнній сфері та можливості України щодо забезпечення воєнної безпеки
- •13.2.4.Пріоритети державної політики України щодо забезпечення воєнної безпеки
- •13.3. Досвід інших країн щодо стратегічного планування забезпечення національної безпеки
- •Глава 14. Стратегії національної безпеки
- •14.1. Існуючі підходи до розробки стратегій з питань забезпечення національної безпеки
- •14.2. Побудова ієрархії національних інтересів
- •14.3. Концептуальні основи розробки та оцінка варіантів Стратегії у контексті ризиків їх реалізації
- •Розробка стратегії
- •Оцінка ризиків та уточнення стратегії
- •14.4. Особливості підготовки та впровадження стратегічних планів в Україні
- •Список використаних джерел
- •Глосарій
- •Іменний показчик
- •Предметний показчик
6.1.2. Моделювання переростання потенційних загроз національній безпеці у реальні загрози
Від адекватної оцінки загроз національним інтересам (зокрема, відповіді на питання вони є потенційні чи реальні), залежить перелік та зміст заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на реалізації вказаних інтересів. Певною мірою вирішенню задачі слугує класифікація небезпек національним інтересам, наведена вище.
Водночас важливими є й кількісні оцінки співвідношення рівня загроз та потенціалу системи забезпечення національної безпеки, з огляду на вплив останнього на вказаний рівень.
Якщо очікувані (прогнозовані) збитки (втрати) України в деякій і-тій сфері національної безпеки перевищують величину максимально-допустимих для неї збитків (рівень втрат), або коли очікувані збитки (втрати) держави, яка є суб'єктом-джерелом загроз національним інтересам України в і-тій сфері її національної безпеки, не досягають критично-мінімальної величини недопустимих для цієї держави збитків (рівня втрат), внаслідок проведених Україною контрзаходів, то така ситуація має бути оцінена як наявність потенційної загрози національним інтересам України у сфері, яка розглядається.
Формалізовано це можна записати у вигляді співвідношення:
Uo,i(t)> Upd,i(t)
або (2)
Ao,i(t) < And,i(t)
де: Uo,i(t) – очікувані (прогнозовані) збитки (рівень втрат) України в
і-тій сфері її національної безпеки на момент часу t;
Upd,i(t) – величина максимально-допустимих для України збитків
(рівень максимально-допустимих втрат) в і-тій сфері її
національної безпеки на момент часу t;
Ao,i(t) – очікувані (прогнозовані) збитки (рівень втрат) в і-тій
сфері національної безпеки держави - джерела загроз
національним інтересам України, в разі проведення
останньою контрзаходів на момент часу t;
And,i(t) – критично-мінімальна величина недопустимих збитків
(рівень критично-мінімальних недопустимих втрат) в і-тій
сфері національної безпеки держави - джерела загроз
національним інтересам України, в разі проведення
останньою контрзаходів на момент часу t.
Якщо потенційну загрозу в і-тій сфері національної безпеки неможливо компенсувати наявним потенціалом СЗНБ шляхом його перерозподілу між сферами національної безпеки, або шляхом залучення додаткових ресурсів із наявного у розпорядженні держави загального потенціалу, і тим самим забезпечити:
Ao,i(t) > And,i(t), (3),
то можна стверджувати про переростання потенційної загрози національній безпеці України у реальну загрозу.
Аналіз вищенаведеного співвідношення (2) дозволяє загрози життєво важливим національним інтересам України розподілити на дві групи:
сукупність загроз, які трансформуються у ризики понести збитки (втрати) в тій чи іншій сфері національної безпеки, більші ніж максимально-допустимі для України, із-за нездатності СЗНБ виконати необхідний комплекс задач оборонного характеру на момент часу t (перша група загроз);
сукупність загроз, які трансформуються у ризики нанесення Україною збитків (втрат) державі-джерелу загроз національним інтересам, нижчих ніж критично-мінімальна величина недопустимих збитків (втрат) в тій чи іншій сфері національної безпеки вказаної держави із-за нездатності СЗНБ України виконати необхідний комплекс задач наступального характеру на момент часу t (друга група загроз).