127) Принцип єдності і неподільності верховної влади України

Держава функціонує головним чином через систему органів, установ та процедур, які утворюють державний механізм. Однією із складових державного механізму є державний апарат, до якого входять створені державою органи, що здійснюють діяльність від імені держави у сфері правотворчості, правореалізації та правосуддя. Конституційно-правове регулювання державного механізму засновується на принципах:

1. принцип народного суверенітету оскільки джерелом усієї влади є народ (част. 2,3,4 ст. 5 КУ);

2. принцип представницької демократії - правління у державі здійснюється через виборні державні органи, які, у свою чергу, можуть формувати інші державні органи (ч. 2 ст. 5 КУ). 

3. принцип поділу державної влади на три гілки: законодавчу, виконавчу, судову; принцип поділу державної влади сьогодні вважається не стільки умовою демократії, скільки запобіжним інститутом. 

4. принцип конституціоналізму 

5. принцип законності 

6. принцип забезпечення реалізації прав та свобод особи, 

7. принцип професіоналізму - наявності визначених державою професійних прав та обов'язків, що характеризуються як статус посадової особи та надають цим посадовим особам можливості реалізовувати повноваження від імені держави; 

8. принцип юридичної відповідальності – обов’язок посадових осіб нести відповідальність перед державою та суспільством у випадку прийняття ними неконституційних та неправомірних рішень.  

128) Проблеми вдосконалення діяльності органів державної влади і державного апарату

Так, стосовно удосконалення діяльності ВРУ зазначено, що Україна дозріла до факту, що потрібно вводити двопалатний парламент, нижня палата якого прийматиме закони, а верхня – затверджувати їх і займатиметься кадровими питаннями. Це:

• підвищить рівень законодавчої діяльності;

створить умови для подолання політичної корупції в парламенті та встановлення політичної відповідальності;

• відтворить рівноцінне представництво регіонів, коли велику та маленьку область представлятиме рівна кількість народних обранців;

• створить всередині законодавчої гілки влади своєрідну систему стримувань та противагу;

• дасть змогу реального втілення у їх діяльність принципу демократичного централізму: централізація керівництва і нормативної бази з основних питань, ініціатива знизу до верху з питань місцевого та регіонального розвитку та взаємна відповідальність органів центральної і місцевої влади за реалізацію державної і місцевої політики;

• закладе фундамент для співпраці регіональних еліт, а згодом єднання української нації;

• прискорить проведення адміністративно-територіальної реформи.

За Президентом України доцільно зберегти загальнонаціональний і прямий представницький мандат Глави держави. Завдання Президента України у взаємодії із Верхньою палатою полягатиме у гарантуванні стабільності державного апарату, здійсненні реформ, визначенні пріоритетів державної політики. Доцільно закріпити у Конституції України положення про те, що Президент України сприяє взаємодії державних органів, органів місцевого самоврядування.

Крім того, на сьогодні значно обмежено можливості уряду формувати зовнішньополітичний курс держави та вирішувати ряд питань внутрішньої політики – не Прем’єр-міністр, Президент вносить до ВРУ подання про призначення міністра оборони, міністра закордонних справ . Тому, з метою подолання дуалізму виконавчої влади, Кабінет Міністрів України повинен отримати самостійність, і безпосередньо Уряд має забезпечувати і бути відповідальним за здійснення зовнішньої і внутрішньої політики та формуватися Парламентом.

Аналізуються напрями удосконалення діяльності судової влади. На відміну від законодавчої та виконавчої влади, судова влада здійснюється усією сукупністю судових органів. Причому кожен із них, а не лише ВСУ, вирішує конкретні справи самостійно. Саме тому, постає дуже важлива сформувати систему судів, судоустрій країни, де кожний суд, зберігаючи за собою право на самостійне здійснення судової влади, зберігає приналежність до судової влади, і розв’язує ті завдання, котрі стоять перед судовою владою як елементом державного апарату безпосередньо. Основним завданням судової влади виступає забезпечення верховенства права, гарантування прав людини у судовому процесі, встановлення істини при вирішенні кожної конкретної справи. Тому, головним завданням і напрямом удосконалення діяльності судової влади є унеможливлення впливу на них як з боку держави, так і з боку окремих громадян.