129) Формування представницьких органів державної влади в Україні

Вищим представницьким і законодавчим органом в Україні є ВРУ. Вона уповноважена вирішувати будь-які питання державного життя, крім тих, що вирішуються виключно всеукраїнським референдумом або віднесені відповідно до КУ до компетенції органів виконавчої чи судової влади.  Парламент України складається із 450 народних депутатів, які обираються'на 4 роки і здійснюють свої повноваження на постійній основі. Особа, обрана народним депутатом України, не може мати іншого представительського мандата: не може бути обрана до будь-якого іншого представницького органу; має виконувати свої обов'язки парламентаря на постійній основі. Чинним законодавством передбачена можливість тільки наукової, викладацької аботворчої діяльності під час, вільний від виконання службових обов'язків парламентаря.

Представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган, який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Наявність представницького органу, що обирається членами територіальної громади - необхідна ознака місцевого самоврядування.  Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, представляють спільні інтереси територіальних громад у межах повноважень, визначених КУ, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами. 

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» у ст. 25 виділяє загальну компетенцію міської ради, в межах якої вона уповноважена розглядати та вирішувати питання, віднесені КУ та законами України до її відання. У ст. 26 цього Закону визначена виключна компетенція міської ради, тобто ті питання, які: розглядаються депутатами територіальної громади; обговорюються радою; вирішуються виключно на її пленарних засіданнях; не мають права передаватися іншим органам влади і посадовим особам для їх вирішення.

130) Поняття і види виборчих систем: мажоритарна, пропорційна, змішана

Виборча система: 1) це впорядковані суспільні відносини, що становлять порядок виборів органів публічної влади; 2) це спосіб розподілу депутатських мандатів між кандидатами залежно від результатів голосування виборців або інших уповноважених осіб. Розрізняють такі види виборчих систем:

1) Мажоритарна: при застосуванні якої обраними вважаються ті кандидати, які отримали встановлену більшість голосів. Поширена у 83 державах світу (Канаді, США, Франції). Залежно від того, як визначається більшість голосів, розрізняють мажоритарну систему:

абс2) За пропорційною виборчою системою депутатські мандати розподіляються пропорційно кількості голосів виборців, зібраних партіями у межах виборчого округу. Ця система застосовується у 57 країнах світу (Ізраїлі, Іспанії, Італії)

3) Змішана виборча система - передбачає поєднання у різних варіаціях мажоритарної та пропорційної систем. За такої системи виборцю надаються два голоси. Ця система застосовується у процесі пошуку оптимальної для держави виборчої системи.